Гастродуоденіт: симптоми, лікування у дітей та дорослих

Гастродуоденіт часто супроводжує виразкову хворобу, хоча, по суті, це запалення, що вражає слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. Умовами для розвитку захворювання є наступні фактори:

  • Порушення систем регуляції (імунної, нервової і ендокринної системи)
  • Порушення регенерації слизової оболонки, викликані її серйозним пошкодженням
  • Дисбаланс агресивних та захисних факторів

Статистичні дані показують, що близько половини населення нашої країни страждає від цієї хвороби. В останні десятиліття з’явилася тенденція збільшення кількості неповнолітніх пацієнтів. Серед дошкільнят кількість хворих збільшилася в два рази, а у школярів – у півтора. Характерно і те, що у дітей хвороба починає розвиватися без відмітних ознак і швидко стає хронічним захворюванням, поступово приводячи пошкодження інших органів.

Форми захворювання

Існує кілька форм гастродуоденіту, які відрізняються за ступенем запального процесу:

  • Ерозивний гастродуоденіт характеризується великою кількістю виразок на слизовій оболонці. Вони покриті слизом і білим нальотом, що нагадує плівку. Саме ця форма хвороби є передвісником утворення виразки.
  • Поверхневий гастродуоденіт проявляється утворенням набряку і потовщенням слизової оболонки. Ця Форма захворювання найчастіше розвивається гостро, з яскравим проявом симптомів.
  • Гіпертрофічний гастродуоденіт, характерне потовщення слизової і її набряк складок. Також відмітною ознакою даної форми хвороби є почервоніння, дрібні крапкові крововиливи і білий наліт на слизовій оболонці шлунка або кишечника.
  • Змішана форма хвороби проявляється так само, як і гіпертрофічний гастродуоденіт, але симптоми проявляються набагато яскравіше. Також для змішаного гастродуоденіту характерна вогнищева атрофія слизової оболонки.

Гастродуоденіти розрізняють і за рівнем кислотності:

  • З нормальною виробленням шлункового соку
  • З пониженою кислотністю, що часто є ознакою злоякісних новоутворень у шлунку
  • З підвищеною кислотністю і виробленням секрету (дана форма хвороби зустрічається найчастіше).

Крім описаних вище форм, існують і нетипові види гастродуоденіту, а також форми хвороби, що протікають без виражених симптомів (так відбувається у сорока відсотках випадків). Характерно і те, що масштаби змін у слизовій і дванадцятипалої кишці можуть не збігатися з яскравістю проявляються симптомів.

Основні ознаки

Для гострого гастродуоденіту характерне відчуття тяжкості в животі, виникненням гострого болю близько пупка і під ложечкою. Також хвороба супроводжується нудотою, блювотою, відрижкою повітрям або кислою рідиною, у деяких пацієнтів виникає запаморочення і сильна постійна печія. Якщо гастродуоденіт був викликаний іншим захворюванням шлунково-кишкового тракту, можуть проявитися і його симптоми. Всі ознаки проявляються яскраво, але тривають недовго.

Хронічний гастродуоденіт проявляється циклічно, а інтенсивність симптомів залежить від ступеня ушкодження слизової і дванадцятипалої кишки, загального стану здоров’я пацієнта і рівня кислотності.

Гастродуоденіт симптоми, лікування у дітей та дорослихЯкщо загострення гастродуоденіту відсутня, хронічна форма хвороби проявляється наступним чином:

  • Постійна ниючий біль у подложечной області
  • Печія за кілька годин до їжі, яка проходить відразу після прийому їжі, але відновлюється через дві години
  • Відчуття тяжкості під ложечкою
  • Відчуття переповнення живота
  • Ниючі нічні болі, які проходять після їжі
  • Характерні хворобливі відчуття, які з’являються через кілька годин після їжі і зникають після штучно викликаної блювоти
  • Швидка стомлюваність, безсоння, втрата ваги при підвищеному або нормальному апетиту, підвищена дратівливість
  • Металевий присмак або гіркота в роті, білий наліт на язику
  • При підвищеній кислотності пацієнт страждає від закрепів, а при зниженій – від закрепів і проносів, які чергуються
  • Слабкі болі при пальпації живота

Симптоми гастродуоденіту найбільш яскраво проявляються в період загострення. Пацієнти скаржаться на сильні болі, що супроводжуються печією, блювотою і нудотою, а полегшення настає лише після прийому медикаментів.

Ознаки гастродуоденіту у дітей

Діагностика хвороби у дітей ускладнюється тим, що симптоми гастродуоденіту найчастіше проявляються неяскраво, хоча в цілому такі ж, як і у дорослих. Крім того, гастродуоденіт у дітей нерідко порушує роботу інших органів, зокрема – жовчного міхура і проток, підшлункової залози і кишечника.

Гастродуоденіт у дітей проявляється переймоподібними болями, дуже часто спостерігаються розлади сну, блідість шкіри, з’являються синці під очима, знижується апетит (що призводить до швидкої втрати ваги), спостерігається відставання у фізичному розвитку і швидка стомлюваність. Крім того, хвороба провокує розлади травлення (запори і проноси), гіповітаміноз, який призводить до випадання волосся і ламкості нігтів. Також гастродуоденіт може супроводжуватися вегетативними розладами різної інтенсивності:

  • Збільшенням кількості скорочень серця
  • Підвищеною пітливістю
  • Судинною нестійкістю
  • Вегетативними кризами за типом демпінг-синдрому, що характеризуються різкою і сильної сонливістю після їжі
  • Ознаки гіпоглікемії при тривалих перервах між їжею: пітливість, запаморочення, загальна слабкість, тремтіння в м’язах. У деяких випадках зниження рівня глюкози в крові може привести до втрати свідомості.

Загострення хвороби і у дітей, і у дорослих може викликати нервове і фізичне перенапруження, стрес і неправильне харчування. Проте, рецидив може настати і без супутніх факторів в осінньо-весняний період.

Причини виникнення

Причини виникнення гастродуоденіту безпосередньо залежать від форми захворювання. Гострий гастродуоденіт може з’явитися з наступних причин:

  • Регулярне вплив пестицидів, що містяться в продуктах, а також занадто гострої їжі
  • Гострі отруєння харчовими продуктами і хімікатами
  • Загальні хронічні захворювання і гострі інфекції травного тракту
  • Стреси і порушення режиму харчування, що призводить до підвищеного вироблення соляної кислоти і зниження захисних функцій слизової оболонки.

Частіше гастродуоденіт зустрічається в хронічній формі (приблизно у 70% пацієнтів). Основними причинами виникнення вважаються:

  • Зловживання алкоголем і куріння
  • Неповноцінне харчування (недостатня кількість вітамінів, заліза і білка), а також порушення режиму прийому їжі
  • Зараження Хелікобактер пілорі
  • перенесений Раніше гострий гастродуоденіт
  • Спадковість
  • Постійні фізичні навантаження і сильні стреси
  • Тривалий прийом деяких медикаментів, зокрема – глюкокортикостероїдів і неспецифічних протизапальних препаратів
  • Хронічні хвороби органів травлення, печінкова і серцево-легенева недостатність, хвороби ендокринної системи, аутоімунні захворювання та хвороби крові.

Окремі причини рідко викликають гастродуоденіт. Хвороба найчастіше розвивається під впливом безлічі факторів. Але перелом у діагностиці та лікуванні хвороби настав у 1983 році після виявлення бактерії Хелікобактер пілорі та дослідженні її впливу на стан слизової оболонки органів травлення.

Дана бактерія пошкоджує епітелій слизової, проникаючи крізь нього і пошкоджуючи невеликі судини іонами соляної кислоти. Це порушує мікроциркуляцію в органах травного тракту і спричинює запальну реакцію.

Тим не менш, остаточне вплив Хелікобактер пілорі на розвиток гастродуоденіту поки так і не було доведено, хоча і вважається, що саме цей мікроорганізм в більшості випадків стає причиною розвитку захворювання. Однак, Хелікобактер пілорі є в організмі практично кожної людини, а негативний вплив мікроорганізму починається лише під впливом супутніх факторів:

  • Підвищення кислотності і зменшення виділення захисного слизу
  • Нервові і гормональні розлади
  • Розлади взаємодії системи клітин, які виробляють гормони і біологічно активні речовини, знаходяться в багатьох органах
  • Порушення відновлювальної функції слизової оболонки

Методи діагностики і лікування

Діагностичні методи для визначення гастродуоденіту у дітей і дорослих ідентичні. Діагноз частіше всього грунтується на скаргах пацієнта, але в деяких випадках можуть знадобитися і додаткові дослідження:

  • Загальний аналіз крові.
  • Езофагогастродуоденоскопія, яка дозволяє визначити місце запалення, його масштаб і взяти зразки матеріалу для подальшого проведення біопсії та визначення наявності Хелікобактер пілорі. Наявність цього мікроорганізму також можна визначити за допомогою спрощеного дихального тесту.
  • РН-метрія, за результатами якої визначають інтенсивність вироблення секрету.

Лікування гастродуоденита в період загострення базується на створенні психологічного і фізичного спокою для пацієнта. Також хворому прописують особливий режим харчування. Їсти потрібно часто, до шести разів на день, але невеликими порціями. З раціону виключають продукти, здатні порушити вироблення шлункового соку. Хворим категорично заборонено вживати смажене, жирне, гостре, солоне і копчене. Також з раціону виключають спеції, продукти з високим вмістом клітковини і екстрактивних речовин.

В період ремісії дієта для пацієнтів з гастродуоденітом заснована на тих же принципах, але включає більш великий список продуктів.

При виявленні підвищеної активності Хелікобактер пілорі, пацієнтові призначають ряд терапевтичних процедур:

  • Препарати вісмуту
  • Антибіотики (наприклад, Амоксицилін, Сумамед)
  • Протипротозойні препарати, зокрема – Метранідазол
  • Блокатори Н-2 рецепторів
  • Препарати-інгібітори протонного насоса (наприклад, Омепразол)

Для лікування гастродуоденита в період рецидиву, крім дієтичного харчування, призначають медикаментозні препарати:

  • Засоби-антациди, які захищають слизову оболонку від дії шлункового соку і підвищують її захисні функції (Маалокс, Альмагель, Денол, Гастал)
  • Блокатори Н2-рецепторів для зниження кислотності і регулювання секреторної функції (Ранітидин, Омепразол)
  • Спазмолітики, який знімають запалення і знижують рівень кислотності (Но-шпа, Сукрафальт)
  • Седативні препарати легкого дії
  • Полівітамінні комплекси

Якщо хронічний гастродуоденіт супроводжується зниженою кислотністю, пацієнтові призначають його замінники, наприклад – Ацидин-пепсин або Бетацид.

У періоди ремісії хворим рекомендується регулярно проходити санаторно-курортне лікування, фізіотерапевтичні процедури, а у деяких випадках допускається прийом засобів народної медицини, але лише після узгодження з лікарем.

Cтаттю про гастродуоденіт також можна прочитати російською мовою: «Гастродуоденит: симптомы, лечение у детей и взрослых».