Ангіна, і її різновид лакунарна ангіна – досить поширена хвороба органів дихання у дітей. Відмітна ознака – запальний процес в лімфовузлах, який супроводжується їх збільшенням.

При лакунарній ангіні у дорослих і дітей уражаються не тільки глоткові, а також піднебінні, трубні і язичні мигдалини. Це і є головна відмінність лакунарної ангіни від фолікулярної. Останнє захворювання супроводжується утворенням невеликих гнійників і заповненням лакун гноєм.

Збудником ангіни найчастіше виступають стрептококи і стафілококи, в деяких випадках – аденовіруси. У більшості випадків лакунарна ангіна з’являється при таких умовах:

• У вигляді загострення у носіїв мікробів в холодну пору року;
• При первинному контакті із збудником;
• Під час сильного зниження місцевого імунітету;
• При вживанні крижаної води або холодної їжі.

Лакунарну ангіну, яку викликав бета-гемолітичний стрептокок, і яка вразила дитину вперше, ще називають скарлатину.

Гнійна ангіна у дорослих і дітей вважається заразним захворюванням, оскільки збудники передаються повітряно-крапельним шляхом. У дітей додатковим шляхом зараження може стати контактно-побутовий, так як захворіти можна при контакті з іншим дитиною, через заражені іграшки або предмети побуту.

Іноді зустрічаються випадки зараження при неправильно проведений хірургічному втручанні або будь-якої іншої маніпуляції в області носоглотки. Ризик розвитку гнійної ангіни підвищується, якщо у пацієнта є карієс зубів, він зазнає постійного перевтоми, часто знаходиться в умовах перепаду температур або в холодному та сирому приміщенні. Крім того, провокуючим фактором може виступати і загальна забрудненість повітря пилом, газами або відходами виробництва.

Ознаки хвороби

Зазвичай симптоми лакунарної ангіни проявляються дуже яскраво, і чим молодша дитина, тим інтенсивніше будуть ознаки хвороби. Первинний етап зараження характеризується загальною інтоксикацією і сильним болем у горлі, після чого приєднуються й інші ознаки:

• Біль при ковтанні, першіння в горлі;
• Гарячка (температура тіла може досягати 40 градусів), озноб;
• Загальна слабкість, головний біль;
• Дитина стає вередливою, постійно плаче, відмовляється від їжі;
• Лімфовузли збільшуються і починають хворіти;
• У дітей можуть приєднатися симптоми розлади травлення: нудота, блювання, біль і спазми у животі, пронос;
• Наявність гнійного нальоту на мигдаликах;
• Ранні стадії лакунарної ангіни характеризуються утворенням нальоту жовто-білого кольору, який поступово перетворюється на гній. При цьому вогнища можуть бути як окремими, так і у вигляді суцільної плівки. Наліт легко знімається, а слизова оболонка під ним не кровоточить.

Гнійна ангіна представляє велику небезпеку для дітей, організм яких набагато слабкіше, ніж у дорослих. Без коректного лікування лакунарної ангіни маленький пацієнт буде сильно страждати високої температури і симптомів інтоксикації. Головне, що потрібно зробити батькам – це вчасно звернутися до лікаря. При правильному діагностуванні та коректного лікування ангіна проходить протягом десяти днів, при цьому використання одних тільки народних засобів буде недостатньо для боротьби з хворобою.

Основні правила лікування

Лікування лакунарної ангіни в першу чергу вимагає дотримання суворо постільного режиму, ізоляції дитини від інших членів сім’ї (по можливості) і прийому препаратів, призначених лікарем.

• Жарознижуючі засоби. Оскільки ангіна супроводжується сильним підвищенням температури, необхідно використовувати препарати для зняття лихоманки: Парацетамол або Нурофен (у вигляді таблеток, суспензії або ректальних свічок). Ці препарати приймають не більше трьох днів, так як при одночасному прийомі антибактеріальних засобів, за цей термін необхідність у жарознижуючих засобах відпаде.

• Антигістамінні засоби використовують для зняття набряку мигдалин, полегшення дихання і ковтання. До таких засобів відносять Супрастин і Цетрин.

• Антибіотики широкого спектру дії – основні препарати для лікування гнійної ангіни. Їх може призначити тільки лікар, формуючи дозування залежно від віку пацієнта та тяжкості запального процесу. Прийом антибіотиків необхідний для якнайшвидшого одужання. Найбільш ефективними в боротьбі з коками вважаються антибіотики пеніцилінового ряду (якщо у пацієнта немає на них алергії):
  • Першого ряду. До них відносять препарати Амоксицилін, Аугментин, Екоклав. Тривалість лікування становить 10 днів.
  • Другого ряду (макроліди). Засоби цієї групи включають Азитрокс, Хемомицин, Сумамед (курс лікування 5 днів). Також можна використовувати Макропен в суспензії.

При прийомі антибіотиків обов’язково потрібно стежити за станом хворого. Якщо полегшення не настає через три доби (не падає температура або не зменшується біль у горлі), є всі підстави переглянути терапію і призначити препарат іншої групи.

Однак, пацієнтам не рекомендується самостійно припиняти курс прийому антибактеріальних препаратів. При повторному зараженні в майбутньому це може викликати резистентність бактерій до медикаментів, лікування буде більш тривалим.

• Полоскання горла і використання аерозолів і спреїв. У перші дві доби потрібно як можна частіше полоскати горло антисептичними засобами (Хлорофилиптом, Мірамістином, фурациліном або слабким розчином марганцівки). Для полоскань можна використовувати відвари ромашки, кори дуба. При гнійній ангіні ефективними також вважаються спреї Гексорал або Інгаліпт.

Даний етап лікування особливо важливий, так як полоскання при ангіні допомагають ліквідувати гнійний наліт на мигдалинах. Дорослим і дітям старшого віку можна розсмоктувати антисептичні льодяники.

• Пробіотики і вітаміни. Після завершення гострої фази хвороби, необхідно почати прийом вітамінів і пробіотиків (див. список пробіотиків), щоб відновити імунну систему і мікрофлору кишечника, яка порушується під впливом антибіотиків і токсинів.

• Правильне харчування. Хворі дуже часто відмовляються від їжі не тільки з-за загальної слабкості та інтоксикації, але і з причини фізичного дискомфорту, який заподіює біль у горлі. Якщо хвора дитина категорично відмовляється їсти, не треба її змушувати. Під час боротьби із захворюванням організм витрачає дуже багато сил, і терпить величезне навантаження на органи травлення.

Однак існують і певні правила харчування. У першу чергу, з раціону слід виключити свіже молоко. Молочні бактерії, осідаючи на слизовій оболонці горла, будуть провокувати розвиток хвороботворних мікроорганізмів. Якщо малюк не бажає відмовлятися від молока, після пиття потрібно обов’язково прополоскати горло.

В раціоні не повинно бути твердої їжі, щоб додатково не травмувати запаленої горло. Дитину потрібно годувати кашами, супами або пюре. Також потрібно пити максимально багато теплої рідини: чаю з малиною, медом, лимоном, настій шипшини, теплої мінеральної води без газу.

Якщо ви вже знаєте, як лікувати гнійну ангіну, то цю інформацію необхідно доповнити і умовами утримання пацієнта. В його кімнаті повинен бути чистим, теплим і вологим. Щодня робити вологе прибирання, а також зволожувати і очищати повітря спеціальними приладами.

Стандартна тривалість лакунарної ангіни становить десять днів. Однак, при виникненні ускладнень одужання може затягнутися до двох тижнів. Але навіть при відсутності зовнішніх ознак хвороби, припиняти лікування не слід, щоб ангіна не з’явився повторно.

Можливі ускладнення

Ранні ускладнення ангіни включають:

• Сепсис або менінгіт при попаданні інфекції в кров;
• Гострий отит або ларингіт;
• Абсцес або флегмона, супроводжуючий лімфаденіт лімфатичних вузлів;
• Поширення запалення на органи середостіння.

На пізніх стадіях хвороби, або навіть після ангіни можуть виникнути наступні ускладнення:

• Геморагічний васкуліт;
• Патології серця: перикардит, панкардит, міокардит;
• Ревматична лихоманка, переходить у хронічний ревматизм, серцеву недостатність або порок серця;
• Тромбоцитопенічна пурпура;
• Пієлонефрит в гострій формі, гломерулонефрит;
• Енцефаліт (ревматичне ураження нервової системи).

Саме із-за серйозності ускладнень, при наявності гнійної ангіни займатися самолікуванням не варто.

Cтаття про лакунарну ангіну у дорослих і дітей також доступна російською мовою: «Лакунарная ангина у взрослых и детей».