Однією з найбільш рутинних операцій в хірургії є апендектомія – видалення апендициту. Як тільки встановлюється остаточний діагноз – запалення червоподібного відростка, хірурги видаляють його, намагаючись зробити це якомога швидше, оскільки зволікання може загрожувати серйозними ускладненнями. Проте, британські вчені заявляють, що при неускладненому апендициті у 60% клінічних випадків можливо лікування без операції.

До такого висновку прийшли дослідники з клініки University of Nottingham – університет міста Ноттінгем (Великобританія), вивчивши дані 900 випадків апендициту (див. симптоми апендициту у дорослих, ознаки апендициту у дітей). До 2/3 всіх випадків запалення червоподібного відростка, вважають вони, можливо вилікувати за допомогою курсу антибіотиків. Таким чином, якщо правильно оцінити стан пацієнта, можна тисячі хворих у всьому світі позбавляти від ризику проведення хірургічної операції.

Звичайно, подібна операція для досвідчених хірургів не є складною, однак, для пацієнта будь-яке оперативне втручання таїть в собі чимало ризиків. Будь-яке хірургічне втручання продовжує відновний період після хвороби, операції завжди несуть ризик ускладнень, наприклад, нагноєння рани.

Автори дослідження проаналізували дані про терапію 900 хворих – лікування антибіотиками проводилося 470 пацієнтам, 430 проводилася апендектомія. В результаті після терапії антибіотиками протягом наступного року у 80% пацієнтів не виникало нападів апендициту.

Також були проаналізовані ризики розвитку ускладнень в обох варіантах лікування. Ризики ускладнень після хірургічної операції були майже такими ж, як і у хворих при антибіотикотерапії. Перевагою лікування антибіотиками перед операцією безсумнівно є скорочення часу перебування в стаціонарі.

Висновок – на підставі отриманих даних автори цього дослідження стверджують – більшу частину клінічних випадків неускладненого апендициту можливо лікувати за допомогою медикаментозної терапії. Сучасні методи діагностики і новітня апаратура на сьогоднішній день вирішує проблеми точного спостереження і контролю за динамікою у пацієнтів при медикаментозному лікуванні.