Серед безлічі клітин крові існує популяція лейкоцитів, званих еозинофілами, які є маркерами, визначальними:

• алергію
• інфекційні
• паразитарні агресій
• пошкодження тканин запаленням
• або пухлиною.

Свою назву клітини отримали за рахунок здатності відмінно вбирати барвник еозин, що використовується в лабораторній діагностиці. Під мікроскопом клітини схожі на маленьких амеб з подвійним ядром, які здатні рухатися за межі судинної стінки, проникати в тканини і накопичуватися в запальних вогнищах або місцях пошкодження тканини. У крові еозинофіли плавають близько години, після чого транспортуються в тканини.

Головні властивості еозинофілів:

• Підвищення чутливості рецепторів до імуноглобулінів класу Е. За рахунок цього активізується протипаразитарний імунітет, і відбувається руйнування мембран клітин, що оточують паразита. Капсула з уламків мембран стає маяком для клітин, які інактивують або пожирають паразита.
• Накопичення та стимуляція вивільнення медіаторів запалення.
• Поглинання і зв’язування медіаторів запалення, насамперед, гістаміну
• Здатність поглинати дрібні частинки, обволікаючи їх своєю стінкою і втягуючи їх у себе. За це еозинофіли називають мікрофагами.

Норма еозинофілів в крові 1 — 5

Для дорослих нормальним вмістом еозинофілів у клінічному аналізі крові вважається від 1 до 5% від загального числа лейкоцитів. Еозинофіли визначаються методом проточної цитометрії з використанням напівпровідникового лазера, при цьому норма у жінок така ж, як і у чоловіків. Більш рідкісні одиниці виміру – кількість клітин в 1 мл крові. Еозинофілів повинно бути від 120 до 350 в мілілітрі крові.

Число цих клітин може коливатися протягом доби на тлі зміни роботи наднирників.

• У ранкові вечірні години еозинофілів на 15% більше порівняно з нормою
• В першу половину ночі на 30% більше.

Для більш достовірного результату аналізу слід:

• Здавати аналіз крові в ранні ранкові години натщесерце.
• За два дні слід утримуватися від алкоголю і надмірного вживання солодощів.
• Також еозинофіли можуть підвищуватися під час менструацій у жінок. Починаючи з моменту овуляції, до кінця циклу їх число падає. На цьому феномені заснований еозинофільний тест роботи яєчників і визначення дня овуляції. Естрогени збільшують дозрівання еозинофілів, прогестерон – знижує.

Еозинофіли: норма у дітей

По мірі росту дитини кількість еозинофілів у крові коливається несильно, що видно з таблиці.

Еозинофіли вище норми, що це значить

Значущим підвищенням кількості еозинофілів вважається стан, коли клітин більше 700 в мілілітрі (7 на 10 в 9 грам на літр). Підвищений вміст еозинофілів носить найменування еозинофілії.

• Зростання до 10% — легкий ступінь
• Від 10 до 15% — помірна
• Понад 15% (більше 1500 клітин в мілілітрі) – виражена або важка еозинофілія. При цьому можуть спостерігатися зміни внутрішніх органів за рахунок клітинного і тканинного кисневого голодування.

Іноді при підрахунку клітин виникають помилки. Еозином фарбуються не тільки еозинофільні гранулоцити, але і зернистість в нейтрофілах, тоді нейтрофіли знижені, а еозинофіли підвищені без вагомих до того причин. В такому випадку потрібно контрольний аналіз крові.

Що веде до еозинофілії

Коли в крові підвищені еозинофіли, причини криються в алергічної готовності організму. Це відбувається при:

• гострих алергічних станах (набряку Квінке, кропив’янці, сінній лихоманці)
• алергії на ліки, сироваткової хвороби
• алергічному риніті шкірних алергіях (контактному дерматиті, екземі, атопічному дерматиті, вульгарної пухирчатці)
• гельмінтозах (див. ознаки глистів у людини)
• паразитарних хворобах (токсоплазмозі, хламідіозі, амебіазі)
• гострих інфекціях і загостреннях хронічних (туберкульозі, гонореї, інфекційному мононуклеозі)
• системних патологій (системної червоному вовчаку, еозинофільному фасціїті, ревматоїдному артриті, вузликовому періартеріїті)
• патології легень: бронхіальній астмі, фиброзирующем альвеолите, саркоїдозі, еозинофільному плевриті, гистиоцитозе, хвороби Лефлера
• ураженнях шлунково-кишкового тракту: еозинофільному гастриті, еозинофільному коліті
• пухлинах крові (лімфогранулематозі, лімфомах)
• злоякісних новоутвореннях.

Якщо в аналізі підвищені еозинофіли, у дорослого збирається:

• аналіз крові на біохімію
• кал на яйця глистів
• виконується УЗД органів черевної порожнини

Далі призначається консультація алерголога:

• При алергічному риніті беруться мазки з носа і зіву на еозинофіли.
• При підозрі на бронхіальну астму виконується спірометрія і провокаційні проби (холодова, з беротеком).
• Алерголог надалі проводить специфічну діагностику (визначення алергенів по стандартним сироваткам), уточнює діагноз і призначає лікування (антигістаміни, гормональні препарати, сироватки).

Від глистової інвазії, паразитарних хвороб та гострих інфекцій лікує інфекціоніст. Легеневими проблемами займеться пульмонолог.

Еозинофіли підвищені у дитини

Найбільш частими причинами підвищених еозинофілів у дітей стають:

Еозинофіли нижче норми

Якщо абсолютна кількість еозинофілів у мілілітрі крові падає нижче 200, стан інтерпретується, як еозинопенія.

Низькими показники еозинофілів стають в наступних випадках:

• При важких гнійних інфекціях, в тому числі, сепсисі, коли популяція лейкоцитів зсувається в бік юних форм (паличкоядерних і сегментоядерних), а потім лейкоцитарний відповідь виснажується.
• На початку запальних процесів при хірургічних патологіях (апендицит, панкреатит, загострення жовчнокам’яної хвороби).
• В першу добу інфаркту міокарда.
• При інфекційному, больовому шоці, коли формені елементи крові склеюються в тіноподобні утворення усередині судин.
• При отруєннях важкими металами (свинцем, міддю, ртуттю, миш’яком, вісмутом, кадмієм, талієм).
• При хронічному стресі.
• На тлі патології щитоподібної залози та надниркових залоз.
• В розгорнуту стадію лейкозу еозинофіли падають до нуля.

Поєднані підвищення еозинофілів

• Лімфоцити і еозинофіли бувають підвищені при вірусних інфекціях у алергетиків, у пацієнтів з алергодерматози або гельмінтозами. Така ж картина буде у крові у тих, хто лікується антибіотиками або сульфаніламідами. У дітей ці клітини підвищуються при скарлатині, наявності вірусу Епштейна-Барра. Для диференціальної діагностики додатково рекомендується здати кров на рівень імуноглобулінів Е, на антитіла до вірусу Епштейна-Барра і кал на яйця глистів.
• Моноцити і еозинофіли зростають при інфекційних процесах. Найтиповіший випадок у дітей і дорослих – мононуклеоз. Аналогічна картина може бути при вірусних і грибкових захворюваннях, риккетсиозе, сифілісі, туберкульозі, саркоїдозі.

Про еозинофили також можна прочитати статтю російською мовою: “Эозинофилы в крови повышены, какая норма, причины увеличения результата анализа у детей, взрослых“.