Система крові (згортальна і протизгортальна) в людському організмі знаходиться в постійній динамічній рівновазі. Саме тому не утруднюється відтік крові, і вени не тромбуються.

Але, як тільки така рівновага починає порушуватися, створюється сприятливе середовище для тромбозів судин, а у важкому випадку (шок, травма, сепсис) може виникнути синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання який може стати причиною летального наслідку.

Випадки, при яких підвищена згортуваність крові

В організмі людини згортуваність крові підвищується через синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, а також при наявності венозних і артеріальних гострих тромбозів.

ДВЗ-синдром:

• Шок
• Різноманітні травми
• Сепсис (у результаті великого виділення факторів згортання крові з тканин)

Гострий артеріальний тромбоз:

• Інфаркт міокарда
• ТЕЛА (закупорювання легеневої артерії численними тромбами)
• Ішемічний інсульт
• Травми артерій, які виникли на тлі атеросклерозу або запального процесу і мають гострий характер

Гострий венозний тромбоз:

• На тлі варикозу нижніх кінцівок, флебіту
• Тромбоз гемороїдальних вен
• Тромбоз у системі нижньої порожнистої вени

Тому на ранній стадії патології необхідно пройти курс обстеження і лікування.

При серцево-судинних захворюваннях незважаючи на призначене лікування, необхідно вживати попереджувальні заходи. Тому препарати-антикоагулянти застосовують в якості профілактики нестабільної стенокардії, миготливої аритмії, вад клапанів серця. Крім цього, призначають курс профілактики для хворих, які знаходяться безпосередньо на гемодіалізі, або ж після різних операцій на серці.

В якості лікування при різних захворюваннях часто призначають препарати групи антикоагулянтів. Проте, для початку необхідно знати, що таке антикоагулянт. Це препарати, які допомагають знизити згортуваність крові, а також відновити її реологічні властивості. Крім цього, ліки запобігають повторному утворенню тромбів.

У класифікації розрізняють два види антикоагулянтів, які мають різні дії. До першої групи відносяться препарати прямої дії, так звані, прямі антикоагулянти. До другої групи відносять вже опосередковані, їх також називають непрямі антикоагулянти.

Як правильно підбирають антикоагулянти прямої дії — гепарини?

В якості профілактики утворення тромбів і тромбоемболії дуже часто використовую препарати Кліварін і Тропарін.

Для лікування тромбоемболічних ускладнень, наприклад, таких, як інфаркт, ТЕЛА або нестабільна стенокардія, використовують препарати широкого спектру дії. До них належать препарати, антикоагулянти з наступного списку:

• Фрагмін
• Клексан
• Фраксипарин

Якщо пацієнт знаходиться на гемодіалізі, то в якості профілактики тромбоутворення використовують препарати Фрагмін, Фпаксипарин.

В якості профілактики інсульту призначають препарати Ксімелагатрана або Варфран. Варто відзначити, що під час експериментів було виявлено, що препарат Ксімелагатран показав не гіршу ефективність. Але препарат серйозно пошкоджує печінку, особливо при тривалому прийомі.

Антикоагулянти прямої дії

Гепарини місцевої дії

Такі вузькоспеціалізовані препарати відрізняються більш високою проникністю у тканини і менш сильним ефектом. Вони широко використовуються в якості місцевого лікування гематом, варикозу, геморою.

Список препаратів, антикоагулянтів місцевої дії:

• Лавенум
• Венолайф
• Гепариновая мазь
• Гель Ліотон
• Тромблесс
• Венітан
• Троксевазин НЕО

Гепарини для внутрішньовенного та підшкірного введення

Якщо призначили внутрішньовенний препарат, то його не можна змінювати на підшкірний. Найбільш ефективна дія проявляється протягом двох-трьох годин, при цьому активність ефекту буде зберігатися протягом цілої доби.

Ці гепарини впливають механічним способом – гальмування згортання тканинних і плазмових факторів. Такі антикоагулянти (прямі) починають блокувати тромбін, а потім гальмувати фібринові утворення.

На наступній стадії вони значно знижують активність плазмових факторів кров’яного згортання, а також калікреїну. Так як в складі є антитромбін 3, тому гепарин виявляє зв’язок з плазмовими білками.

Вони можуть бути:

• З невисокою молекулярною масою. Роблять декілька менший вплив на тромбін, але більше пріоритету віддають гальмуванню Ха-фактора згортання. Досить ефективні. Сюди відносять Фраксипарин, Гемапаксан, Фрагмін, Клексан, Тропарін
• З середньою молекулярною масою – кальцієва і натрієва солі гепарину

Противотромбічні засоби прямої дії

• Впливають за допомогою спрямованого блокування тромбіну, такі засоби аналогічні за своєю дією з гірудином, які виділяють п’явки. В результаті чого кров в організмі людини не згортається.
• Блокування активної області тромбінів і фібринів відбувається за допомогою впливу природних рекомбінантних гирудинов, таких як Лепірудін і Дезірудін. Аналогічним за дії також є і Бівалірудин.
• Для того, щоб ізолювати ковалентну блокаду тромбіну, лікарі призначають препарати Мелагатран або Ефегатран. Але, для того щоб ізолювати не ковалентну блокаду тромбіну, дуже часто призначають препарати Аргатробан, Ксімелагатраном, Етексіпатом, Дабігатраном.

Антитромбін III (Кібернін)

Призначається при тромбоемболічних ускладненнях, які виникли безпосередньо на фоні цирозу печінки або вродженого дефіциту антитромбіну III. Також застосовується для лікування: жовтяниці, ДВС-синдромі, тромбоемболії різного генезу, а також призначають хворим, які отримують гемодіаліз.

Дія препарату дуже схоже на гепарин, він також блокує тромбін і фактори згортання з IXa за XIIa. Якщо вам призначили лікування такими препаратами, то в обов’язковому порядку необхідно контролювати рівень антитромбіна III в плазмі крові. Препарат призначають тільки внутрішньовенно.

Кібернін не можна застосовувати дітям, і індивідуальна непереносимість препарату також є протипоказанням. Крім цього, з обережністю призначають під час вагітності.

До побічних дій відносяться: шкірна алергія або кропив’янка, запаморочення, розлади дихальної системи, озноб, підвищення температури тіла, туман перед очима, кашель, сильна біль в грудях.

Гідроцитрат натрію

Застосовується безпосередньо для консервації крові, а також її компонентів, які додають безпосередньо в лабораторні пробірки, для запобігання згортання крові, що міститься в них. Гидроцитрат натрію, за допомогою зв’язування вільних іонів кальцію, перешкоджає утворенню тромбопластинів, а також перетворення протромбінів у тромбін.

Препарати не можна приймати без призначення і контролю лікаря, щоб уникнути кровотеч.

Антикоагулянти непрямої дії

Як вже говорилося раніше, існують прямі, та непрямі антикоагулянти. Для початку розглянемо антикоагулянти непрямої дії. Такі препарати повністю протилежні чинним властивостям вітаміну K, а також зменшують вироблення протеїнів С і S, що впливають на згортання. Також антикоагулянти непрямої дії зменшують вироблення протромбіну в печінці і деяких факторів згортання.

Фенілін

Це похідні Інду-1-3діона, які безпосередньо представлені у Феніліні. Вартість лікарського засобу – 160 грн за упаковку з 20 таблеток.

Форма випуску лікарсько препарату – таблетки по 0,03 грама.

Час дії – 8-10 год., при цьому важливо, що максимальний ефект настає тільки через добу після першого прийому. Препарат призначається тільки строго під контролем ПТІ. Також паралельно необхідно здати аналіз сечі для виявлення еритроцитів.

Схема прийому препарату:

• У перший день лікар призначає по 1 таблетці 4 рази на добу.
• У другий день – 1 таблетка 3 рази на добу
• Далі – по 1 таблетці на добу.

Засіб не застосовують з цукрознижувальними засобами, наприклад, з препаратом Бутамід.

Кумаринові похідні

Кумарин міститься і в рослинах, і виробляється в хімічному вигляді. Це кристали, які мають запах свіжого сіна. У 1940 році виявили з гниючого буркуну похідні кумарину, який називається дикумарин.

У 20-ті роки ветеринари виявили, що корови в США і Канаді, масово гинули від сильних кровотеч. Загибель тварин відбувалася через те, що галявини заросли конюшиною-буркуну, багатого на кумаринові компоненти.

Тому через деякий час похідні від кумарину використовували як щурячу отруту. І тільки потім медики почали застосовувати препарати кумарину як протизгортальні ліки.

До кумаринових відносяться наступні препарати:

• Варфарин (аналоги препарату Варфарекс, Мареван, Варфарин натрію).
• Неодикумарин (аналог препарату Етілбіскумацетат).
• Аценокумарол (аналог препарату Синкумар).

Найбільш часто призначається непрямий антикоагулянт — Варфарин

На даний момент найбільш часто застосовують Варфарин — антикоагулянт непрямої дії. Форма відпустки – таблетований препарат в упаковці по 2.5/3 або по 5 мг. Після першого прийому лікарського препарату вплив на організм здійснюється через 36 або 72 години. Зазначимо, що препарат має максимальну лікувальну дію, тільки на 7 добу.

Також важливо те, що при скасуванні Варфарину згортання крові не відразу повертається в нормальний стан, а приблизно через п’ять днів. Препарат призначають при всіх випадках тромбозів і тромбоемболій.

Основні протипоказання:

• Гострі кровотечі
• ДВЗ-синдром
• Виразка шлунка
• Аневризми артерій
• Захворювання печінки
• Тромбоцитопенія
• Хвороби нирок
• Геморой
• Бактеріальний ендокардит
• Якщо в організмі людини креатинін більше ніж 140 мкмоль/л
• Варикозне розширення вен
• Вагітність в перші 12 тижнів і в останні 4 тижні

Супутні протипоказання, при яких суворо заборонено призначати лікарський препарат:

• Якщо в організмі людини порушено всмоктування галактози або глюкози
• При лактазной недостатності
• При спадковому дефіциті протеїнів S і C

Протипоказано приймати лікарський препарат у комплексі з нижчепереліченими засобами.

• НПЗЗ.
• Клопідогрел.
• Аспірин.
• Дипіридамол.
• Пеніцилін.
• Циметидин.
• Хлорамфенікол.

Також існує перелік продуктів і трав, які необхідно вживати з особливою обережністю (або взагалі вилучити) під час лікування таким засобом, як Варфарин, оскільки вони підвищують ризик кровоточивості: часник, м’ята, шпинат, горох, соя, цикорій, будь-який алкоголь, цибуля, капуста качанова, оливкова олія, горох, кінза, фісташки, папайа, авокадо, петрушка, шавлія, огірок, салат-латук, ківі, крес-салат, ріпа, брокколі і брюссельська капуста, звіробій.

Застосування та дозування препарату

Препарат необхідно застосовувати тільки в однаковий час доби, не більше 2-х разів. Дозування препарату зберігають в межах норми від 2,5 і не більше ніж 7,5 мг на день за медичними показаннями.

Протягом 4-х діб необхідно приймати препарат і тільки на 5 добу проводять моніторинг показників згортання крові. Але варто враховувати, що прийом може бути і більш тривалим, все залежить від того, яку виявили патологію у пацієнта.

Наприклад, при миготливій аритмії препарат необхідно приймати постійно. Якщо ТЕЛА, то лікування Варфарином здійснюється протягом півроку, або ж він може бути призначена довічно. Але, це лише за умови, якщо в обстежуваного хворого в анамнезі присутній тромбофлебіт вен гомілки.

Побічні дії препарату:

• кровоточивість;
• нудота аж до блювоти;
• пронос;
• сильний біль в області живота;
• кропив’янка;
• екзема;
• васкуліт;
• сечокам’яна хвороба;
• некроз;
• випадання волосся;
• свербіж шкірного покриву.

Ліки, посилюють дію препарату Варфарин: Алопурінол, Дигоксин, Аміодарон, Суліндак, Сульперазон, Тестостерон, Даназол, Тамоксифен, Глібенкламід, Іфосфамід, Метотрексат, Етопозид, Метолазон, Піроксікам, Омепразол, Симвастатин, Безафібрат, Клофібрат, Фенофібрат, Вітаміни А і Е, Глюкагон, Циметидин.

Що таке МНВ і навіщо його визначати

МНВ – це міжнародне нормалізоване відношення. Фактично, це час, за який в людському організмі починає згортатися кров. Тому варто зазначити, чим більше показник МНВ, тим гірше у людини починає згортатися кров. Нормальними показниками вважається число в межах 0.85–1.25, що отримується як відношення протромбінового часу пацієнта до стандартного протромбиновому часу.

МНВ – це показник згортання крові, впливає на призначення пацієнту препарату Варфарин або будь-якого іншого антикоагулянту. Також за допомогою МНВ здійснюється:

• контроль ефективності терапевтичного лікування;
• корекція дозування;
• оцінка ризиків ускладнень.

Норма показника при лікуванні Варфарином повинна досягати 2-3 одиниць.

Для того щоб правильно підібрати дозування лікарського засобу і стабілізувати МНВ до 3-х одиниць, повинно пройти не менше 10 діб. Після чого необхідно провести контроль дози лікарського препарату, який здійснюється один раз у 2-4 тижні.

Показники МНВ

• МНВ менше 2-х одиниць – значить доза Варфарину недостатня. Тому необхідно збільшити дозу до 2.5 міліграм і проводити щотижневий контроль.
• Якщо більше 3-х одиниць, то необхідно знизити дозу препарату. Тому п’ють по 1 таблетці 1 раз на тиждень. Після того як доза препарату буде знижена, необхідно провести контроль МНВ.
• Якщо показники МНВ в межах 3,51–4,5. Необхідно знизити прийом препарату на одну таблетку, а також рекомендовано через три доби провести контроль.
• Якщо показник від 4 до 6, також слід знижувати дозу препарату. Але при цьому контроль МНВ провести через день. Зазначимо, якщо показник перевищує 6 одиниць, то припиняють приймати лікарський препарат.

Список препаратів – антикоагулянтів прямої і непрямої дії також можна прочитати російською мовою: «Список препаратов — антикоагулянтов прямого и непрямого действия».