Ознаки гаймориту у дорослих

Гайморит – це вид синуситу, коли запалення слизової оболонки відбувається в верхньощелепній пазусі – гайморовій. Це захворювання не є рідкісним, воно дуже поширене, щорічно тільки в США їм уражається до 37 млн. чоловік. Для встановлення правильного діагнозу і призначення адекватного лікування слід володіти необхідною інформацією про ознаки гаймориту у дорослих, видах гайморових запалень, комплексному лікуванні гаймориту. А також вчасно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням. Щоб розібратися які ознаки гаймориту бувають у конкретному клінічному випадку, слід ознайомитися з видами гаймориту, оскільки від цього залежать і симптоми захворювання.

Причини виникнення гаймориту у дорослих:

До цього захворювання схильні люди з ослабленим імунітетом, у яких в носоглотці постійні, сприятливі умови для розвитку інфекції. Найчастіше це пацієнти з викривленою носовою перегородкою, з хронічним тонзилітом, ринітом, захворюваннями зубів у верхній щелепі. Літні люди рідше хворіють гайморитом, частіше страждають молоді люди в осінньо-зимовий період. Основні причини гаймориту:

  • Інфекційні, вірусні захворювання – грип, ГРВІ, тонзиліт, риніт. Неадекватне або несвоєчасне лікування цих захворювань.
  • Порушення в імунній системі.
  • Вроджені або набуті аномалії порожнини носа.
  • Утруднення носового дихання – через збільшення носових раковин, вазомоторного риніту, алергічних захворювань.
  • Хронічні вогнища інфекції в носоглотці – хронічний тонзиліт, фарингіт, риніт.
  • Регулярне переохолодження.
  • Алергічна схильність.

Види гаймориту і його ознаки:Причини виникнення гаймориту у дорослих

Гайморит у дорослих можна класифікувати за наступними факторами:

За способом потрапляння збудників інфекції гайморит класифікують:

  • З порожнини носа – риногенний, частіше буває у дорослих
  • Через кров – гематогенний
  • Після травми – травматичний гайморит
  • При запаленні зубів – одонтогенний

По причині виникнення та важкості перебігу:

  • Інфекційний – його викликають грибкові, бактеріальні, вірусні збудники.
  • Алергічний – відрізняється тим, що виділення з носа прозоре, серозного або асептичного характеру. Має хвилеподібний перебіг з періодами ремісії і загострення.
  • Ексудативний варіант – найчастіше носить гнійний характер.
  • Вазомоторний – виникає при порушенні функції судинорушіїв, також, як і алергічний, він протікає хронічно.
  • Атрофічний – при тривалому перебігу хвороби виникає атрофія слизової гайморових пазух.
  • Некротичний – при агресивному перебігу у рідкісних випадках відбувається некроз тканин в пазусі.

За характером перебігу запального процесу:

1. Гострий гайморит – розвиток гаймориту відбувається через закупорки вихідного отвору гайморової пазухи, це провокує початок запалення і призводить до нагромадження гною у верхньощелепній пазусі. Зазвичай цьому сприяє ГРВІ, грип, застуда, а також фактором ризику розвитку гаймориту є наявність хронічного риніту. При гострому гаймориті симптоми виникають різко спільно з іншими ознаками застуди – біль в області чола, щік, під очима, закладеністю носа, які не проходять за тиждень. Як правило, гострий гайморит не триває більше місяця.

Гострий гайморит – симптоми:

  • Підвищення температури тіла, озноб.
  • Закладеність носа з рясними виділеннями, якщо виділення слизового характеру – це катаральний гайморит, якщо гнійні, слизово-гнійні виділення – це гнійний гайморит.
  • Зниження нюху на ураженій стороні.
  • Погіршення загального стану, слабкість.
  • Головний біль від незначного до сильного, часто віддає в область лоба, перенісся, зубів.
  • При натисканні посилюється біль в місці ураженої пазухи.
  • Характер болю – постійний, інтенсивний. Виникають відчуття розпирання при чханні і кашлі. При нахилі голови вниз біль значно збільшується, як би «прострілює».
  • Сльозотеча і світлобоязнь можуть виникати, якщо приєднується кон’юнктивіт.
  • Набряк нижнього або верхнього повіка і припухлість щоки спостерігаються при залученні в запальний процес окістя.

2. Напівгострий гайморит – при ньому запалення з характерними ознаками гаймориту у дорослих триває від одного місяця до двох.

3. Хронічний гайморит – вважається в тому випадку, якщо ознаки гаймориту і загальне нездужання триває більше 2 місяців. Як правило, він розвивається внаслідок відсутності, неефективного або недостатнього лікування гострого гаймориту. Ознаки хронічного гаймориту не рідко бувають слабовиражені, що утрудняє правильну діагностику. Однією з відмітних ознак хвороби є сухий нічний кашель, що не піддається традиційному лікуванню, оскільки викликаний стіканням гнійного відокремлюваного по задній стінці носоглотки з ураженої гайморової пазухи. Характер виділень з носа залежить від форми гаймориту.

Хронічний гайморит – симптоми:

  • Виділення з носу або стікаючі по задній стінці горла від незначних до рясних – жовтого або зеленого кольору. Іноді недолікований гайморит при хронічному характері може бути без ознаків нежиті.
  • Болі в глибині очей, посилюються при моргання.
  • Головні болі, що посилюються до вечора.
  • Болі і відчуття тяжкості в області крил носу з обох сторін.
  • Кон’юнктивіт, припухлість повік вранці.
  • Відчуття повноти у вухах.
  • Набряки обличчя

4. Рецидивуючий гайморит – загострення проявляється кілька разів в році.

Ускладнення гаймориту:

Гнійні виділення при гаймориті можуть потрапляти з гайморових пазух в навколишні тканини, вражаючи нерви, що близько знаходяться, очну ямку, зуби, навіть мозкові оболонки:

  • остеопериостити очниці
  • реактивний набряк повік і клітковини очниці
  • отит або євстахіїт
  • ретробульбарний абсцес
  • тромбоз вен очниці
  • остеомієліт верхньої щелепи
  • пахименінгіт
  • менінгіт
  • риногенний абсцес мозку
  • набряк мозкових оболонок
  • менінгоенцефаліт
  • неврит трійчастого нерва

При своєчасному, ефективному лікуванні гаймориту ризик розвитку ускладнень після гаймориту не великий.