Рак шкіри – це пухлинне ураження відкритих ділянок шкіри злоякісного характеру, пов’язане з трансформацією клітин і появою в них ознак атипізму. Прогноз виживання пацієнта з таким діагнозом безпосередньо залежить від ступеня поширення злоякісного процесу, чим раніше виявлені ознаки раку шкіри, тим вище шанси на 100% одужання.

Так при нульовій стадії можливе повне видужання, коли як при лікуванні 4 стадії виживання хворого протягом 5 років складає всього 10-15%. По статистиці розвинених країн, приміром, смертність від меланоми становить близько 2% хворих протягом 1 року хвороби, в Україні та Росії ця цифра набагато вище 16-20%. Виживаність хворих на рак шкіри протягом 5 наступних років у США становить 90%, коли як у нас це майже 50% пацієнтів.

Різновиди раку шкіри

Існує 4 види раку шкіри:

Плоскоклітинний рак

Плоскоклітинний рак виникає з кератиноцитів – плоских клітин, які є головною складовою епідермісу. Даний тип раку виникає на відкритих шкірних ділянках, які не піддаються дії сонячних променів.

Базаліома (базально-клітинний рак)

Базаліома – тип раку, що розвивається з базальних клітин епідермісу, які розташовуються під кератиноцитами. На відміну від плоскоклітинного, базальноклітинний рак здатний з’являтися на ділянках шкіри, які зазнають сонячного освітлення (обличчя, шия).

Меланома

Меланома – злоякісне шкірне утворення, що розвивається з меланоцитів – клітин, що виробляють меланін. Інтенсивний вплив сонячних променів на шкіру посилює синтез меланіну, що робить ці клітини джерелом розвитку меланоми.

Аденокарцинома є рідкісним різновидом раку шкіри, вона розвивається з потових і сальних залоз.

Існує міжнародна TNM-класифікація раку шкіри, у якій Т – це розміри пухлини, N – стан лімфовузлів, M – стан процесу метастазування. Ця класифікація є клінічною і використовується для постановки діагнозу пацієнтам. Існує також гістопатологічна класифікація раку шкіри, в основі якої лежить ступінь диференціації (організації) пухлинних клітин. Самим несприятливим у плані прогнозу є недиференційований рак шкіри, а найсприятливішим – рак з високо диференційованими пухлинними клітинами (максимально схожі з власними клітинами шкіри).

Ознаки раку шкіри

Основними критеріями, за якими дерматологи діагностують рак шкіри, є:

• Асиметрія. Під час огляду симетричних ділянок шкіри виявляється істотна відмінність їх форми, розмірів, структури.
• Кордони. При огляді можливі нерівності шкіри, «зубчастий» край родимих плям і т.д.
• Колір. Є підозріла зміна кольору ураженої ділянки шкіри (занадто темний або світлий, а також червоний, синій і навіть чорний).
• Діаметр. Підозрілими в плані онкології є деформовані ділянки шкіри, діаметр яких перевищує 6 мм.

Найбільш типові перші ознаки раку шкіри:

• Ранки, які довго не гояться, виразки на шкірі, які кровоточать
• Поява на шкірі постійної плями червонуватого кольору, яка іноді покривається кіркою або відшаровується, спостерігається зростання її розмірів, асиметрія.
• Виникнення блискучого вузлика з рівною, гладкою поверхнею (нагадує шрам) зі зміною кольору шкіри.

Наявність будь-якого з перерахованих вище симптомів є приводом для звернення до дерматолога.

Різні типи раку шкіри можуть мати різні симптоми, ознаки. Це обумовлено тим, що вони ростуть з різних клітин і можуть бути різної локалізації.

Основними ознаками базаліоми є:

• наявність на шкірі щільного вузлика, який збільшується в розмірах
• вузлик напівпрозорий, має потовщені білуваті края
• при розтині вузликів з них виділяється кров
• з часом вузлики стають блідими і візуально нагадують рубці
• базаліома рідко дає метастази, вона проростає всі шари шкіри, розсовуючи на шляху навколишні тканини
• базаліоми, розташовані на обличчі (в області очей, рота), можуть викликати функціональні порушення відповідних частин обличчя

Меланома досить рідко формується в незміненій шкірі. Даний тип раку шкіри вважається особливо агресивним, так як схильний до активного і швидкого виникненню метастазів. Основними ознаками меланоми є:

• меланома розвивається з невуса – темної ділянки шкіри (родимка, ділянка гіперпігментації, веснянка), яка активно продукує меланін
• невус збільшується, змінює колір (синій, білий, червоний)
• невус стає більш щільним
• наявність ознак запалення (гіперемія, свербіж, припухлість невуса)
• виразка поверхні невуса з подальшою кровотечею

Плоскоклітинний рак розвивається на ділянках тіла, які доступні для впливу сонячних променів. Основними ознаками плоскоклітинного раку шкіри є:

• на шкірі з’являється невеликий щільний та бугристий вузлик (бляшка) червоного або коричневого кольору, іноді на його поверхні є лусочки або скоринки
• іноді пухлина нагадує зовні «кольорову» капусту
• перетворення вузлика в бородавку з поверхнею, укритою виразками, на якій може з’являтися ексудат з неприємним запахом
• пухлина швидко росте і поширюється на прилеглі органи та тканини (має стрімкий розвиток)

Аденокарцинома зустрічається дуже рідко. Основними ознаками аденокарциноми є:

• виникає в місцях скупчення потових і сальних залоз (пах, пахви, складки під грудьми)
• на початкових стадіях пухлина має вигляд невеликого вузла або горбка
• росте дуже повільно, проте може досягати великих розмірів і проростати в м’язи і сухожилля.

Причини виникнення раку шкіри

Основною причиною переродження клітин у злоякісні вважається надмірне, регулярне ультрафіолетове опромінення, особливо у літніх людей та осіб зі світлою шкірою. Оскільки в 90% випадків рак шкіри виникає на відкритих ділянках тіла, найчастіше на шиї та обличчі, які піддаються опроміненню найбільше.

Крім УФ ризик розвитку раку шкіри збільшується під впливом деяких хімічних речовин з канцерогенною дією: тютюновий дим, миш’як, дьоготь, мастильні матеріали, важкі метали. Після променевого дерматиту, опіків, впливу на шкіру радіоактивних і термічних факторів, травми родимок, рубців також збільшується ризик переродження здорових клітин у злоякісні.

Останні дослідження вчених доводять, що нанесення татуювань може провокувати розвиток раку шкіри, оскільки використовувана фарба, що містить миш’як та інші токсичні елементи (синя містить кобальт і алюміній, червона – ртутний сульфід, кадмій, нікель, титан), які є причиною малігнізації клітин шкіри – меланоми, плоскоклітинного раку, карциноми. Не менш небезпечно недотримання антисептичних правил в деяких тату-салонах, які піддають клієнта ризику інфікування гепатитами С, В, вірусом ВІЛ. Не безпечно нанесення татуювань поблизу родимок.

До виникнення раку шкіри сприятливими є спадкові особливості організму, тому часто спостерігаються сімейні випадки захворювання. Такі шкірні хвороби, як стареча кератома, хвороба Боуена, шкірний ріг, пігментні невуси, еритроплазія Кейра, туберкульоз шкіри, трофічні виразки, сифіліс тощо на сьогоднішній день вважаються передраковими станами.

Діагностика

При підозрі на злоякісне утворення пацієнту необхідно звернутися до дерматолога, який може направити його до онколога. Лікар проводить ретельний огляд і досліджує лімфовузли. Іноді додатково призначається УЗД. Підтвердити діагноз рак шкіри може гістологічне дослідження (здійснюється після біопсії пухлини її або після її видалення) або цитологічне (мікроскопічне дослідження мазків-відбитків з ерозованих поверхонь).

Іноді при підозрі на метастазування пухлини пацієнтам рекомендується біопсія лімфовузлів.

При наявності швидкозростаючої і метастазуючої пухлини діагностика захворювання може бути розширеною, з використанням КТ, МРТ, урографії, рентгенографії, сцинтиграфії і т.д.

Лікування раку шкіри

Лікування раку шкіри повністю залежить від різновиду пухлини, стадії захворювання і загального стану хворого. Основними методами лікування раку шкіри є:

• Оперативне лікування, що супроводжується видаленням пухлини і уражених лімфатичних вузлів – найбільш поширений метод. Як правило, після операції пацієнтам призначають променеву терапію (радіотерапію) або хіміотерапію.
• Променева терапія – дозволяє знищити пухлинні клітини шляхом впливу на них близькофокусної рентгентерапії. Променева терапія перешкоджає метастазуванню пухлини.
• Медикаментозне лікування раку шкіри – лікування хіміопрепаратами, що знищують ракові клітини.

Невеликі пухлини січуть за допомогою кюретажу, електрокоагуляції, кріодеструкції або видалення лазером. У кожному випадку варіант лікування вибирається індивідуально.

Прогноз при раку шкіри неоднозначний, він залежить від ступеня диференціації пухлини і виду ракової пухлини. Однак рак шкіри при своєчасному лікуванні має відносно доброякісний перебіг порівняно з раковими пухлинами іншої локалізації. Негативні прогнози стосуються тільки плоскоклітинного раку, який дуже швидко зростає і часто метастазує.