Хвороба Альцгеймера – симптоми, лікування, причини

Як часто буває, що наші літні родичі починають дивно поводитись, забувати все на світі або проявляти невмотивовану образливість. Часто родичі списують все на старість і говорять, що «характер зіпсувався». Насправді це все – симптоми хвороби Альцгеймера. Якщо вчасно звернути увагу на них і звернутися до лікаря за допомогою, то можна істотно полегшити життя хворого і його родичів.

Хвороба Альцгеймера – це невиліковне захворювання головного мозку, що супроводжується зниженням інтелекту, зміною характеру і психічних реакцій.

Існують дані, що ризик розвитку цього захворювання зростає з кожним роком після 60 років. У більш ранньому віці це захворювання виникає у людей з синдромом Дауна. Хвороба Альцгеймера зустрічається набагато частіше, ніж ми можемо припустити. В групі осіб у віці 65-85 років дане захворювання буде у 20-22% людей. Серед людей старше 85 років частота зустрічальності зросте до 40%. За даними дослідників в даний час у світі є понад 27 мільйонів хворих цим захворюванням. Згідно з прогнозами через 40 років ця цифра збільшиться в три рази.

Хвороба Альцгеймера вражає населення в кілька разів швидше, ніж ВІЛ, займаючи стійке 4 місце за частотою летальних результатів.

Етіологія захворювання

На даний момент учені не прийшли до остаточної думки в цьому питанні. Серед причин хвороби Альцгеймера виділяють три основні гіпотези:

Холінергійна теорія – найбільш застаріла версія. Вона грунтувалася на тому, що з віком може значно знижуватися рівень ацетилхоліну в організмі людини. Ацетилхолін – це нейромедіатор, який бере участь у передачі нервового імпульсу між нейронами. Щоб підтвердити цю теорію, намагалися застосовувати препарати, які повинні були скоректувати недостатність цієї речовини, але дане лікування виявилося практично неефективним.

Амілоїдна теорія. Заснована на накопиченні амілоїду в тканинах мозку задовго до появи симптомів хвороби Альцгеймера. Певний генетичний чинник, при якому часто зустрічається дане захворювання, відповідає ще й за вироблення амілоїду. В дослідах на мишах був досягнутий успіх застосування препаратів, «розчиняючих» амілоїдні бляшки в головному мозку. Введення препарату людям із хворобою Альцгеймера не зробило істотного впливу на перебіг захворювання.

ТАУ-гіпотеза. Це сама новітня гіпотеза. Згідно їй, білок, що входить до складу нейронів (ТАУ-білок) з часом може утворювати конгломерати в нервових клітинах, порушуючи нормальне її функціонування, а потім і загибель нейрону.

За даними 10-річного дослідження в США, в ранній діагностиці хвороби Альцгеймера може зіграти важливу роль огляд лікаря офтальмолога. При наявності катаракти зустрічальність цього захворювання значно вище. Помутніння кришталика виникає задовго до проявів хвороби Альцгеймера, що дозволяє запідозрити високий ризик розвитку захворювання і відстрочити появу перших симптомів.

Клінічна картина : симптоми захворювання

В клініці хвороби Альцгеймера симптоми дуже варіабельні, у когось можуть бути всі ознаки відразу, у когось може бути тільки кілька з них. Захворювання протікає в чотирьох послідовних стадіях, які відрізняються між собою.

I стадія – преддеменція

Часто прояви стадії списують на вік або стрес людини, не звертаючи на них належної уваги. Перші симптоми хвороби Альцгеймера буває важко відразу вловити і розпізнати, але саме вони є першим «дзвіночком» для родичів. При своєчасному зверненні до невролога можливо загальмувати процес прогресування захворювання. Звичайно, не завжди наявність цих симптомів може говорити саме про наступаючу хвороби Альцгеймера, але ймовірність цього велика. Визначити – преддеменція це чи ні, може лікар невролог з допомогою певних тестів з 80% ймовірністю, на більш пізніх стадіях ймовірність зростає до 99%.

Прояви преддеменції:

  • Порушення короткочасної пам’яті – важко пригадати те, що недавно старанно намагався запам’ятати (нещодавно завчений номер телефону або адресу).
  • Утруднення засвоєння нової інформації.
  • Важко сконцентрувати свою увагу, зосередитися на поставленій задачі.
  • Нездатність пояснити значення якогось слова чи фрази, яка раніше була відома.
  • Важко або неможливо абстрактно мислити.
  • Зниження настрою, мотивації, апатія.

II стадія – рання деменція

На цій стадії захворювання посилюється порушення пам’яті. Особливістю є те, що довгострокова пам’ять (пам’ять на давні події), пам’ять на звичні послідовні дії (як тримати столові прилади або як включити телевізор) залишаються збереженими або страждають мало. Короткочасна пам’ять і запам’ятовування чогось нового дуже страждають. З’являється агнозія – порушення зорового, тактильного або/та слухового сприйняття. Часто можуть з’являтися порушення мовної функції. Це може проявлятися загальмованістю мовлення, збіднінням словникового запасу. Можливо порушення рухової активності, з-за погіршення координації, рухи можуть здаватися повільними, незграбними. Письмова мова також ускладнена. Хворому часто буває важко висловити свої думки, але він здатний оперувати простими стандартними поняттями, розуміє і виконує прості прохання. На цій стадії хвороби пацієнту вже необхідний догляд.

III стадія – помірна деменція

Захворювання прогресує і довільні незалежні дії вже практично неможливі. Дуже яскраво виражені мовні порушення, словниковий запас дуже бідний, з’являється парафразія (підміна понять, слів). Втрачається можливість читати і писати. Порушення координації різко прогресують до такого ступеня, що хворий не може виконувати навіть звичні повсякденні дії (переодягнутися, відкрити двері ключем, відрегулювати температуру води). Пам’ять також погіршується. Хворий може не впізнати своїх родичів, тепер страждає і довготривала пам’ять, хворий не може згадати те, що було з ним в молодості, хоча раніше чудово пам’ятав це. Більш явними стають психо-емоційні порушення. Хворі стають схильними до бродяжництва, емоційної лабільності, не стримані, дратівливі, вразливі, часто погіршення стану наступає у вечірній час. Хворий може стати агресивним без причини або розплакатися, часто чинить опір спробам допомогти йому. У частини пацієнтів може спостерігатися марення. У деяких з’являється нетримання сечі, яке їх не турбує, так як навик гігієни практично повністю втрачається.

IV стадія – важка деменція

На цій стадії хвороби Альцгеймера пацієнти повністю залежать від допомоги оточуючих, їм життєво необхідний догляд. Мова майже повністю втрачається, іноді зберігаються окремі слова або короткі фрази. Хворі розуміють звернену до них мову, можуть відповідати якщо не словами, то проявом емоцій. Іноді ще може зберігатися агресивна поведінка, але, як правило, переважають апатія й емоційне виснаження. Хворий практично не пересувається, з-за цього м’язи його атрофуються, а це веде до неможливості довільних дій, пацієнти не можуть навіть встати з ліжка. Навіть для найпростіших задач їм потрібна допомога сторонньої людини. Гинуть такі люди не із-за самої хвороби Альцгеймера, а з-за ускладнень, що розвиваються при постійному постільному режимі, наприклад, пневмонія або пролежні.

Діагностика

Подібними симптомами можуть супроводжуватися й інші неврологічні патології, наприклад:

тому проводять диференціальну діагностику з допомогою наступних методик:

  • Тестування за шкалою MMSE для вивчення когнітивних функцій та їх порушень.
  • Лабораторні дослідження – біохімічний аналіз крові, дослідження ендокринних функцій організму.
  • КТ і ЯМР – комп’ютерна томографія з ядерно-магнітним резонансом.

Лікування хвороби Альцгеймера

Повністю вилікувати дане захворювання неможливо. Але є можливість уповільнити його прогресування, поліпшити якість життя пацієнта. Для цього використовуються наступні методики:

  • Лікарська терапія – існують спеціальні препарати, що покращують когнітивні функції пацієнта, в тому числі благотворно впливають на пам’ять. Також можуть застосовуватися препарати, що знижують тривожність і антидепресанти.
  • Належний догляд, допомога в проведенні гігієнічних процедур, вживанні їжі, перевдягання.
  • Психотерапія
  • Арт-терапія – варіант психологічної корекції, що полягає в заняттях творчістю і мистецтвом
  • Іпотерапія – спосіб реабілітації, заснований на лікувальній верховій їзді. Цей метод поєднує в собі когнітивні прийоми впливу на психіку і тілесно-орієнтовані прийоми – досить унікальний метод, що приносить свої результати.
  • Музикотерапія