Кліщовий енцефаліт – це інфекційне захворювання, що викликається вірусом кліщового енцефаліту і проявляється ураженням центральної і периферичної нервової системи.

Слід розуміти, що енцефалітний кліщ – це не якийсь певний вид кліща (кліщів приблизно 30 тисяч видів, енцефалітними можуть бути тільки 5 тисяч), а кліщ, заражений ербовірусом, що викликає енцефаліт у людини.

Більш того, заразитися енцефалітом можна і при вживанні сирого молока від корів, овець, найчастіше кіз – оскільки в молоці може міститися цей вірус в період масового нападу кліщів на домашніх тварин.

Симптоми кліщового енцефаліту

Перші симптоми кліщового енцефаліту розвиваються через 1-2 тижні після укусу і за проявами нагадують застуду. До них відносяться лихоманка, головний біль, біль у м’язах, ломота в суглобах. Симптоми зберігаються протягом тижня. Після чого більшість пацієнтів одужує.

Приблизно у кожного третього хворого розвивається більш важка форма енцефаліту, яка супроводжується:

• стійким підвищенням температури до високих цифр
• нестерпними головними болями
• болями при згинанні шиї
• блюванням і загальмованістю

При виникненні таких ознак необхідно негайно звернутися до
лікаря. У важких випадках енцефаліт призводить до незворотних порушень у вигляді паралічу або смерті хворого.

Щорічно в світі реєструється приблизно 10-12 тисяч випадків кліщового енцефаліту. Найбільш висока частота захворюваності відзначається в країнах Балтії, Словенії та Росії. На території Російської Федерації захворюваність становить 2,5 на 100 тисяч населення, але в окремих ендемічних районах (північ, північний захід) цей індекс збільшується більш ніж в 5 разів.

Зростаюча небезпека кліщового енцефаліту пояснюється появою випадків захворюваності в районах, які раніше не вважалися ендемічними (Скандинавія, Швейцарія, Німеччина).

Джерелом вірусу є більше 100 видів тварин, включаючи лисиць, полівок, оленів, собак, мавп і коней. Існує ймовірність проникнення вірусу кліщового енцефаліту з організму заражених корів в молоко. При вживанні непастеризованого молока відбувається зараження людини аліментарним шляхом.

Для захворювання характерні два періоди підвищеної захворюваності: травень-червень і серпень-вересень. Імунізація населення планується, виходячи з даних часових рамок.

Ендемічними регіонами щодо захворюваності кліщовим енцефалітом є сільські райони Росії, Центральна і Східна Європа та Японія. Зробити щеплення від кліщового енцефаліту рекомендується жителям даних регіонів, а також туристам і робочим, які виїжджають в ці райони. Ризик захворіти кліщовим енцефалітом підвищується в період високої активності кліщів (з квітня по жовтень).

У перерахованих районах кліщовий енцефаліт представляє серйозну економічну проблему із-за необхідності тривалого лікування неврологічних ускладнень. Застосування вакцинації в країнах Європи протягом десяти років дозволило знизити економічні втрати на 80 мільйонів доларів.

Схема вакцинації

На території Росії найбільш поширені дві вакцини: «Кліщ-Е-Вак» і «Вакцина кліщового енцефаліту». Це препарати вітчизняного виробництва, що містять інактивований вірус. Щеплення проти кліщового енцефаліту за допомогою цих препаратів не здатне викликати захворювання. Після вакцинації організм людини виробляє специфічні антитіла до введеного вірусу, забезпечуючи імунізацію до даного типу збудників.

Існує дві схеми імунізації: двох- і трикомпонентна. Обидві вони забезпечують вироблення необхідної кількості антитіл до вірусу, але відрізняються за тривалістю підтримання їх концентрації на необхідному рівні.

Введення першої дози вакцини повинно бути здійснено за 1-3 місяці до початку сезону підвищеної захворюваності. Двоетапна схема щеплень проводиться наступним чином:

• 1-3 місяці до сезону підвищеного ризику кліщового енцефаліту (приблизно у квітні);
• 1-7 місяці після першої дози.

Найкращий ефект забезпечує планування імунізації таким чином, щоб друга ін’єкція проводилася за 1 місяць до передбачуваної поїздки або до початку сезону. Ревакцинація повинна проводитися через 1 рік, а потім кожні 5 років. Тим не менш, згідно з дослідженнями, достатня концентрація антитіл в організмі зберігається протягом 6-8 років.

Введення вакцини за трикомпонентної схемою проводиться наступним чином:

• День введення першої дози позначається, як день «0»;
• Друга доза вводиться через 1-3 місяці після першої;
• Введення третьої дози вакцини здійснюється через 5-12 місяців після другої.

Подальші підтримувальні вакцинації в обох випадках проводяться кожні три роки при збереженні факторів ризику захворювання. Якщо людина змінює місце роботи або проживання, необхідність імунізації відпадає.

Вакцина вводиться внутрішньом’язово у верхню третину плеча. Щеплення від кліщового енцефаліту може виявитися недостатньо ефективним у людей з вродженим або набутим імунодефіцитом. До цієї групи належать пацієнти, що проходять або одержували імунодепресанти (хіміотерапія, високі дози кортикостероїдів, імуносупресивні препарати), хворі на ВІЛ/СНІД, з вродженими аномаліями функцій імунної системи.

Щеплення дітям від 3 до 15 років проводиться у зменшеній дозі – ½ від дорослої дози. Вакцину можна вводити одночасно з іншими вакцинами. Запобіжні заходи включають проведення ін’єкцій різних вакцин в різні місця і використання різних шприців. Максимальна імунізація спостерігається через тиждень після введення другої дози.

У цьому випадку лікар повинен визначити рівень антитіл у крові після введення другої дози і вирішити питання про проведення додаткової підтримуючої вакцинації. Обов’язково поставте лікаря до відома про раніше отриманних щеплень від Японського енцефаліту, жовтої лихоманки або лихоманки Денге. Наявність антитіл до збудників цих захворювань може вплинути на оцінку результатів контрольного імунологічного дослідження.

Вакцинація, проведена вже після укусу кліща, є неефективною. В даному випадку для профілактики захворювання рекомендується введення специфічного імуноглобуліну.

Що стосується ціни щеплення – вартість однієї дози вакцини становить 125-160 грн для препаратів російського виробництва і 310-470 – для зарубіжних. Також варто враховувати, що це ціна лише одного щеплення, а потрібно 2 або 3 дози вакцини за схемою. Як правило, в кожній клініці передбачені спеціальні пропозиції і знижки при замовленні колективної імунізації. Незважаючи на різницю у вартості, ефективність вітчизняних і європейських вакцин залишається приблизно на одному рівні.

Показання до щеплення

Кому показано щеплення від кліщового енцефаліту насамперед? Вакцинація від кліщового енцефаліту проводиться:

• Особам, які прибувають в ендемічні райони з вологим кліматом і лісовим ландшафтом, особливо у весняний і літній час, коли підвищується активність кліщів;
• Людям, які захоплюються походами, полюванням і працюють в районах, ендемічних щодо захворюваності кліщовим енцефалітом;
• Працівникам природоохоронної сфери, на лісозаготівлях, фермерам і військовим, які здійснюють діяльність в ендемічних регіонах.

Бажано, щоб імунізація була завершена більш ніж за місяць до передбачуваного від’їзду в регіон. У цьому випадку забезпечується надійний захист від всіх штамів вірусу.

Протипоказання

Перед початком імунізації обов’язково враховуються протипоказання щеплення:

• Підтверджена анафілактична реакція після попереднього введення вакцини або одного з її компонентів;
• Тяжка алергія на яйця або куряче м’ясо (анафілактичні реакції);
• Алергія на формальдегід, неоміцин, гентаміцин і протаміну сульфат;
• Гострі запальні захворювання (вакцинація відкладається до одужання).

Щеплення дітям віком до 1 року не проводиться. При розвитку будь-яких проявів алергії після вакцинації обов’язково зверніться до лікаря.

• Вагітність і годування груддю не є протипоказаннями до вакцинації, тим не менш, обов’язково повідомте лікаря про те, що ви вагітні або плануєте вагітність.
• В даний момент немає достовірних відомостей про попаданні компонентів вакцини в грудне молоко. Поставити щеплення матерям, що годують груддю можливо тільки тоді, коли передбачувана користь від імунізації перевищить потенційний ризик для дитини.
• У деяких людей після першої вакцинації відзначається підвищення температури. Зазвичай цей симптом розвивається протягом 12 годин після ін’єкції і проходить самостійно через 24-48 годин.

Ефективність вакцинації становить 99%. Згідно зі статистичними даними, після введення в практику вакцинації захворюваність кліщовим енцефалітом знизилася на 90%.

Побічні ефекти

Небажані наслідки щеплення у вигляді побічних ефектів ймовірніші у пацієнтів з:

• Легкою алергією на яйця
• Алергією на латекс
• Аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, розсіяний склероз)
• Неврологічними порушеннями

Можливі побічні реакції після щеплення від кліщового енцефаліту включають:

• Хворобливість в місці уколу
• Головний біль
• Лихоманку, частіше у дітей до 3 років
• Втрату апетиту (у дітей)
• Збудження і безсоння (у дітей)
• Нудота та блювання, діарея
• Біль у м’язах або суглобах, судоми
• Швидку стомлюваність, відчуття втоми
• Загальне нездужання, почастішання пульсу
• Збільшення лімфатичних вузлів
• Свербіж і ущільнення шкіри в місці ін’єкції, висип на шкірі

Далеко не у кожного пацієнта розвиваються перераховані вище ускладнення після щеплення. Дослідження показали, що нові форми вакцин є достатньо безпечними.

У той же час, деякі побічні ефекти спостерігалися досить часто. Тимчасове почервоніння і болючість в області ін’єкції відзначалися у 45%, а лихоманка – у 5-6%. Симптоми мали минущий характер і не представляли загрози здоров’ю.

Позиція ВООЗ

Імунізація забезпечує найбільш ефективний захист від кліщового енцефаліту. Вакцини, що застосовуються в Росії, безпечні і показані до використання людям починаючи з трирічного віку. Після їх застосування розвивається стійкий імунітет, що забезпечує захист від більшості типів вірусу кліщового енцефаліту, характерних для Азії і Європи.

До початку проведення масової імунізації в кожному конкретному регіоні необхідна ретельна оцінка кількості випадків захворюваності серед населення. При низькому ризику захворюваності вакцинація вважається недоцільною. Розглянути питання про вакцинацію необхідно, якщо захворюваність в регіоні становить від 5 випадків на 100 тисяч населення.

У районах з підвищеним ризиком вакцинація повинна бути включена в національну програму імунізації. В інших випадках вакцинація проводиться індивідуально людям, які планують подорож в ендемічний район або вахтовим робочим.