Герпес – розповсюджується шкірне захворювання вірусної етіології, для якого характерні бульбашкові висипання, локалізовані на тілі, слизових, губах, статевих органах. Подібні прояви супроводжує дискомфорт – пацієнти відчувають біль, сверблячі відчуття, відчуття печіння.

Вірус герпесу – загальний опис і типологія

Згідно зі статистикою, подібні вірусні ураження зустрічаються у 90% жителів землі. Збудник впроваджується у внутрішньоклітинний простір, проникає в геном. У міру розвитку хвороби, клітини знищуються, а вірус переходить на сусідні.

Якщо у людини високий імунний статус і хороше здоров’я, вірус герпесу на тілі може бути присутнім в організмі в латентному стані, не викликаючи характерних проявів і симптомів. При спаді захисних сил патогенна мікрофлора починає активне розмноження.

Найчастіше страждають шкірні покриви (герпес розвивається на тілі людини) і зовнішні статеві органи. Перехід хвороби з латентного стану в активний може бути обумовлений переохолодженням, перегріванням і іншими причинами. Однак слід диференціювати типи захворювання:

• Герпес простий I типу – ініціює розвиток висипань на шкірі губ, в куточках рота, біля крил носа. Коли хвороба починає широке поширення, розвиваються такі симптоми, як слабкість, нездужання, підвищення температури, м’язовий біль.
• Герпес простий II типу – генітальний герпес. Висипання локалізуються на статевих губах жінок і головці статевого члена чоловіків. Відсутність терапії загрожує розвитком вкрай неприємних наслідків, аж до онкопатології. Симптоматика стандартна – свербіж, печіння, іноді розвиваються больові відчуття в області попереку і внизу живота.
• Вірус вітряної віспи III типу – часто вражає дітей (герпес на тілі дитини), стаючи джерелом вітрянки або оперізувального лишаю. Подібні прояви прийнято називати герпес на шкірі тіла. Хвороба вимагає обов’язкового лікарського втручання. Терапія повинна бути сучасною, комплексною.
• Вірус IV типу – Епштейна-Барра, викликає мононуклеоз інфекційного типу.
• Вірус V типу – цитомегаловірус.

Існують ще три типи вірусу, значення яких досі невідомо. Медики вважають, що вони беруть участь у розвитку таких станів, як появу раптової висипи, синдром хронічної втоми.

Клінічна картина

Коли вірус проникає в організм, людина відчуває легке нездужання, характерне для простої застуди. Потім накладаються розлади травлення, температура підвищується до субфебрильних показників.

В місцях майбутніх висипань розвивається болючість, по всьому тілу поширюється слабкість. Інтенсивність симптоматики варіюється в залежності від індивідуальних особливостей організму, проте тривалість початкового періоду зазвичай не перевищує чотирьох діб.

Згодом по тілу починають поширюватися висипання, представлені пухирцями, заповненими серозною рідиною – групами везикул. На шкірі розвивається гіперемія, ущільнення. Бульбашки локалізуються на шкірі по ходу нервів. Симптоматика часто поширюється на декількох нервових стовбурах, особливо в області особового трійчастого нерва, в районі міжреберних закінчень.

Інші клінічні прояви розкриваються зазначеним чином:

• при оперізувальному герпесі на тілі спостерігається збільшення лімфатичних вузлів;
• розвиток нападоподібних невралгічних болів, які мають тенденцію посилюватися в нічний час;
• у деяких випадках спостерігаються розлади тактильної чутливості, що характерно для ділянок ураження нервового – сфінктер сечового міхура, м’язи кінцівок, лицьові, окорухові нерви;
• підвищення інтоксикації веде до зростання температури до фебрильних значень.

Тяжкість хвороби, перебіг герпесу на тілі, симптоми мають залежність від стану захисних сил людини. Крім того, не останнє значення має місце локалізації герпесу. Найбільш неприємні відчуття відчувають особи з ураженням особових і головних нервів, із залученням рогівки ока, повік.

Терапевтичні заходи

Практично кожна людина починає проявляти занепокоєння і паніку, якщо у нього герпес виявляють на тілі. Чим лікувати хворобу? Адекватна терапія завжди виробляється лікарем. Медик спирається на дані візуального огляду, виявляє площу ураження, враховує анамнез. Лікування дорослих і дітей має багато спільного.

Однак, в дитячому віці потрібно більш детальне обстеження пацієнта, так як хвороба може свідчити про порушення клітинного імунітету. Рекомендовано звернутися до інфекціоніста, ендокринолога, імунолога.

Медикаментозна підтримка

Якщо поставлено діагноз «герпес на тілі», лікування припускає використання фармакологічних засобів. Пацієнту може бути запропоновано наступне:

• М’які лікарські форми з протигерпетичною дією – Депантенол, Виру-мерц серол, Алпізарін, Панавир, Бонафтон, Алпізарін, Ацикловір.
• Пероральні препарати з ідентичною спектром дії, або ін’єкції. Найчастіше це таблетовані форми.
• Пероральні жарознижуючі – Парацетамол.
• Препарати, дія яких спрямована на купірування больових відчуттів – Напроксен, Лідокаїн, Ібупрофен.
• Імуномодулятори – Поліоксидоній, Циклоферон.
• Вітамінна підтримка – аскорбінова кислота, вітаміни Е, В, А.

Якщо діагностовано герпес на тілі, лікування в домашніх умовах призначається найчастіше. Як правило, пацієнт не потребує госпіталізації. Слід розуміти про важливість дотримання лікарських призначень. Самостійні заходи можуть бути небезпечні. Не можна приймати лікування з участю гормональних глюкокортикостероїдів. Це може погіршити перебіг хвороби, що також відноситься до народного лікування герпесу на тілі.

Читайте також статті: «Список гормональних мазей від псоріазу»

Медики відзначають, що досі не вдалося синтезувати того засобу, яке допомогло б гарантовано усунути хвороба. Представлені препарати допоможуть ефективно зняти симптоми, запобігти розмноження і розвиток. Хворий отримує істотне поліпшення якості життя.

Своєчасно прийнятий і грамотно розроблений план лікування стає запорукою швидкого одужання. Однак, залишкові прояви симптоматики можуть зберігатися протягом 4-5 тижнів після одужання. Якщо лікування герпесу на тілі медикаментами виявилося малоефективним, проводиться додаткове обстеження.

Причини розвитку хвороби та профілактика

Медики виділяють кілька причинних факторів, що провокують розвиток хвороби. Це може бути активація вітряної віспи, яка була перенесена раніше. Вірус протягом усього життя зберігається в нервових тканинах і може проявитися при ослабленні імунітету.

Найчастіше недуга вражає людей похилого віку, ослаблених різними хвороб, дітей, людей, що зазнають значні фізичні та психологічні навантаження, – все це провокує розвиток герпесу на тілі, причини якого розглянуті далі.

Фактори реактивації оперізувального лишаю:

• тривала терапія з участю пероральних кортикостероїдів;
• важкі захворювання, провокують зниження імунітету;
• туберкульоз, діабет, печінкова недостатність;
• онкопатологія, проходження пацієнтом протоколу лікування (опромінення/хіміотерапія);
• хвороби крові, порушення кровотворення, низький гемоглобін – подібні порушення серйозно впливають на імунітет;
• травмування – серйозні пошкодження, які можуть бути отримані в результаті нещасних випадків, ДТП та ін;
• переохолодження, перегрів, у тому числі при надмірне перебування на сонці;
• психофізіологічні перевантаження;
• нераціональне харчування.

Профілактичні заходи полягають у використанні засобів контрацепції – презервативів. Це може захистити від передачі вірусу статевим шляхом, якщо відсутній контакт слизових і шкірі немає мікротріщин і пошкоджень. Не менш ефективні місцеві антисептики, наприклад, Мірамістин. Подібними препаратами обробляють зони, на які міг потрапити вірус. Однак медики не говорять про повну ефективності таких засобів.

На завершення варто зазначити, що недбале поводження до стану власного здоров’я, самолікування може призвести до серйозних ускладнень. Це може бути невралгія (постгерпетична), менінгіт, енцефаліт, нерідкі ураження вегетативної нервової системи. Важливо вчасно звернутися до лікаря і зупинити розвиток вірусу.

Cтаття про герпес на тілі також доступна російською мовою: «Все о герпесе на теле и его лечении».