Негативне ставлення більшості людей до так званого «поганого» холестерину скоро має замінитися на зворотню думку. Майже всі лікарі і пацієнти пов’язують підвищений поганий холестерин з ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і ожиріння. Однак, Техаські вчені нещодавно довели, що не можна прагнути значно знижувати рівень поганого холестерину. Шкідливим холестерином прийнято вважати ліпіди, які, з’єднуючись з білками апопротеїнами, створюють особливі комплекси – ЛПДНЩ і ЛПНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності і низькій щільності.
Якраз вони осідають на внутрішніх стінках судин, створюють атеросклеротичні бляшки, що може призводити до судинних катастроф, ускладнюючи кровотік в артеріях (причини атеросклерозу головного мозку).

Американські вчені після низки проведених досліджень стверджують, що негативне ставлення до холестерину упереджене і слід переглянути всьому медичному співтовариству його роль в організмі людини. Тим більше не можна боротися з підвищеним холестерином в крові всіма можливими способами, особливо з допомогою таблеток, статинів від холестерину. Так само багато хто неправильно оцінює причини високого холестерину в крові, плутаючи причинно-наслідковий зв’язок, оскільки не сам підвищений холестерин винен у серцево-судинних патологіях, а глибокі зміни в організмі, порушення обміну речовин, той же цукровий діабет та інші захворювання є пусковим механізмом для його підвищення.

Метою проведеного американськими фахівцями дослідження, було визначення швидкості нарощування м’язової маси при різних фізичних навантаженнях у людей з нормальним і підвищеним холестерином. У ньому брали участь 52 людини 60-70 років. Виявилося, що підвищений холестерин при збільшенні фізичних навантажень, сприяє більш швидкому нарощуванню м’язової маси. І найбільший приріст м’язів був досягнутий учасниками з підвищеним рівнем холестерину в крові.

Вчені пояснюють цей феномен тим, що для зростання м’язової маси організму необхідні саме жирові клітини низької щільності, нестача яких призводить до м’язової дистрофії і неможливості нормальної життєдіяльності всього організму. Тому дуже важливо не допускати ні його різкого зниження, ні його різкого підвищення.