На сьогодні під набряком Квінке розуміють гостре стан набряклості шкіри, слизових оболонок, яка сягає в глибину підшкірної жирової клітковини.

Найбільш часто набряк розташовується на обличчі, поширюючись на слизову оболонку очей, ротової порожнини, глотки і гортані. Але відомі випадки ураження шлунково-кишкового тракту, мозкових оболонок і суглобів.

Набряк розвивається досить швидко і відноситься до невідкладних станів, що потребують негайної медичної допомоги. На щастя, це небезпечний стан розвивається тільки у 2 % всіх алергічних реакцій.

Їм можуть страждати люди будь-якого віку, але частіше уражаються діти і жінки.

Раніше набряк часто називали ангіоневротичним, припускаючи, що його основна причина – це судинна реакція на надлишкові нервові імпульси у дратівливих людей з легко збудливою нервовою системою. Сучасна наука таку позицію не підтримує.

З історії

Ознаки ангіоневротичного набряку спостерігалися лікарями ще в 16 столітті, до німецького професора Квінке, на честь якого він був названий. Наприклад, італієць Марчелло Донато відзначав це стан ще в 1586 році, але, на жаль, лаври дісталися не йому.

Ця історія почалася в прусської провінції Шлезвіг-Голштінія в 1882 році. Вірніше, в невеликому містечку Кілі, де Балтійське море досягає самого серця міста, і де головна стихія – це вода. Це сталося у червні, коли Кільська бухта вперше побачила морську регату, і балтійський вітер туго натягував вітрила двадцяти яхт.

Фрау Вебер зібралася помирати. З ранку вона була ще зовсім здорова і навіть вигідно виторгувала на рибному базарі пару оселедців. Але потім її угораздило випити чашку шоколаду, новий сорт якого тільки на цьому тижні привезли в колоніальну крамницю, і який вона і пробувала до цього один раз.

На щастя професор Генріх Іренеус Квінке, у якого нещасна служила куховаркою, в цей час у себе в кабінеті тільки збирався йти в Університет, де завідував кафедрою внутрішніх хвороб. Тому, коли перелякана і хрипляча від задухи фрау влетіла до нього з щелочками замість очей і роздутим обличчям, швидко встиг надати їй першу допомогу.

Ще майбутній кайзер Вільгельм, вражений кільським «Парадом старих посудин», тільки під’їжджав до свого палацу в Нідерландах, а в друкарні Кільського Університету складачі вже друкували монографію професора Квінке про ангіоневротичний набряку шкіри, підшкірної клітковини та слизових, ледь не забрав життя фрау Вебер. Пізніше англійці та американці почали називати набряк по імені доктора Квінке, що цілком прижилася в медичному світі.

Причини набряку Квінке

Механізми розвитку набряку Квінке можуть бути двоякими:

• алергічна реакція
• підвищена проникність судинної стінки на тлі спадкової особливості системи комплементу (особливих білків крові, відповідальних за імунний захист)

Алергічний набряк

Набряк розвивається за механізмом миттєвої реакції. В якості провокаторів виступають різні алергени, які ділять на:

• інфекційні (гриби, бактерії, віруси)
• неінфекційні, які в свою чергу включають:
  • побутові (пил та епідермальні кліщі)
  • інсектні (слина і отрути комах)
  • рослинні (пилок дерев і трав)
  • епідермальні (лупа і шерсть тварин, луска риб)
  • лікарські харчові (яйця, кава, шоколад, мед, цитрусові, морепродукти і т. д.)
  • промислові (феноли, ментол, скипдар тощо)

При першому контакті з алергеном організм відповідає підготовкою тучних клітин і базофілів, виділяючи імуноглобуліни класу Е.

При повторному вдиханні, з’їданні — всмоктуванні через слизові оболонки або шкіру алергену і попадання його в кров, базофіли і огрядні клітини розпізнають його, руйнуються і викидають у кров велику кількість біологічно активних речовин або медіаторів запалення (гістамін і схожі на нього субстанції).

В результаті розвивається спазм капілярів, вихід рідкої частини плазми з судин у міжклітинний простір. Особливо легко вода проникає у ті ділянки, де багато пухкої клітковини:

• повіки, губи, обличчя, шию,
• верхню частину грудей, кисті рук, стопи,
• статеві органи

Розвивається масований набряк. Такий механізм характерний для дорослих зі зрілою імунною системою і алергічною спадковістю.

Спадковий фактор

Певне число людей отримує у спадок замість дачі або квартири таку систему комплементу, яка провокує імунну відповідь при попаданні в організм:

• чужорідних речовин
• інфекції
• а то і зовсім при травмі
• або потужному стресі

В результаті цього відповіді також руйнуються базофіли і викидаються медіатори запалення. Тоді ті ж самі алергени провокують набряк Квінке вже при першому контакті з організмом, без попередньої активації опасистих клітин і без викиду имунноглобулина Е.

За таким механізмом набряк Квінке розвивається у маленьких дітей до трьох років і у осіб з надмірно активною системою комплементу. Найбільш часто так реагують на укуси комах та змій.

Непрямі фактори

До інших факторів, які сприяють виникненню набряку Квінке відносять:

• захворювання ендокринної системи
• глистні інвазії або паразитарні захворювання (див. ознаки глистів у людини)
• деякі хвороби внутрішніх органів

Симптоми набряку Квінке

Відразу треба сказати, що набряк розвивається надзвичайно швидко: всього лише короткий проміжок часу (від декількох хвилин до півгодини) може пройти від попадання в ніс хмарки пилку або випитої чашки кави до страхітливого видовища ангіоневротичного набряку.

Набряклість

При будь-якій локалізації набряку людина може відчувати почуття тривоги або навіть страху смерті:

• Набрякають насамперед обличчя і його частини: повіки, губи, щоки, кінчик носа, вуха.
• Все це стає одутлим, очі звужуються до щілинок і починають сльозитися.
• Шкіра блідне, стає гарячою і натягується.
• Щільний набряк і в ньому майже не залишається слідів від натискання.
• Також набряк може поширитись на шию і верхню частину грудей і живота.
• У деяких випадках набрякають кисті рук, перетворюючи пальці в сосиски і тил рук в подушки.
• Також відомі випадки набряків стоп і статевих органів, а також шкіри живота.
• Звичайно, набряклість буває різного ступеня вираженості, і хтось з пацієнтів відбувається лише незначними змінами зовнішності.

Це дуже вражаючі, але не самі грізні ознаки набряку Квінке. Набагато гірше справа йде, коли поряд з зовнішньою потворністю обличчя з’являється:

• першіння в горлі
• осиплість голосу
• гавкаючий кашель
• задишка і утруднення дихання (переважно вдиху)

Це свідчить про те, що набряк поширився на м’які тканини гортані, торкнувся голосові зв’язки і вже опускається в трахею.

Якщо на цій стадії не почати терміново вживати заходів, можна запросто стати свідком того, як пацієнт на очах посиніє, втратить свідомість і задихнеться до смерті. Але і на цьому етапі не варто опускати руки, адже штучне дихання може трохи розсунути набряклі стінки дихальних шляхів, а приїхала за цей час бригада швидкої виконає всі невідкладні заходи і встигне запхати в горло потерпілому клинок ларингоскопа.

Шлунково-кишкова форма набряку Квінке

Вона проявляється у вигляді гострого харчового розладу і протікає з явищами алергічного гастриту, при якому стінку шлунка атакують харчові алергени і в ній накопичуються еозинофіли і базофіли, при руйнуванні яких відбувається судинний спазм і з’являється набряклість. Схожа картина спостерігається і в кишечнику.

• Людину починають мучити гострі болі в надчеревній ділянці або біля пупка, в бічних відділах живота
• З’являється нудота, поколювання мови і неба, блювота з’їденою їжею, потім приєднується рідкий стілець

Набряк менінгеальних оболонок

Такий дає клініку серозного менінгіту:

• Головні болі, світло – і звукобоязнь
• Оніміння потиличних м’язів, за рахунок якого важко привести підборіддя до грудей (див. перші ознаки менінгіту у дітей і дорослих)
• Натяг оболонок мозку набряком не дає без болю підняти розігнуту ногу у лежачого хворого, але зменшується, коли пацієнт закидає голову або лягає на бік з наведеними ногами (поза лягавої собаки або курка)
• Характерні нудота і блювання центрального походження, можуть з’явитися судоми.

До честі професора Р. В. Квінке хочеться відзначити, що основна діагностична (і почасти лікувальна) процедура при менінгіті, що дозволяє взяти на аналіз спинномозкову рідину і знизити її тиск, звана спинномозкової пункцією, була вперше запропонована знову таки їм.

Суглобова форма

Суглобова форма набряку призводить до невоспалительному набряку синовіальної оболонки суглобів, зміни їх конфігурації і погіршення рухливості.

Набряк Квінке з кропив’янкою

Таке сполучення також не рідкість. При цьому крім набряклості шкіри, слизових і підшкірної клітковини на шкірі з’являється висип у вигляді пухирів різного розміру, що супроводжується свербінням або почуттям печіння (див. симптоми і причини кропив’янки).

Залежно від тривалості симптомів набряк Квінке підрозділяється на гострий (до шести тижнів) і хронічний (довше шести тижнів).

Симптоми у дітей

Дітки страждають від ангіоневротичного набряку досить часто.

• Чим більше дітей годують штучною їжею в дитинстві
• Чим більше лікарських препаратів вони отримують, тим вище їх ризики розвитку набряку Квінке
• Побутова алергізація – пральні порошки, шампуні і піни для ванн, кондиціонери для білизни підкріплюється харчової – рання відмова від грудного вигодовування і переклад на білок коров’ячого молока (див. можна пити молоко дитині до 2 років), їжа, багата барвниками і загусниками
• і лікарської – антибіотики з будь-якого приводу, щеплення від усього на світі, не полівітаміни зрозумій для чого (див. таблетки для підвищення імунітету)

У результаті клініка набряку Квінке може з’явитися у дитини перших місяців і навіть днів життя.

Для новонароджених та дітей віком 3-4 років більш характерна неалергічний природа набряку, обумовлена спадковою схильністю і реакцією комплементу. При цьому загибель дитини від раптової смерті на тлі набряку гортані може досягати чверті всіх випадків.

• Діти частіше, ніж дорослі відповідають клінікою шлунково-кишкового набряку і менингеальной симптоматикою
• А ось суглобовий синдром для них менш характерний
• Алергічна форма набряку Квінке в дитячій практиці часто з’являється спільно з кропив’янкою або бронхіальною астмою, при цьому болі в животі для такої форми набряку не характерні

Набряк гортані – найстрашніший ознака, при перших проявах якого треба викликати швидку. Звуження просвіту гортані може проходити чотири стадії, які при набряку Квінке досить згладжені і укладаються в короткий проміжок часу.

• Стеноз 1 ступеня ще компенсований і дозволяє дихати дитині без задишки. Але при фізичному навантаженні з’являється втягнення верхній вирізки грудини і області вище пупка.
• При другому ступені дитина блідне, синіє його носогубна область, з’являється серцебиття. В цей час тканини відчувають кисневе голодування, страждає мозок. Дитина неспокійна, збуджена. В диханні бере участь вся грудна клітка і м’язи живота.
• Третя ступінь – це дихальна недостатність (синюшність губ, пальців, блідість, пітливість). Дитина з шумом втягував повітря, йому важко дається вдих і видих.
• Четверта ступінь – це власне задуха з поверхневим диханням, уповільненням серцебиття, загальмованістю або втратою свідомості.

Перша допомога при набряку Квінке

В цій частині мова піде про само – і взаємодопомоги:

• Перший захід, який варто провести при розвитку набряку Квінке – це виклик бригади швидкої допомоги. Якщо швидка не приїде, а швидше довезти або дотягнути пацієнта до найближчого лікувального закладу – тягніть, попередньо виконавши пункт два або три.
• Друге – це прийом антигістамінного препарату, який є під рукою (у віковій дозі, краще під язик).
• При відсутності або інших антигістамінних препаратів від алергії, в рот дорослому або підлітку заливаємо банальний нафтизин (краплі в ніс) в дозі 2-3 краплі або в ніс закапати
• Хворого заспокоюємо, відкриваємо кватирки, звільняємо шию і грудну клітину від стягуючого одягу, знімаємо прикраси (ланцюжки, сережки тощо). Дитини беремо на руки, не кричимо і не истерим.
• Якщо алерген відомий, по можливості, прибираємо його.
• До місця набряку прикладаємо холод.
• Якщо людина втратила свідомість, проводимо штучне дихання.
• Родичі хворих з рецидивуючими набряками зазвичай знають про Преднизолоне і здатні самостійно ввести цей препарат внутрішньом’язово.

Пам’ятайте, що від злагоджених і розумних дій з перших хвилин розвитку набряку Квінке може залежати життя людини.

Невідкладна допомога при набряку Квінке

Тут настає час кваліфікованої медичної допомоги від швидкої або персоналу лікарні або поліклініки:

• Припинення контакту з алергеном
• Набряк Квінке на тлі зниженого артеріального тиску вимагає введення підшкірно 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,1-0, 5 мл
• Глюкокортикоїди (преднізолон 60 гимисукцинат-90 мг вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово або дексаметазон від 8 до 12 мг внутрішньовенно)
• Антигістаміни: супрастин 1-2 мл або клемастин (тавегіл) 2 мл внутрішньовенно або внутрішньом’язово

При набряку гортані:

• Припинення впливу алергену
• Інгаляція кисню
• Фізрозчин 250 мл внутрішньовенно крапельно
• Адреналін (епінефрин) 0,1%-0,5 мл внутрішньовенно
• Преднізолон 120 мг або 16 мг дексаметазону внутрішньовенно
• При неефективності заходів – інтубація трахеї. Перед цим: атропіну сульфат 0,1%-0,5-1 мл внутрішньовенно, мідазолам (дормикум) 1мл або діазепам (реланіум) 2 мл внутрішньовенно, кетамін 1мг на кг ваги внутрішньовенно
• Санація верхніх дихальних шляхів
• Одноразова спроба інтубації трахеї. При неефективності або неможливості виконання – конікотомія (розсічення зв’язки між персневидним і щитовидним хрящами), штучна вентиляція легенів
• Госпіталізація

При відсутності набряку гортані показана госпіталізація таких груп пацієнтів:

• діти
• якщо набряк Квінке розвинувся вперше
• важкий перебіг набряку Квінке
• набряк на тлі прийому ліків
• пацієнти з тяжкими серцево-судинні і дихальними розладами
• особи, які напередодні прищеплювалися який-небудь вакциною
• нещодавно перенесли ГРВІ, інсульт або інфаркт

Лікування набряку Квінке

В стаціонарних умовах тривають заході з придушення алергії:

• призначення антигістамінних, глюкокортикоїдів
• проводиться внутрішньовенна інфузійна терапія – для збільшення обсягу циркулюючої крові і фільтрації алергенів через нирки, з використанням фіз. розчину, інгібіторів протеаз (контрикал), епсілонамінокапронової кислоти
• епсілонамінокапронова кислота показана при псевдоаллергическом набряку в дозах 2,5-5 г на добу всередину або внутрішньовенно
• застосовується форсований діурез – лазикс, фуросемід в кінці інфузійної терапії
• з метою зниження проникності судин може бути призначений Аскорутин
• також показана ентеросорбція (Поліфепан, Активоване вугілля, Ентеросгель, Фільтрум СТІ, Полісорб), за рахунок якої зв’язуються харчові алергени в кишечнику.

Має сенс навести дані за останнім тенденціям в області протиалергічних засобів, лікування якими проводиться у гострий період набряку Квінке та між епізодами повторних ангіоневротичних набряків.

• Антигістамінні засоби першого покоління: хлоропірамін (супрастин), прометазин (піпольфен, дипразин), фенкарол (хіфенадин), фенирамин (авил), диметинден (фенистил), тавегіл (клемастин), мебгидролин (омерил, діазолін) діють швидко (через 15-20 хвилин). Ефективні при купіюванні набряку Квінке, але викликають сонливість, подовжують час реакції (протипоказані водіям). Діють на Н-1 гістамінові рецептори
• Друге покоління блокує рецептори до гістаміну і стабілізує огрядні клітини, з яких гістамін потрапляє в кровотік. Кетотифен (задитен) ефективно усуває спазм дихальних шляхів. Показаний при поєднанні ангіоневротичного набряку з бронхіальною асмой або бронхообструктивним захворюванням.
• Антигістаміни третього покоління не пригнічують ЦНС, блокують рецептори до гістаміну і стабілізують стінку опасистих клітин:
  • Лоратадин (кларисенс, кларитин)
  • Астемізол (астелонг, хасманал, исталонг)
  • Семпрекс (акривастин)
  • Терфенаддин (теридин, трексил)
  • Аллергодил (ацеластин)
  • Зіртек, Цетрин (цетиризин)
  • Телфаст (фексофенадин)
  • (див. список всіх таблеток від алергії)

Вибір препаратів здійснюється з наступними перевагами:

• У дітей молодше року: Фенистил
• Від 12 місяців до чотирьох років: Лоратадин, Цетиризин
• Від п’яти до дванадцяти: Цетиризин, Лоратадин, Терфенадин, Астемізол
• Для вагітних: Астемізол, Лоратадин, Телфаст Для годуючих: Фенирамин і Клемастин
• При патологіях печінки: як у дітей
• При нирковій недостатності: для вагітних

Таким чином, набряк Квінке, симптоми і лікування якого описані вище, легше профілактувати, ніж вилікувати. З метою профілактики доцільно зменшити кількість побутових і харчових алергенів, намагатися уникати необґрунтованого прийому ліків, а при перших проявах будь-яких алергічних реакцій (дерматитів, кропив’янки, сезонного риніту, кон’юнктивіту або бронхіальної астми) звертатися до алерголога.

Про набряк Квінке також можна прочитати статтю російською мовою: «Причины и симптомы отека Квинке. Оказание первой неотложной медицинской помощи»