Токсоплазмоз – це паразитарне захворювання, що виникає у відповідь на зараження організму найпростішими ряду кокцидій і характеризується розвитком запальних змін очей, м’язового апарату, центральної нервової системи й інших внутрішніх органів. Джерело зараження – хворі тварини.

Механізм зараження

При попаданні в кишечник токсоплазм відбувається їх розмноження з утворенням кіст, стійких до ушкоджувальних чинників навколишнього середовища. Цисти з збудником виділяються з фекаліями в навколишнє середовище, де зберігаються протягом тривалого часу, заражаючи інших людей. Тривалість підтримки вихідних властивостей токсоплазм в цистах становить до 2 років. В даний період потрапляння цисти в організм людини здатне викликати розвиток повноцінного патологічного процесу.

Джерело інфекції – заражені тварини. Остаточний господар – кішки. Виділення токсоплазм з організму господаря відбувається з калом, сечею, молоком і слиною. Людина є проміжним господарем збудника.

Шляхи передачі:

Харчовий – вживання в їжу продуктів, заражених цистами з збудником

Трансмісивний – укуси комах

Контактний – попадання біологічної рідини із збудником на шкіру

Вертикальний – від матері до дитини

Симптоми вродженого токсоплазмозу

При внутрішньоутробному інфікуванні відбувається трансплацентарна передача збудника від зараженої матері до дитини. Впровадження токсоплазм в організм майбутньої дитини може відбутися на будь-якому терміні вагітності. В даному випадку формується вроджений токсоплазмоз, симптоми якого мають характерні особливості в залежності від періоду інфікування. Докладніше про токсоплазмоз при вагітності в нашій статті.

Одним з поширених варіантів перебігу вродженої форми захворювання є ранній внутрішньоутробний токсоплазмоз, при якому відбувається порушення процесів органогенезу з формуванням вад, несумісних з життям. Така вагітність є абсолютно безперспективною і в 90% випадків закінчується самовільним викиднем.

Значно погіршує прогноз виживання вроджений токсоплазмоз у дітей, симптоми якого проявляються або безпосередньо після народження, або після інкубаційного періоду інфекції. Для новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням токсоплазмами характерні:

• виражені запальні зміни рогівки очей, мозкової тканини
• множинні аномалії розвитку внутрішніх органів з подальшим заміщенням вогнищ запалення рубцевої сполучної тканиною
• при інфікуванні в другому триместрі вагітності прояви вродженого токсоплазмозу характеризуються запальними поліорганними змінами з важкою затримкою фізичного і психічного розвитку.
• у разі, коли інфікування відбулося на пізніх термінах вагітності, гострий період захворювання припадає на 2-5 день життя і характеризується наростанням мозкових проявів та ураження очей. Згодом до даних симптомів приєднуються лихоманка і поліорганна недостатність.

Клініка вродженого токсоплазмозу залежить від характеру і ступеня ураження внутрішніх органів. Поліорганні порушення характеризуються важкими розладами мозкової діяльності у вигляді відсутності рефлексів, порушення дихання, зниження тонусу м’язів, відсутністю реакції зіниць на світло. Найбільш поширеними вродженими аномаліями розвитку нервової системи при токсоплазмозі є мікроенцефалія, гідроцефалія або повна відсутність мозку. Разом з тим часто відзначається формування мозкових гриж з підвищенням внутрішньочерепного тиску. Периферична нервна система уражається рідко.

При пізньому внутрішньоутробному зараженні, коли всі органи плоду вже сформовані, вроджений токсоплазмоз буде проявлятися ознаками важкого запалення мозкової тканини – менінгоенцефаліт. Для нього характерні:

• Зміна періодів занепокоєння і млявості
• Хворобливі реакції на рух кінцівок, повороти голови
• Поганий смоктальний рефлекс
• Низька рухова активність
• Параліч або парез
• Зниження маси тіла

Захворювання супроводжується загальними проявами у вигляді підвищення температури, блідості шкірних покривів, блювання. Для важких форм характерні судоми, наростання анемії, збільшення лімфовузлів, печінки, селезінки.

Приблизно в 5-7% випадків у новонароджених відзначається субклінічний перебіг токсоплазмозу, симптоми якого можуть бути відсутніми або мати стертий характер. Для такого варіанту перебігу характерні наростання гідроцефалії і затримка психоемоційного розвитку дитини.

Придбаний токсоплазмоз

Найбільш поширеною формою захворювання є придбаний токсоплазмоз, симптоми якого характеризуються поступовим наростанням скарг і залежать від місця проникнення збудника. Прояви придбаного токсоплазмозу залежать від ураженого органу і типу перебігу хвороби. Частіше спостерігається хронічний перебіг від безсимптомного до виражених запальних змін з тяжким порушенням функцій внутрішніх органів.

Інкубаційний період придбаного токсоплазмозу становить 5-23 діб (в середньому 12-14 днів). По завершенні цього періоду у хворого гострим токсоплазмозом виникають і різко наростають такі прояви захворювання, як:

• Млявість, стомлюваність;
• Лихоманка (вище 38 градусів Цельсія);
• Головний біль;
• Ломота в суглобах;
• Збільшення регіонарних лімфовузлів;
• Збільшення печінки, селезінки;
• Пневмонія, енцефаліт, ендокардит;
• Ураження очей.

Гострий перебіг спостерігається в 0,3% випадків і характеризується блискавичним перебігом з швидким наростанням інтоксикації і запальних змін ураженого органу. Як правило, в даному випадку захворювання виникає на тлі існуючого імунодефіциту (ВІЛ інфекція, туберкульоз, рак). Прогноз при гострому перебігу токсоплазмозу несприятливий, захворювання часто закінчується летальним результатом.

При нормальній роботі імунної системи придбаний токсоплазмоз протікає в субклінічній формі, а після одужання виробляється стійкий довічний імунітет.

Для придбаного хронічного токсоплазмозу характерний тривалий безсимптомний перебіг протягом кількох років з поступовим наростанням наступних симптомів:

• Головний біль, слабкість, погіршення працездатності
• Погіршення пам’яті
• Погіршення апетиту, порушення сну
• Адинамія
• Тривала субфебрильна температура, що не купірується нестероїдними протизапальними засобами
• Хронічний тонзиліт, риніт, часті простудні захворювання, артралгії
• Розвиток психічних розладів, фобій, нав’язливих станів

На додаток до перерахованих, характерним для токсоплазмозу симптомом у жінок є порушення менструального циклу, гормональні порушення. У вагітних відзначається хронічне невиношування вагітності.

Крім того супутніми проявами захворювання є зміни в ураженому органі. Для ураження органів серцево-судинної системи характерна поява почастішання серцебиття, болі в області серця, аритмії, гіпотензії.

Поразка токсоплазмами травної системи характеризується погіршенням апетиту, болем по ходу кишечника, здуттям живота, підвищеним газоутворенням.

Ендокринні розлади проявляються порушенням менструального циклу у жінок і імпотенцією у чоловіків.

Діагностика

При ускладненому анамнезі і появу схожих з ознаками токсоплазмозу симптомів у людини необхідно обов’язково провести ряд специфічних досліджень для підтвердження наявності токсоплазм в біологічних рідинах пацієнта.

З допомогою паразитологічних методів проводиться аналіз матеріалу, отриманого після забору крові, ліквору та при проведенні біопсії якого-небудь органу. При мікроскопії мазка на наявність токсоплазмозу вказують численні цисти в полі зору мікроскопа.

Інформативним і високочутливим методом визначення циркулюючих в крові токсоплазм є ПЛР. Виявлення специфічних імунних комплексів, що виділяються у відповідь на впровадження збудника, також може дати вичерпну інформацію про характер процесу та стан імунної системи хворого.

Прогноз

Придбаний токсоплазмоз при адекватному лікуванні і нормальній роботі імунної системи має тенденцію до поступової регресії. Одужання настає через 1-4 місяці. Після хвороби функції уражених органів можуть відновитися не в повній мірі, так як на місці запальних вогнищ формуються зони рубцювання. В склоподібному тілі залишається невелика рубцева деформація сітківки.

Рецидивування ураження очей і нервової системи має ймовірність 50%. Необхідно тривале диспансерне спостереження та профілактика.

У цілому прогноз при придбаному токсоплазмозі залишається сприятливим, забезпечуючи одужання 95% хворих. При вродженому токсоплазмозі відсоток виживання новонароджених становить менше 40%.