Численні причини частого сечовипускання у чоловіків роблять практично неможливим повне позбавлення від патології. Якщо у представників сильної половини людства аденома передміхурової залози, вони стають регулярними відвідувачами уролога. Існують і інші більш небезпечні причини частого сечовипускання у чоловіків. Про них більш детально розповімо у статті.

Що таке сечовипускання за медичними поняттями

За добу здорова людина виділяє назовні через нирки 75% прийнятої ним рідини (близько 1500 мл). Інша екскреція рідини з організму покладається на кишечник і шкірні покриви (25%). Нормальна кількість актів виділення сечі не перевищує 3 разів, хоча, звичайно, дане твердження відносно. Якщо людина протягом дня вживала багато рідини (3-4 літра), можна розраховувати, що організм буде усувати надлишок або збільшенням кількості сечі, або підвищенням регулярності актів виділення сечі.

Анатомічним резервуаром урини є сечовий міхур. Його місткість у здорової людини близько 300 мл. А все ж таки, його розміри можуть значно коливатися в залежності від психоемоційного стану, умов навколишнього середовища.

Фізіологічно людина може свідомо пригнічувати позиви на сечовипускання і контролювати ступінь переповнення даного органу. У вразливих людей неврогенна стимуляція рецепторів стінки сечового міхура є поширеною причиною частого сечовипускання, як і при циститі (запальні зміни сечового міхура).

Весь цикл виділення урини через сечовидільну систему можна розділити на 2 фази:

• Наповнення;
• Виділення.

Фаза наповнення знаходиться під контролем центральної нервової діяльності і нервових клітин спинного мозку. У цю стадію в міхурі накопичується певна кількість урини, але верхній сфінктер знаходиться в «закритому стані».

Коли кількість сечі в міхурі досягне 250-300 мл, виникне скорочення м’язового шару органу та його вміст через сечовивідний проток починає просуватися назовні. Так здійснюється фізіологічний сечовипускання.

У чоловіків навколо уретри (сечовипускального каналу) розташовується передміхурова залоза, яка при збільшенні в розмірах ускладнює даний процес.

Анатомічно уретра складається з 3 частин:

• Простатичної;
• Перетинкової (мембранозній);
• Губчастої (пенільній).

Класифікація різновидів прискореного сечовипускання

Часте сечовипускання – збільшення кількості актів виділення урини від 5 до 20 разів на добу. Існує кілька різновидів даного патологічного стану в залежності від клінічної картини:

1. Збільшення кількості актів виділення урини вдень при виконанні активних рухів. Зустрічається у людей, які страждають на сечокам’яну хворобу, коли конкремент (див. камені в нирках: симптоми, лікування) при виході в сечовивідному протоці подразнює нервові рецептори стінки і утрудняє виділення сечі;
2. Другий різновид: дуже часте сечовипускання у чоловіків вночі з’являється при запальних змінах передміхурової залози або збільшенням її в розмірах. Іноді такий стан спостерігається при споживанні великої кількості кофеїну і сечогінних засобів;
3. Посилене часте сечовипускання в денний час і повна його відсутність вночі спостерігається на тлі невротичних станів. У чоловіків цей різновид проявляється рідше, ніж у жінок.

Основні причини збільшення частоти виділення сечі у чоловіків

Найбільш часті позиви сечовипускання у чоловіків формуються на тлі інфекцій сечовивідних шляхів. Мікроорганізми подразнюють нервові рецептори практично всієї сечовидільної системи, у тому чоловіків часто виникають позиви в туалет. Місце локалізації запальних змін в сечовидільних органах особливо не впливає на частоту позивів.

Простатит (запальні зміни передміхурової залози) є одним з найчастіших факторів збільшення частоти сечовипускання у чоловіків до 50 років. Запалення даного органу супроводжується подразненням великої кількості нервових рецепторів, викликаючи також біль, різь, печіння при сечовиділенні.

Аденома передміхурової залози. У літніх людей доброякісна гіперплазія простати (аденома передміхурової залози, ДГПЗ) стоїть на другому місці після простатиту серед причин збільшення числа позивів на сечовипускання. Розростання тканини передміхурової залози на початкових стадіях супроводжується подразненням нервових рецепторів при зростанні навколоуретральних залоз, що знаходяться в стінці сечовипускального каналу. Дані залози продукують слиз, який захищає стінку уретри від пошкоджень. При запущеній аденомі простати гіперплазія тканини ускладнює відтік сечі по сечівнику, тому людина самостійно спорожнити сечовий міхур не може.

Статеві інфекції. Частою причиною підвищення сечовипускання у молодих чоловіків є венеричні інфекції: трихомоніаз, хламідіоз, гонорея. Збудниками захворювання в такій ситуації є мікроорганізми, що вражають простату і сім’яні пухирці.

• Трихомоніаз – типовим симптомом трихомоніазу є запальні зміни уретри. Механізм частих позивів на виділення урини при даній патології класичний – стимуляція рецепторів сечівника запальними речовинами і токсинами збудника. При цьому чоловік відчуває сильні позиви вранці, але кількість виділюваної сечі убога і поєднується з появою білих пінистих виділень з уретри з домішками крові. Її прожилки з’являються і в уретрі.
• Хламідіоз провокується особливим мікроорганізмом (Chlamydia trachomatis), вражаючим сечові шляхи та статеві органи. Основний симптом захворювання – різкий біль в процесі виділення сечі через сечові шляхи. Оскільки збудник мешкає всередині клітин, запалення активується тільки при ослабленні функцій імунної системи. Внаслідок цього прискорене сечовипускання у чоловіків виникає тільки в період загострення інфекції.
• Гонорея – венерична інфекція, яка провокується кокком роду Neisseria. Дана бактерія вражає сечовипускальний канал і пряму кишку. При гонорейній інфекції часті позиви поєднуються з виділенням невеликої кількості урини, а також сильною різзю і болями при сечовипусканні, так як уражається зовнішній отвір уретри.

Пієлонефрит – запалення ниркових мисок і сечового міхура. Патологія у чоловіків зустрічається рідше, ніж у представниць прекрасної половини. А все ж таки, тривалий запальний процес в нирках і сечовому міхурі може стати хронічним і забезпечувати постійне бажання помочитися.

Уретрит – запальні зміни сечовипускального каналу. Головним симптомом захворювання є біль і постійна різь, а також неспецифічні виділення з сечовипускального каналу. Одночасно з ними збільшується кількість позивів на сечовипускання.

Гіперактивність сечового міхура. Часті позиви до сечовипускання з-за гіперактивного сечового міхура у чоловіків супроводжується позивами до виділення урини вночі або вдень. При даній патології не існує запальних змін в стінці органу, а скорочення його мускулатури обумовлюється порушенням м’язу сечового міхура відповідального за порушення (гіпертонус). У такій ситуації навіть найменше переживання провокує скорочення сечового міхура. Лікування такої патології вимагає ретельного обстеження у лікаря і призначення заспокійливих препаратів.

Нецукровий діабет. З рідкісних причин частого сечовипускання у чоловіків слід виділити нецукровий діабет (симптоми). Дане захворювання супроводжується порушенням концентраційної функції нирок при патології ендокринної системи. Внаслідок цього протягом доби великий об’єм рідини потрапляє в сечовий міхур і вимагає виділення назовні.

Як лікувати часте сечовипускання

Лікування частого сечовипускання у чоловіків вимагає ліквідації причини патології. Для цих цілей застосовуються консервативні і оперативні методи.

Перелік консервативних методів лікування прискореного сечовипускання:

• Гімнастичні вправи для зміцнення м’язів при гиперреактивном сечовому міхурі у підлітків.
• Лікарська терапія запальних захворювань і бактеріальних інфекцій.
• Фізіотерапевтичні процедури для поліпшення кровопостачання в області сечостатевої системи і прискорення розсмоктування запальних вогнищ.

Якщо консервативні методики не приносять бажаного ефекту, застосовуються оперативні методи. Їх можна розділити на кілька груп:

• Слінгові методи;
• Надлобкові втручання;
• Лапароскопічні операції;
• Ін’єкції склерозуючих речовин.

Таким чином, прискорене сечовипускання у чоловіків – поліетіологічне захворювання, що вимагає ретельної діагностики перед призначенням лікування.