Вегето-судинна дистонія: хвороба чи міф?

Існують дві діаметрально протилежних думки про вегето-судинну дистонію. Симптоми, лікування даного захворювання описують навіть у підручниках з неврології, але останнім часом знаходиться все більше противників цього діагнозу.

Так чи існує це захворювання чи це міф? Якщо міф, то звідки він узявся і чому настільки поширений?

За деякими даними більше 70% серед дорослого населення хоча б раз у житті зазнавали на собі прояви вегето-судинної дистонії, близько 20% дітей мають цей діагноз.

Якщо вдуматися в ці цифри, то цю хворобу можна сміливо назвати однією з найпоширеніших у світі. Але чи це так? Назва патології змінювалася вже кілька разів. Спочатку її називали вегетосудинною астенією, навіть неврозом серця, потім вегето-судинною дистонією, а тепер прийнято називати нейроциркуляторною дистонією. Всі ці терміни є синонімами і означають одне і те ж захворювання.

Які причини виникнення вегето-судинної дистонії виділяють?

Ряд факторів вважають провокуючими вегето-судинну дистонію. Причини її виникнення поділяють на внутрішні (фізіологічні) і зовнішні (психологічні) чинники.

До внутрішніх причин відносяться:

– Серцево-судинні захворювання.

– Гормональні зміни, що виникають під час вагітності або пубертатного періоду.

– Генетична схильність. Існує ряд генетичних патологій, які впливають на енергетичні процеси в мітохондріях клітин. Саме вони можуть провокувати виникнення вегето-судинної дистонії.

– Наявність професійних захворювань збільшує ризик появи вегето-судинної дистонії в кілька разів. Лікування професійного захворювання не гарантує зникнення дистонії.

– Алергія. Люди з ознаками алергічних реакцій часто мають і ознаки вегето-судинної дистонії.

– Зловживання алкоголем та тютюнопаління. Серед цієї категорії людей вегето-судинна дистонія зустрічається в 90% випадків. Перед початком лікування дистонії необхідно повністю позбутися від таких шкідливих звичок, інакше лікування не буде ефективним.

Зовнішні (психологічні) причини:

– Хронічний стрес. Перевтома, нестача сну – ці фактори також можна віднести до стресових

У сучасному світі обійтися без стресів неможливо. Стресові ситуації оточують нас скрізь – на роботі, вдома, в транспорті, в магазині. Не проходить і дня, щоб більшість з нас не зазнала стресу. Якщо стрес триває короткий час, то він навіть корисний для організму, так як активізується робота деяких систем, у тому числі й нервової, виділяються деякі гормони, нейромедіатори, які позитивно впливають на стан організму. Але при тривалому, хронічному стресі компенсаторні механізми виснажуються, після позитивного сплеску йде пригнічення роботи систем.

– Низький або середнє соціальне становище

Такі люди часто страждають «синдромом трудоголіка», в бажанні заробити більше, піднятися по кар’єрній або соціальній драбині, звалюють на себе непосильні завдання, не впоравшись з якими відчувають розчарування, що тягне за собою стресову реакцію.

– ВСД у дітей

Вегето-судинна дистонія у дітей – основною причиною є завищені вимоги до дитини, постійне невдоволення ним, високі навантаження в школі, відсутність достатнього відпочинку. Дитяча психіка дуже схильна до стресових впливів. Після кількох місяців такого стресового впливу з’являються ознаки вегето-судинної дистонії.

– Часта зміна кліматичних поясів

При постійних перельотах, проживанні в різних часових і кліматичних поясах виникає велике навантаження на вегетативну нервову систему, оскільки організму весь час доводиться адаптуватися до нового середовища.

Клінічна картина вегето-судинної дистонії

Розглянемо, які симптоми вегето-судинної дистонії найчастіше зустрічаються:

Така велика кількість ознак характерна для вегето-судинної дистонії, симптоми можуть бути не всі з перелічених, часто буває так, що їх всього декілька і цього вже достатньо для встановлення діагнозу.

Типи перебігу вегето-судинної дистонії:

Прихований (латентний) – захворювання майже ніяк не виявляється, є деякі з його ознак, але з’являються рідко, пацієнт не звертає на них увагу.

Постійний – симптоми є кожен день або майже кожен день, немає тривалих «світлих» проміжків.

Кризовий – характеризується появою нападів вегето-судинної дистонії. Симптоми з’являються рідко, на фоні видимого благополуччя і здоров’я. Провокувати ці кризи може психо-емоційне напруження, тривалий стрес, фізична перевтома, наявність інфекційного захворювання в даний момент.

Методи діагностики

Діагностику проводять звичайними методами – опитування пацієнта, збір анамнезу, особлива увага приділяється спадковості, чи не було у кровних родичів подібних симптомів. При лабораторних дослідженнях проводять рутинні аналізи крові та сечі. Серед інструментальних методів обстеження можуть бути ефективними – ЕКГ, УЗД серця, органів черевної порожнини, добовий моніторинг артеріального тиску. Як правило, цього буває достатньо для виявлення вегето-судинної дистонії.

Лікування вегето-судинної дистонії

Препарати не завжди використовуються в лікуванні даного захворювання. Але найбільш ефективним лікуванням вегето-судинної дистонії є грамотне поєднання лікарської терапії з немедикаментозними методиками.

Чого не слід робити хворим вегето-судинною дистонією?

• Створювати додатковий стрес для організму – контрастний душ, сучасні дихальні практики
• Практикувати медитацію
• Виснажувати себе важкими фізичними навантаженнями
• Захоплюватися дієтами і голодуванням
• Негативно дивитися на події в житті
• Намагатися знайти у себе новий прояв захворювання
• Вживати алкоголь
• Слухати дилетантів у цьому питанні (сусідки, подруги, знайомі, родичі, які не мають медичної освіти), особливо це стосується призначення препаратів!

Альтернативна точка зору

Багато лікарів вважають, що такого діагнозу не існує. Насторожує те, що ніхто до цих пір не визначився з номенклатурою захворювання, всі називають його по-різному, ніхто точно не може сказати, чому воно проявляється.

Будь-який з симптомів, що належать до симптомів вегето-судинної дистонії, можна знайти у будь-якої людини в будь-який період його життя. Не можуть хворіти яким-небудь захворюванням всі люди в світі.

Симптоми вегето-судинної дистонії описані досить розпливчасто і в різних джерелах по-різному. Більшості пацієнтів, яким роками ставили такий діагноз, важко пояснити, що у них немає такого захворювання, та й взагалі такого захворювання не існує. Інакше виникає цілком логічне запитання – від чого ж його лікували всі ці місяці або роки?

Для багатьох лікарів цей діагноз є «рятувальною шлюпкою» або «сміттєвим кошиком», залежить від того, з якого боку подивитися. Якщо у пацієнта є ряд симптомів, але при обстеженні не виявляється якоїсь значимої органічної патології, не можна сказати йому, що у нього все в порядку.

Адже він прийшов зі скаргами, що його щось турбує, щось привело його в кабінет лікаря. Він просто не зрозуміє лікаря і вирішить, що він не досить компетентний і піде до іншого лікаря в надії, що той розбереться в наявної проблемі. Тому лікар користується перевіреним методом, пише в картку діагноз «вегето-судинна дистонія».

Потім призначає пацієнтові нешкідливу валеріану, пустирник, прогулянки вечорами під місяцем, що супроводжуються роздумами про щось позитивне. Що маємо? І вовки ситі, і вівці цілі. Пацієнт радий, що причина його проблем знайдена, на щастя, причина дріб’язкова, адже вегето-судинна дистонія є і у більшості знайомих і родичів.

Як насправді?

Компроміс досягається, якщо заглянути у видання міжнародної класифікації хвороб останнього перегляду. Там немає ні:

• вегето-судинної дистонії
• ні нейроциркуляторної дистонії
• ні вже, тим більше, неврозу серця

А є там соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи. Знайти це захворювання можна в розділі психічних хвороб.

Звідси висновок – захворювання існує, але не так часто, як воно звучить у кабінетах лікаря. В його основі немає ніяких патологій внутрішніх органів. Виникає воно при порушенні роботи вегетативної нервової системи, його провокують часті стреси і перевтома. У цьому випадку, як ніколи, актуальна фраза “всі хвороби – від нервів”. Якщо не всі, то соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи, вже точно!