Перші місяці життя малюка – складний період його звикання до різноманітності навколишнього середовища. У цей час відбувається остаточне настроювання його внутрішніх органів. При цьому можуть з’явитися специфічні проблеми, пов’язані з годуванням малюка.

Особливо лякаються молоді батьки такого явища, як зригування, головним чином тому, що воно має схожість з неприємним патологічним процесом, іменованим блювотою. Однак причини зригування у новонароджених зовсім інші і рідко пов’язані з яким-небудь захворюванням. Про це ми зараз і поговоримо.

Зригування після годування – патологія чи ні?

Зригування у новонароджених після годування – це викидання незначної кількості їжі назовні через порожнину рота з шлунка. Зазвичай об’єм їжі при цьому невеликий і не турбує малюка, чого не можна сказати про його батьків. Зауважимо відразу: найчастіше це явище цілком природне. Так зі шлунка малюка виходить зайве повітря, а організм дає зрозуміти про те, що органи травлення працюють добре.

• Статистичні дані говорять про те, що близько 70% дітей у віці до трьох-шести місяців зригують під час годування або після нього.
• Після дев’яти місяців ця особливість спостерігається вкрай рідко.
• Часто спостерігаються зригування у дітей з затримкою внутрішньоутробного розвитку та у народжених передчасно. Адже у них процес «дозрівання» всіх функцій триває ще п’ять-вісім тижнів після народження.
• Зазвичай до кінця цього періоду дитячий організм поступово пристосовується і всі неприємні симптоми зникають.

Якщо зригування не турбують малюка, він веселий і товариський, розвивається відповідно віковим показникам – не варто переживати. Але якщо дитина неспокійна, якщо при цьому спостерігається часте зригування «фонтаном» – необхідна очна консультація спостерігаючого лікаря-педіатра. Такий стан може бути викликаний яким-небудь захворюванням, яке може виявитися небезпечним для дитини.

Визначаємо: блювання або зригування

Для батьків важливо встановити, що турбує дитину:

• цілком допустиме і природне зригування
• або блювота, яка свідчить про патологію.

Зригування – При відрижці їжа витікає без зусиль, скорочення м’язів черевної порожнини не відбувається. Воно може з’явитися при різкій зміні положення дитини і, часто, виникає відразу після годування.

Блювота – А при блювоті дитина неспокійна і плаксива. Виділення їжі часто супроводжується спазмами, кількість блювотних мас зазвичай перевищує кількість виділеної рідини при відрижці. Блювота – складний рефлекторний акт. В цьому випадку відбувається активне скорочення м’язів черевної порожнини, діафрагми, преса. Спостерігається мимовільне виділення вмісту шлунка назовні (через стравохід, глотку, ротову порожнину). Блювоті передує напад нудоти, блідість шкірних покривів, пітливість, відділення слини і запаморочення. При появі блювоти у немовлят необхідна невідкладна медична допомога.

Визначити блювання у малюка або зригування не важко. Зригування буває 1 раз після годування відразу ж або максимум через годину, при цьому виділяється вода або молочко. Блювотні позиви зазвичай багаторазові і, крім молока і води, до вмісту приєднується жовч, тому блювотні маси жовтуватого кольору.

Як дізнатися, чи є зригування фізіологічними або патологічним?

• При фізіологічній відрижці немає блювотних позивів
• Обсяг відторгнутою їжі при цьому невеликий
• Відбуваються не більше 2 р/день
• Дитина нормально набирає вагу
• Поступово зригування у немовляти проходять без терапії

Чому буває зригування у немовляти?

Головним «винуватцем» зригування після годування новонародженого можна назвати функціональну незрілість всієї травної системи. При цьому сучасна педіатрія виділяє наступні причини частих зригувань у немовлят:

• Звичайне переїдання

Організм немовляти, навіть наситившись, в певних умовах може продовжувати вживати їжу. При цьому він заспокоюється, насолоджуючись смоктанням і близькістю рідної людини. Ну а зригування у даному випадку – елементарний спосіб позбутися від надлишків їжі, щоб не перевантажувати шлунково-кишковий тракт. Тобто в цьому випадку зригування служить захистом і профілактикою різних захворювань травної системи.

• Аерофагія

Причиною зригування може бути аерофагія – заковтування повітря в процесі їжі. Це може статися в ряді випадків: незручне становище малюка під час прийому їжі, надлишок молока (наприклад, у сосці пляшечки вирізаний занадто великий отвір), малюк неправильно захоплює груди, дитина занадто збуджена;

• Метеоризм

Провокувати зригування може і підвищене газоутворення, особливо якщо малюк на грудному вигодовуванні (див. причини метеоризму в дорослих), так як воно призводить до періодичного збільшення внутрішньочеревного тиску. Щоб уникнути цього, мамі варто звернути увагу на свій раціон. Продукти, що викликають метеоризм, повинні бути виключені з її меню – чорний хліб, бобові, свіжі яблука, капуста. Допускається вживання тушкованої цвітної капусти і запечених яблук.

• Запор

Затримка стула також може провокувати часті зригування у дитини грудного віку. В цьому випадку також спостерігається підвищення тиску в черевній порожнині. При цьому знижується швидкість просування їжі по шлунково-кишковому тракту і значно збільшується ймовірність появи зригувань.

• Безладне годування може сприяти рясному зригуванню.
• Якщо дитина перебуває у вертикальному положенні, повітряний міхур, який утворюється в шлунку, може виштовхувати деяку кількість їжі з нього.

Профілактика фізіологічного зригування

Є маса дієвих способів, як запобігти зригування. Уважна мама, спостерігаючи за малюком, легко встановить, чому вони з’являються, і в першу чергу усуне негативні явища. На допомогу їй ми наведемо перелік найпоширеніших методів профілактики:

• Чудово, щоб перед початком годування малюк і мама були б у спокійному стані. Можна викласти немовля на животик, або погладити по животику дитини долонею, зробити легкий масаж в області пупка. Прослідкуйте, щоб головка малюка не була закинута, а носик його вільно дихав. Це важливо. Так як при закладеності носа малюк змушений хапати повітря ротом, а це буде сприяти подальшому зригуванню;
• Якщо дитинча харчується маминим молочком, то необхідно контролювати, щоб вона правильно взяла груди. Малюк повинен захопити сосок разом з навколососковим гуртком, а його нижня губка при цьому повинна бути дещо вивернута;
• Якщо дитина на штучному вигодовуванні, можна корисно використовувати для годування антиколікові соски і пляшечки, які перешкоджають заковтуванню зайвого повітря. Корисно навчитися правильно тримати пляшечку при годуванні: молоко повинно прикривати основу соски, кут нахилу пляшечки – 40 градусів (для малюка в лежачому положенні) і 70 градусів (для малюка, що сидить на руках);
• Не смикайте малюка відразу після годування, не повивайте туго його. Для полегшення зригування допомагають обережні поплескування по спині малюка. Малюка потрібно посадити на коліна до себе. Однією рукою притримуйте його, а другою злегка припліскуйте по спинці;
• Якщо малюк схильний до частих зригувань, кладіть його в ліжечко на бочок. Це допоможе уникнути потрапляння у дихальні шляхи блювотних мас. Якщо ж малюк відригнув, лежачи на спинці, підніміть і поверніть його обличчям вниз;
• Якщо зригування викликається перекормом, то варто постаратися зменшити час годування. А щоб визначити, чи достатньо малюк поїв, можна провести зважування до і після прийому їжі;
• Для корекції зригувань у малюків ефективно застосування антирефлюксної суміші. Це неперетравлювана добавка з плодів ріжкового дерева. Складається з натуральних волокон, які при попаданні в шлуночок немовля утворюють згусток, що перешкоджає зригуванню.

У більшості випадків функціональні зригування легко піддаються корекції, а в подальшому проходять самі. Мамам і татам не варто особливо турбуватися, якщо дитина при цьому почуває себе нормально і впевнено додає у вазі. Якщо ж зригування відбуваються внаслідок патології, то незвичайна поведінка малюка, його погане самопочуття підкажуть, що терміново потрібна лікарська консультація.

Коли потрібно звернутися за медичною допомогою

• Зригування молока не припиняється після півроку життя;
• Якщо спостерігається часте зригування у новонароджених «фонтаном» частіше двох разів на добу;
• З’являються ознаки зневоднення від частого зригування – відмова від їжі, низька температура тіла, рідкісне сечовипускання або, навпаки, частіше 10 разів на добу, слабкість, сонливість
• Зригування супроводжується гарячковим станом;
• Дитина не набирає вагу, що відповідає її віку;
• Блювотні маси мають вигляд молока, що скисло, неприємний запах, змінений колір.

Патологічне зригування у грудничка

Більшість дітей схильні до синдрому зригування у новонароджених, причини якого різні. Не завжди зригування буває нормальним і припустимим явищем. Іноді рясне і часте зригування у грудних дітей з’являється унаслідок порушень внутрішньоутробного розвитку дитини при патологічній вагітності матері (внутрішньоутробної інфекції).

• Перинатальна енцефалопатія

Цей збірний діагноз часто ставиться новонародженим, його причиною може послужити важкий перебіг вагітності і пологів у матері. Він включає в себе порушення роботи центральної нервової системи, яке може проявлятися рясними зригуваннями, в тому числі і фонтаном, порушенням сну, дитина може бути неспокійною, може бути тремор підборіддя і кінцівок. Ризик перинатальної енцефалопатії значно збільшується при тривалій гіпоксії плода під час вагітності, а також у дітей, які при народженні мали менше 5 балів за шкалою Апгар або ж була короткочасна зупинка дихання.

• Гідроцефалія

При цьому захворюванні також спостерігаються дуже рясні зригування, практично все з’їдене молоко відригується фонтаном, дитина плаче, неспокійна, під час сну може закидати голову назад. У таких дітей може бути затримка психічного і фізичного розвитку, підвищення м’язового тонусу в кінцівках, затримка появи крокового рефлексу.

• Інші патології центральної нервової системи

При пологових травмах, порушенні кровообігу головного мозку або недорозвиненні центральної нервової системи внаслідок недоношеності, також зустрічається патологічне зригування у новонароджених. Часте зригування неперетравленим молоком або сумішшю, зазвичай після кожного годування, супроводжується відрижкою.

• Патології та аномалії розвитку шлунково-кишкового тракту

Діафрагмальна грижа або пілоростеноз можуть бути причиною частих, наполегливих зригувань. При пілоростенозі симптоми з’являються вже на другий день після народження. Зригування у новонароджених сирком можуть говорити про цю патологію. Дитина втрачає у масі, так як їжа не проходить далі шлунка і не всмоктується. Також відсутній стул у дитини, навіть після клізми.

• Інфекції – харчові отруєння, сепсис, гепатит, менінгіт різної етіології

Ці захворювання можуть бути причиною зригувань. Супроводжуються вони підйомом температури, млявістю, блідістю або жовтяничністю шкірних покривів у дитини. Зригування зі слизом у немовляти може говорити про наявність інфекції шлунково-кишкового тракту або дисбактеріоз кишечника (див. список препаратів пробіотиків).

• Спадкові патології – адреногенітальний синдром, фенілкетонурія.
• Ниркова недостатність часто супроводжується епізодичними зригуваннями після їжі.

Зригування фонтаном у грудних дітей

Подібні зригування можуть свідчити про серйозної патології головного мозку або про проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту. Це може бути симптомом серйозного отруєння. При подібної відрижці необхідно звернутися до педіатра негайно. Так як це загрожує дитині зневодненням та втратою маси тіла, що може призвести до дуже грізних наслідків.

Важливо відзначити, якщо у дитини спостерігаються зригування, особливо якщо рясні зригування або фонтаном, то є великий ризик, що під час сну, в положенні лежачи на спині малюк може захлинутися. Тому поки у дитини спостерігаються зригування, навіть поодинокі, укладати його спати треба тільки на бік і зафіксувати положення валиками.

Якщо дитина, яка страждає патологічними зригуваннями знаходиться на штучному вигодовуванні, то для неї потрібно підібрати спеціальну суміш (антирефлюксна суміш). Давати суміш дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, не можна.

Про часте зригування у новонародженого також можна прочитати статтю російською мовою: «Физиологическое и патологическое срыгивание у детей: причины его возникновения и методы борьбы, срыгивание фонтаном после кормления».