Виразковий коліт кишечника – симптоми, лікування, причини

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) є хронічним захворюванням ШКТ рецидивуючого характеру, при якому запалюється слизова оболонка товстого кишечника, на якій утворюються виразки і ділянки некрозу. Клінічно виразковий коліт проявляється кров’яним проносом, артритами, зниженням ваги, загальною слабкістю, болем у животі, при цьому захворюванні збільшується ризик розвитку колоректального раку. Докладніше про виразковий коліт кишечника – симптоми і лікування захворювання ми розповімо в цій статті.

Причини виразкового коліту

Етіологія захворювання вважається до кінця не з’ясованою, вчені до цих пір посилено займаються пошуками справжніх причин неспецифічного виразкового коліту. Однак відомі основні фактори ризику по даному захворюванню, до яких відносяться:

  • Генетичні фактори. Якщо у людини в родині хтось з родичів страждав виразковим колітом, ризик його виникнення підвищується.
  • Вплив інфекції. Кишечник є місцем, де постійно живуть різні мікроорганізми, здатні привести до запальних процесів в слизовій оболонці кишки.
  • Аутоімунні фактори. Запалення обумовлено масовою загибеллю клітин, що містять антигени.
  • Вплив факторів запалення (виділяються під час імунної відповіді, коли утворюється комплекс антиген – антитіло).
  • Серед причин виразкового коліту вчені також виділяють психотравмуючі фактори та порушення харчування.

Американські фахівці провели масштабне дослідження і виявили, що грибки, які знаходяться в кишечнику у людини, пов’язані з запальними захворюваннями кишечника (хвороба Крона і виразковий коліт), повідомляє Los Angeles Times. Проведені експерименти на гризунах дозволили вченим довести зв’язок між розташованими в їх кишечнику понад 100 видів різних грибків і виразковим колітом кишечника.

Присутність грибків в організмі ссавців активує вироблення лейкоцитами білка дектина-1. У разі, коли у мишей організм не міг його продукувати, миші стають більш сприйнятливими до розвитку виразкового коліту, ніж здорові їх побратими. Причому застосування протигрибкових препаратів дозволяє пом’якшити перебіг цього захворювання у гризунів.

У людини дектин-1 кодується геном CLEC7A, на підставі цих досліджень з’ясувалося, що при наявності мутантної форми цього гена у пацієнта виникав виразковий коліт, що не піддається традиційним способам лікування (дієтичне харчування, НПЗП, кортикостероїди). Мутації в гені CLEC7A сприяють виникненню більш важкої форми коліту, так як цей ген пов’язаний з іншими чинниками, що роблять вплив на запалення, причому протигрибкове лікування в цьому разі сприяє поліпшенню стану пацієнта.

КишечникСимптоми виразкового коліту

Існують основні симптоми виразкового коліту, пов’язані з ШКТ (кишкові прояви) і позакишкові симптоми.

Основними кишковими симптомами НВК є:

  • Діарея з домішкою крові

Пронос з кров’ю і слизом (а іноді навіть з гноєм) є основною діагностичною ознакою захворювання. Іноді виділення крові, слизу і гною відбуваються мимовільно (не під час дефекації). Частота випорожнень у хворих НВК різна – від кількох разів на добу до 15 – 20 раз (важкі випадки). Частота стула посилюється вранці і вночі.

  • Болі в проекції живота

Болі також можуть мати різний ступінь інтенсивності – від слабких до різких виражених, що супроводжуються крайнім дискомфортом. Найчастіше болі локалізуються в лівій половині живота. Сильні абдомінальні болі, які не купіруються прийомом анальгетиків, є ознакою появи ускладнень захворювання.

  • Підвищення температури до субфебрильних показників.
  • Інші ознаки інтоксикації організму: слабкість, схуднення, поганий апетит, часті запаморочення.
  • Помилкові позиви до акту дефекації (тенезми). Іноді у хворого можливо виділення замість калу фрагмента слизу або слизу з гноєм (симптом «ректального плювка»).
  • Здуття живота (метеоризм).
  • Можливо нетримання калу.
  • Іноді у хворого замість діареї з’являється запор, який є ознакою вираженого запалення слизової оболонки товстої кишки.
  • Ймовірність стрімкого (фульмінантного, блискавичного) розвитку виразкового коліту.

Ця форма розвивається всього за кілька днів, її проявом є токсичний мегаколон (розширення або дилатація просвіту товстого кишечника). При цьому у хворого різко підвищується температура, досягаючи показників – понад 38°С. Хворий слабкий, адинамічний, стрімко втрачає у вазі, у нього виникають болі в животі, з’являється частий рідкий стул з великими домішками слизу, крові і гною, з’являється біль в животі. В термінальній стадії НВК виникає тахікардія, знижується артеріальний тиск, з’являється олігурія. У хворого відзначається здуття і болючість живота, кишкові шуми не вислуховуються. У крові відзначається нейтрофільний лейкоцитоз, на рентгенограмі видна розширена товста кишка (її діаметр перевищує 6 см). Дилатація товстого кишечника обумовлена підвищенням вмісту оксиду азоту, який підвищує скоротливу функцію гладеньких м’язів кишечника. Надмірне розширення товстого кишечника небезпечно перфорацією його стінки (розривом).

Позакишкові прояви НВК

Вони виникають нечасто – лише у 10 – 20% пацієнтів. До них відносяться:

  • Ураження шкіри у вигляді вузлуватої еритеми і гангренозної піодермії, що пов’язано з наявністю в крові підвищеної концентрації бактеріальних антигенів, імунних комплексів, криопротеїнів.
  • Симптоми ураження ротоглотки. Виникають у 10% хворих. Вони пов’язані з появою афт – специфічних висипань на слизовій ротової порожнини, кількість яких зменшується у міру переходу захворювання в стан ремісії.
  • Ураження очей (виникають ще рідше – всього в 5 – 8% випадків), вони проявляються: увеїтами, епісклеритами, кон’юнктивітами, ретробульбарними невритами, кератитами, хоріоїдитами.
  • Суглобові поразки. Запальні процеси в суглобах носять характер артритів (зустрічаються найчастіше), сакроілеїтів, спондилітів. Ці ураження можуть комбінуватися з патологією кишечника або передувати основним симптомам виразкового коліту.
  • Патологія кісткової системи у вигляді: остеопорозу (підвищення крихкості кісток), остеомаляція (розм’якшення кісток), асептичний та ішемічний некроз.
  • Ураження легеневої системи (зустрічається у 35% хворих НВК).
  • Ураження підшлункової залози, печінки і жовчовивідних шляхів. Дані зміни обумовлені порушеннями в роботі ендокринної системи.
  • Найрідкіснішими позакишковими симптомами виразкового коліту кишечника є: васкуліти, міозити та гломерулонефрити.

Виразковий коліт має гостру фазу і фазу ремісії. Починається захворювання спочатку поступово, але швидко набирає обертів, коли ознаки виразкового коліту стають більш вираженими.

Іноді симптоматика слабшає, а потім знову підсилюється. При постійному лікуванні захворювання набуває характер рецидивуючого хронічного виразкового коліту, симптоми якого слабшають при тривалій ремісії. Частота рецидивів у хворих неспецифічним виразковим колітом найчастіше залежить не від ступеня ураження кишечника, а від підтримуючого лікування (нестероїдні протизапальні препарати, антибактеріальні, противірусні засоби).

Під час гострої фази захворювання товстий кишечник виглядає так: виникають гіперемія і набряк його слизової, з’являються кишкові кровотечі та виразки. Процес ремісії навпаки супроводжується атрофічними змінами в слизовій оболонці – вона стоншується, порушується її функція, з’являються лімфатичні інфільтрати.

Діагностика захворювання

Діагностикою та лікуванням виразкового коліту займається фахівець терапевтичного профілю або гастроентеролог.

Підозра на захворювання викликає комплекс відповідних симптомів: діарея з домішками крові, слизу і гною; біль у животі; артрити; порушення з боку очей на фоні загальної інтоксикації організму.

Лабораторна діагностика. В загальному аналізі крові у хворого виразковим колітом відзначається анемія (знижується кількість еритроцитів і гемоглобіну), є лейкоцитоз. В аналізі крові на біохімію відзначається збільшення вмісту в крові С – реактивного білка, який є показником наявності в організмі людини запалення. Крім того, знижується концентрація альбумінів, магнію, кальцію, підвищується кількість гамаглобулинів, що пов’язано з активним виробленням антитіл.

В імунологічному аналізі крові у більшості пацієнтів відзначається збільшення концентрації цитоплазматичних антинейтрофільних антитіл (вони з’являються внаслідок аномальної імунної відповіді).

В аналізі калу хворого виразковим колітом відзначається кров, гній та слиз. В калі висівається патогенна мікрофлора.

Інструментальна діагностика НВК. Ендоскопія (ректосігмоїдоскопія, колоноскопія) виявляє у пацієнта комплекс характерних для захворювання симптомів: набряк і гіперемію, гранульозний характер слизової оболонки; псевдополіпи; кровотечі контактного характеру; наявність гною, крові і слизу в просвіті кишки. У фазі ремісії відзначається виражена атрофія слизової оболонки товстого кишечника.

Колоноскопія частково може бути замінена капсульною ендоскопією («відеопілюлею») вже в найближчому майбутньому, її будуть проводити тим пацієнтам, які через хворобливість процедури і дискомфорт відмовляються від проведення колоноскопії. Однак капсульна ендоскопія не замінить традиційне ендоскопічне обстеження, так як якість зображення поступається прямої візуалізації. Приблизна вартість такої капсули буде становити близько 500 доларів.

Рентгенологічне дослідження також є ефективним методом діагностики виразкового коліту. При цьому в якості контрасту використовується барієва суміш. На рентгенівському знімку у хворого НВК помітно розширення просвіту кишечника, наявність поліпів, виразок, укорочення кишки. Даний вид обстеження дозволяє запобігти перфорації кишечника.

Лікування виразкового коліту

Етіологічного лікування, здатного впливати на причину виразкового коліту, не існує. Лікування захворювання носить симптоматичний характер, воно спрямоване на: усунення процесу запалення, підтримання ремісії та попередження виникнення ускладнень. Якщо медикаментозна терапія не дає ефекту, хворому показане хірургічне лікування.

Серед консервативних методів лікування НВК виділяють:

1. Дієтотерапію. У періоди загострення хворому рекомендується утриматися від прийомів їжі. Пити можна тільки воду. В період ремісії пацієнту рекомендується зменшити в раціоні кількість жирів і збільшити вміст білка (нежирні риба і м’ясо, сир, яйця). Рекомендується відмовитися від грубої волокнистої клітковини, яка може травмувати ніжну слизову оболонку кишечника. В якості вживаних вуглеводів рекомендуються: каші, мед, киселі, желе, ягідні і фруктові компоти і відвари. Пацієнту рекомендується прийом вітамінів: А, К, С, а також кальцію. У тяжких випадках рекомендовано штучне харчування – парентеральне та ентеральне.

2. НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) салофальк, месалазин, сульфасалазин і кортикостероїди – преднізолон, метипреднізолон. Дозування препаратів підбирається лікарем в індивідуальному порядку.

3. При загостренні захворювання також рекомендовані антибіотики: ципрофлоксацин, цифран, цефтріаксон, тієнам.

Оперативне лікування виразкового коліту показано пацієнтам, яким не допомагають консервативні методи. Показаннями до операції при виразковому коліті є:

  • перфорація (прорив стінки кишки);
  • ознаки непрохідності кишечника;
  • абсцес;
  • наявність токсичного мегаколона;
  • профузні кровотечі;
  • свищі;
  • рак кишечника.

Основними видами оперативного втручання є:

  • Колектомія (висічення ободової кишки).
  • Проктоколектомия (видалення прямої та ободової кишки) із збереженням анального отвору.
  • Проктоколектомия з наступним накладенням ілеостоми. При цьому висікається пряма і ободова кишка, після чого накладається ілеостома (постійна або тимчасова), через яку здійснюється видалення природних відходів з організму людини. Надалі хворому роблять реконструктивну операцію, ілеостому при цьому видаляють і відновлюють природній шлях дефекації.

Про виразковий коліт кишечника також можна прочитати статтю російською мовою: «Язвенный колит кишечника — симптомы, лечение, причины».