Гепатит С є інфекційне захворювання, прогресування якого ушкоджує клітини печінки. В більшості випадків наявність гострого гепатиту з часом призводить до переходу хвороби в хронічну форму.

Небезпека гепатиту С в тому, що без своєчасного лікування можуть виникнути і більш серйозні розлади: цироз або рак печінки. Поступово здорові клітини печінки заміщуються сполучною тканиною, яка не дає печінки повноцінно виконувати свої функції.

Своєчасне лікування гепатиту С дозволяє досягти досить непоганих результатів, у більшості випадків призводить до повного одужання і зведення до мінімуму ризиків розвитку цирозу. Кожен пацієнт з гепатитом повинен знати, що це далеко не смертний вирок, і з подібним вірусом можна продовжувати вести повноцінне життя, а небезпеку представляють його ускладнення.

Дані ВООЗ свідчать, що в світі інфіковано понад 150 мільйонів людей, а близько 350 тисяч щорічно помирає від ускладнень гепатиту С. Проте, більшість людей можуть і не здогадуватися своєму зараженні, так як хвороба часто протікає безсимптомно, а саму хворобу виявляють випадково.

Основні цілі лікування

Найкраще лікування гепатиту С зводиться до наступного:

• Зменшення або повна ліквідація запалення печінки;
• Використання препаратів, що дозволяють запобігти цироз і онкологію;
• Зменшення (або повне усунення) вірусу в організмі пацієнта.

Рекомендації по початку лікування

Цікаво, що наявність гепатиту далеко не завжди вимагає негайного лікування. Іноді (близько п’яти відсотків хворих) можливо самостійне лікування завдяки реакції імунної системи організму, а в крові знаходяться лише специфічні антитіла. Таким чином, організм сам справляється з вірусом, а вироблені антитіла запобігають повторне зараження.

При діагностиці гепатиту тільки кваліфікований лікар зможе визначити доцільність і спосіб лікування. Методи лікування гепатиту С підбираються тільки в індивідуальному порядку і залежить від наступних факторів:

• Віку і статі пацієнта;
• Тривалості хвороби;
• Генотипу вірусу;
• Спадкової схильності до утворення цирозу.

Саме спадковий фактор найбільш важливий для вибору засобів для лікування гепатиту С. Щоб встановити, пацієнт схильний до швидкого розвитку цирозу, проводять аналізи на імуногенетичні маркери (цитокіни, фактори фиброгенеза і імунорегуляторні білки).

Після отримання даних в індивідуальному порядку призначається лікування, причому при підвищених ризиках терапію потрібно розпочинати негайно. Варто зазначити, що розробка аналізів, що дозволяють оцінити ризик розвитку цирозу, стало дуже корисним, оскільки раніше для цього лише визначали, чи є в роду у родичі хворого з цирозом, а враховуючи високу вартість лікування гепатиту, цей показник не можна вважати цілком достовірним.

Ціна лікування гепатиту

Для боротьби з гепатитом пацієнтові знадобиться значна сума грошей, яка буде залежати від типу вірусу. Крім того, від типу гепатиту залежить і тривалість лікування (від трьох місяців до року). Особливо складним для лікування вважається 1b генотип гепатиту С, який часто супроводжується рецидивами.

Крім дорогих препаратів, пацієнту доведеться платити за дослідження і аналізи. В комплексі ці витрати дорівнюють купівлю автомобіля або недорогої квартири.

Складною залишається ситуація і з сучасними апаратами для діагностики уражень печінки. Наприклад, для проведення фибросканирования чення вимагає особливий прилад, які є навіть далеко не у всіх обласних центрах, хоча цей метод набагато точніше УЗД і настільки ж інформативний, як біопсія печінки, а проведення дослідження не супроводжується хворобливими відчуттями для пацієнта.

Протокол лікування, розроблений Європейською асоціацією з вивчення печінки

Як вже говорилося вище, єдиного алгоритму лікування гепатиту С не існує, а препарати призначаються в суто індивідуальному порядку. При призначенні терапії лікар повинен оцінювати відразу кілька факторів:

• Готовність пацієнта до лікування;
• Ступеня ураження тканин печінки;
• Ймовірності досягнення успіху;
• Супутні захворювання;
• Ризик розвитку ускладнень.

В даний момент найбільш дієвим лікуванням гепатиту С незалежно від генотипу є використання препаратів Інтерферону і Рибавірину. Єдина складність даної терапії в тому, що Інтерферон переноситься далеко не кожним пацієнтом, і препарат не можна вважати доступним за ціною. Саме із-за високої вартості багато пацієнти змушені припинити лікування, а при його відновленні та вірусу виробляється стійкість до медикаментів і подальший прийом препаратів не приносить позитивного результату.

Існує певна група людей, у яких більше шансів досягти позитивних результатів при лікуванні гепатиту С комбінованими препаратами:

• Представники європейської раси;
• Жінки;
• Пацієнти молодше 40 років і вагою до 75 кг;
• Невелика резистентність до інсуліну;
• Люди без ознак цирозу печінки.

Найчастіше використовується комбінація Інтерферону (активно впливає на вірус) і Рибавірину (посилює дію Інтерферону).

Курс лікування заснований на наступних принципах:

• Щодня або раз в три дні вводять Інтерферон короткої дії;
• Щотижня – Інтерферон тривалої дії;
• Рибавірин у таблетках приймають щодня.

Тривалість лікування становить від 24 до 48 тижнів залежно від типу вірусу (найбільш піддаються лікуванню другий і третій генотип). У пацієнтів з першим генотипом комбіноване лікування успішно лише в половині випадків. При наявності протипоказань до одночасного прийому двох препаратів, призначають Інтерферон-альфа, який здатний знизити вплив вірусу, а тривалість прийому становить від 12 до 18 місяців.

Протипоказання для комбінованої терапії

Варто відзначити, що незважаючи на дієвість комбінованої терапії, у неї існують і деякі протипоказання:

• Препарати для лікування гепатиту С не призначають дітям до трьох років;
• не Можна використовувати комбінацію Інтерферону і Рибавірину людям з серцевою недостатністю, цукровим діабетом, обструктивними хворобами легень у хронічній формі, ІХС та серцевою недостатністю;
• не Можна використовувати комбіновану терапію для лікування вагітних;
• Пацієнтам з трансплантованими органами;
• Людям, у яких є індивідуальна непереносимість Рибавірину та Інтерферону.

Можливі побічні ефекти

Зараз саме комбінована терапія з одночасним використанням Інтерферону і Рибавірину вважається найбільш дієвою. Але і ці препарати мають певні побічні ефекти:

Збій у роботі щитовидної залози

Лікування гепатиту Інтерфероном тривалої дії призводить до порушення роботи щитовидної залози, викликаючи її підвищену або понижену активність. Тому під час лікування та протягом шести місяців після нього необхідно постійно контролювати стан залози, щоб не допустити незворотних наслідків.

Анемія

Побічним ефектом Рибавірину є зменшення кількості еритроцитів, а падіння гемоглобіну безпосередньо залежить від дозування препарату. Статистичні дані показують, що анемія спостерігалася приблизно у 20 відсотків пацієнтів, які приймали Рибавірин, але природа цього явища поки що не вивчена. А оскільки більш низькі дози Рибавірину негативно відбиваються на лікуванні, пацієнтам попутно призначають прийом препаратів заліза.

Симптоми грипу

На початковому етапі лікування у деяких пацієнтів спостерігаються ознаки грипу: головний біль, озноб, підвищення температури, загальна слабкість і м’язові болі. Найчастіше подібні ознаки починають проявлятися через декілька годин після введення Інтерферону, але в середині курсу подібні побічні ефекти або слабшають, або повністю зникають. Знизити негативні прояви можна в тому випадку, якщо ін’єкції препарату будуть проводитися на ніч. Крім того, комбінована терапія сприяє виведенню рідини з організму, тому пацієнтам рекомендують правильно харчуватися, пити більше води і давати організму помірні фізичні навантаження.

Випадання волосся

Боротьба з вірусом може викликати невелику втрату волосся. Даний побічний ефект стає особливо помітним під час миття або розчісування. Однак, це лише тимчасовий симптом, а волосся знову почнуть нормально рости після закінчення лікування (див. причини випадіння волосся).

Розлади сну

У багатьох пацієнтів, які лікують гепатит С з допомогою комбінованої терапії, спостерігається безсоння. Про це побічний ефект потрібно в обов’язковому порядку повідомити лікаря, оскільки розлади сну знижують загальну якість життя (людина стає дратівливою, тривожною і більш схильним до депресій). Часто для боротьби з безсонням пацієнту рекомендують легкі фізичні навантаження, повноцінне харчування, правильний режим сну (відбій і пробудження за графіком), а також прийом снодійних препаратів на рослинній основі (м’ята, меліса, пустирник). Якщо такі засоби не мають необхідного ефекту, лікар може прописати медикаментозне снодійне.

Порушення зору

Деякі пацієнти під час використання комбінованої терапії починають страждати від такого розладу зору, як ринопатия. Але для цього необхідні супутні фактори: цукровий діабет і підвищений артеріальний тиск.

Схильність до депресії

Саме цей побічний ефект стає найбільш поширеною причиною відмови хворих від подальшого лікування. У деяких випадках одночасний прийом Інтерферону і Рибавірину викликає депресію, особливо в перший місяць лікування. Пацієнт страждає від апатії, пригніченого настрою, безсоння, підвищеної дратівливості, у нього знижується апетит, лібідо, з’являються думки про безвихідь життя і виникає схильність до суїциду.

Для боротьби з депресією застосовують медикаментозну терапію (антидепресанти) і психотерапію. В деяких випадках лікар може призначити і особливі препарати від депресії: Прозак (на основі флюокситина), Паксил (діюча речовина парокситин), Золофт або Селекса, які являють собою інгібітори зворотного захоплення серотинина.

Труднощі з диханням

У деяких випадках терапія призводить до розладів в роботі легких, і пацієнт починає страждати від ускладненого дихання, яке дуже часто супроводжується кашлем. Щоб точно встановити причину розладу, проводиться діагностика (для виключення фіброзу і пневмонії). Крім того, труднощі з диханням можуть пояснюватися дефіцитом заліза.

Дратівливість

Внутрішньом’язове введення Інтерферону можуть викликати напади підвищеної дратівливості. Щоб знизити прояви даного побічного ефекту, шкіру перед уколом потрібно обробити спиртом і прикласти лід, а сам препарат повинен бути кімнатної температури.

Гепатопротектори для лікування гепатиту С

Незалежно від методу лікування, пацієнтам з гепатитом С в обов’язковому порядку призначають прийом гепатопротекторів. Вони можуть як природного, так і синтетичного походження, а основна їх мета – підвищити опірність печінки до несприятливих факторів, поліпшення функцій органу та відновлення його структури.

Гепатопротектори не впливають на віруси, але їх прийом необхідний для нормалізації роботи печінки та відновлення її клітин. В основі гепатопротекторів можуть бути силімарин, безсмертник, солянка холмове, артишок або екстракт печінки великої рогатої худоби.

Основа дії гепатопротекторів полягає в наступному:

• Відновити роботу печінки;
• Підвищити стійкість органу до несприятливих факторів;
• Стимулювати відновлювальні процеси в клітинах;
• Нормалізувати печінкову активність;
• огляд кращих гепатопротекторів.

Нові методи лікування першого генотипу гепатиту

В останнє десятиліття найбільш дієвою вважалася комбінована терапія, яка показувала ефективність в 70 відсотках випадків. Однак, дане умова відносилося лише до другого і третьому генотипом (видужували близько 90 відсотків хворих), тоді як у пацієнтів з першим генотипом відсоток одужання становив всього 40-50 відсотків.

Нещодавно були створені противірусні препарати нового покоління (Боцепревир і Телапревир), які значно підвищили ефективність лікування першого генотипу захворювання. У нашій країні лікування подібними препаратами доступно лише кілька років, але їх дію було доведено ефективним, оскільки засоби блокують специфічні ферменти вірусу, не допускаючи його розмноження.

Корисна інформація та Боцепревире і Телапревире включає:

• Їх застосовують лише для лікування пацієнтів з першим генотипом вірусного захворювання;
• Препарати виліковують більшість пацієнтів з компенсованим цирозом печінки;
• Засоби входять у склад потрійної терапії і застосовують разом з Рибавірином і Пегінтерфероном;
• Медикаменти призначені для внутрішнього використання (Боцепривир починають приймати на другому місяці лікування, Телапревир – на 12 тижні), а дозування визначається в індивідуальному порядку.

Основні протипоказання подібної терапії включають:

• Висока вартість препаратів;
• Терапія не проводиться при наявності протипоказань до прийому Рибавірину та Інтерферону;
• Після прийому можуть посилитися побічні ефекти, зокрема анемії, шкірних реакцій і смакових розладів.

Методи лікування гепатиту у вагітних

Під час виношування дитини традиційне лікування гепатиту С повністю протипоказано, оскільки використання Інтерферону і Рибавірину може викликати серйозні мутації та вади розвитку плода. Саме тому, для успішного зачаття слід витримати проміжок в шість місяців.

Жінкам, у яких був виявлений гепатит С під час вагітності, призначають рослинні гепатопротектори та особливу дієту.

Лікування дітей

Важливість лікування гепатиту С у дітей пояснюється міжнародними дослідженнями, які показали, що більш, ніж у половини неповнолітніх пацієнтів гепатит викликає серйозні ускладнення, зокрема – фіброз печінки.

Саме тому важлива рання діагностика гепатиту у дітей і своєчасне лікування захворювання. Найчастіше терапія гепатиту С у дітей зводиться до використання одного Інтерферону, і лише при неможливості досягнення позитивного результату використовують комбінацію препаратів.

Існують і визначені показання для лікування гепатиту С у дітей Інтерфероном, інформація про яких викладена в таблиці.

Використання екстракорпоральної гемокоррекціі

Дана процедура дозволяє скоротити вплив вірусів на організм і зробити терапію більш успішною. По суті, екстракорпоральна гемокоррекция являє собою різновид плазмаферезу, під час якої кров очищується від вірусів за допомогою спеціального фільтрувального апарату.

З допомогою гемокоррекціі можна видалити з крові пацієнта всі шкідливі елементи, знизити вірусне навантаження та підвищити ефективність лікування. Найчастіше даний метод використовують для ліквідації позапечінкових проявів гепатиту (свербіж, м’язові і суглобові болі, порушення роботи нирок). Крім того, процедура допомагає поліпшити загальний стан крові та знизити прояви побічних ефектів від прийому лікарських препаратів.

Даний метод лікування можна використовувати таким групам пацієнтів:

• Наявність активного запалення в печінці;
• Позапечінкові прояви гепатиту;
• Збільшена печінка та/або селезінка;
• Незадовільний ефект від терапії;
• Хвороба супроводжується лихоманкою.

Варто відзначити, що екстракорпоральна гемокоррекция не є єдиним способом лікування і часто застосовується в комплексі з іншими препаратами і засобами. Однак, дана процедура необхідна для збільшення результативності терапії.

Застосування урсодезоксихолевої кислоти

Цю кислоту отримали ще в 1902 році з жовчі бурого китайського ведмедя. Завдяки структурі кислоти, яка нагадує людську, засіб більш гідрофільно і не є токсичним.

Використання кислоти при лікуванні гепатиту дозволяє поліпшити склад жовчі. Крім того, застосування препаратів на основі даної кислоти для лікування хронічного гепатиту дозволяє скоротити рівень білірубіну, знизити частоту виникнення рецидивів і зменшити побічні ефекти (сонливість, підвищену дратівливість і втому). Крім того, подібні засоби повністю ліквідують свербіж шкіри.

Препарати на основі кислоти включають Урсосан, Урсодез, Урсофальк та інші.

Спосіб життя і принципи харчування

Щоб максимально скоротити прояви симптомів гепатиту С і зробити лікування більш продуктивним, пацієнтам рекомендують відмовитися від шкідливих звичок і дотримуватися спеціальної дієти (див. дієта при холециститі).

Варто відзначити, що поки не існує особливої дієти, призначеної саме для пацієнтів з гепатитом С. За основу береться стіл номер п’ять, який використовується при патологія жовчного міхура. Однак, здорове харчування дозволить поліпшити і роботу печінки. Подібні принципи необхідно дотримуватися не тільки в період активного лікування, але і після нього:

• Потрібно пити достатню кількість рідини (до восьми склянок чистої води в день);
• Не вживати жирну рибу і м’ясо, шоколад, какао, здобу, насичені м’ясні бульйони, спеції і копчені продукти;
• Повністю виключаються всі спиртні напої;
• Раціон необхідно збагатити рослинними жирами, вживаючи бобові, горіхи і насіння;
• Меню повинне бути максимально різноманітним;
• В раціоні має бути достатня кількість клітковини;
• Пацієнт з гепатитом не повинен довго голодувати;

Cтаття про лікування гепатиту С також доступна російською мовою: «Лечение гепатита С: препараты, методы, новое в терапии гепатита С».