Медицина не стоїть на місці – кожен день з’являються і впроваджуються нові діагностичні прийоми, що дозволяють виявити причини змін, що відбуваються в людському організмі і призводять до захворювань.

Незважаючи на це, визначення ШОЕ не втратило своєї актуальності і активно використовується для діагностики у дорослих і маленьких пацієнтів. Це дослідження є обов’язковим і у всіх випадках показово, будь-то звернення до лікаря внаслідок захворювання або диспансеризація та профілактичне обстеження.

Даний діагностичний тест інтерпретується лікарем будь-якої спеціальності, тому і відноситься до групи загальних досліджень крові. І, якщо аналіз крові ШОЕ підвищений, причину лікар обов’язково повинен встановити.

Що таке ШОЕ?

ШОЕ – це термін, сформований із заголовних букв повної назви тесту – швидкість осідання еритроцитів. Простота назви не таїть у собі ніякого медичного підґрунтя, тест дійсно визначає ту саму швидкість осідання еритроцитів крові. Еритроцити – це червоні кров’яні клітини, які при дії антикоагулянтів за певний час осідають внизу медичної пробірки або капіляра.

Час поділу взятої проби крові на два видимі шари (верхній і нижній) інтерпретується як швидкість осідання еритроцитів і оцінюється по висоті отриманого в результаті дослідження шару плазми в міліметрах за одну годину.

ШОЕ відноситься до неспецифічних показників, але володіє високою чутливістю. Зміною ШОЕ організм може сигналізувати про розвиток певної патології (інфекційного, ревматологічного, онкологічного та іншого характеру) ще до початку появи явної клінічної картини, тобто в період уявного благополуччя.

Показник швидкості осідання еритроцитів в крові допомагає:

• диференціювати діагноз, наприклад, стенокардію та інфаркт міокарда, гострий апендицит і позаматкову вагітність (ознаки), остеоартрит і ревматоїдний артрит тощо.
• визначити реакцію організму під час лікування при туберкульозі, ревматоїдному артриті, лімфогранулематозі, дисемінованому червоному вовчаку і т.д.
• констатувати приховано протікаюче захворювання, проте навіть нормальне значення ШОЕ не виключає важке захворювання або злоякісне новоутворення.

Захворювання, що супроводжуються високими показниками ШОЕ

Швидкість осідання еритроцитів має важливе діагностичне та медичне значення при підозрі якогось захворювання. Звичайно ж, на один тільки показник ШОЕ не посилається ні один лікар, виносячи діагноз. Але укупі симптомів і результатів інструментальної і лабораторної діагностики він займає вагому позицію.

Швидкість осідання еритроцитів практично завжди підвищується при більшості бактеріальних інфекцій, що протікають в гострій фазі. Локалізація інфекційного процесу може бути найрізноманітніша, але картина периферичної крові завжди буде відображати вираженість запальної реакції. Підвищується ШОЕ і при розвитку інфекції вірусної етіології.

В цілому ж, захворювання, при яких підвищення ШОЕ є типовою діагностичною ознакою, можна розділити на групи:

• Хвороби печінки і шляхів відтіку жовчі  (див. камені в жовчному міхурі);
• Гнійні та септичні хвороби запального характеру;
• Захворювання, в патогенезі яких знаходиться руйнування і некроз тканин – інфаркти та інсульти, злоякісні новоутворення, туберкульоз;
• Хвороби крові – анізоцитоз, серповидна анемія, гемоглобінопатії;
• Хвороби обміну речовин і патологічні зміни ендокринних залоз – цукровий діабет, ожиріння, тириотоксикоз, муковісцидоз та інші;
• Злоякісна трансформація кісткового мозку, при якій еритроцити є неповноцінними і надходять у кров неготовими до виконання своїх функцій (лейкоз, мієломна хвороба, лімфома);
• Гострі стани, що призводять до збільшення власної в’язкості крові – діарея, кровотечі, непрохідність кишечнику, блювання, стан після операції;
• Аутоімунні патології – червоний вовчак, склеродермія, ревматизм, синдром Шегрена та інші.

Найбільш високі показники ШОЕ (більше 100 мм/год) характерні для інфекційних процесів:

• ГРВІ, грипу, гаймориту, бронхітів, пневмоній, туберкульозу тощо;
• інфекцій сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит);
• вірусних гепатитів та грибкових інфекцій.

Варто відзначити, що при інфекційних процесах цей показник зростає не одразу, а через один-два дні після початку захворювання, а після одужання деякий час (до декількох місяців) ШОЕ буде злегка підвищений.

ШОЕ – норма і патологія

Оскільки цей показник нормується, існують фізіологічні межі, які є нормальними для різних груп населення. Для дітей норма ШОЕ варіюється в залежності від віку.

Окремо розглядається такий стан жінки, як вагітність, у цьому періоді підвищена ШОЕ до 45мм/год вважається нормальною, при цьому вагітна жінка не потребує додаткового обстеження для виявлення патології.

Методики визначення ШОЕ та інтерпретація результатів

В медичній діагностиці використовується кілька різних методів визначення ШОЕ, результати яких відрізняються один від одного і не співставні між собою.

Суть методу Вестергрена, широко практикованого і схваленого Міжнародним комітетом стандартизації досліджень крові, полягає в дослідженні венозної крові, яка в певному співвідношенні змішується з цитратом натрію. Швидкість осідання еритроцитів визначається шляхом виміру відстані штатива – від верхньої межі плазми до верхньої межі еритроцитів, що осіли, через 1 годину після змішування і приміщення в штатив. Якщо виявляється, що ШОЕ по Вестергрену підвищений, результат є більш показовим для діагностики, особливо у випадку прискорення реакції.

Метод Винтроба полягає в дослідженні нерозведеної крові, змішаної з антикоагулянтом. ШОЕ інтерпретується за шкалою трубки, в яку поміщається кров. Недолік методу – недостовірність результатів при показнику вище 60 мм/год внаслідок закупорювання трубки еритроцитами, що осіли.

Метод Панченкова полягає в дослідженні капілярної крові, розведеної з цитратом натрію в кількісному співвідношенні 4:1. Кров відстоюється в спеціальному капілярі, що має 100 поділок. Результат оцінюється через 1 годину.

Методи Вестергрена і Панченкова дають однакові результати, але при підвищеної ШОЕ метод Вестергрена показує більш високі значення. Порівняльний аналіз показників представлений в таблиці (мм/год).

Варто відзначити, що зараз активно використовуються автоматичні лічильники визначення швидкості осідання еритроцитів, що не вимагають участі людини в розведенні порції крові і відстеження результатів.

Для правильної розшифровки результатів обов’язково слід враховувати фактори, які визначають варіації даного показника.

Фактори, що впливають на цей показник

Безліч факторів, як фізіологічних, так і патологічних, впливають на показник ШОЕ, серед яких виділяють ключові, тобто мають найбільше значення:

• показник ШОЕ у жіночої половини людства вище, ніж у чоловічої, що обумовлено фізіологічною особливістю жіночої крові;
• значення його вище у вагітних жінок, ніж у невагітних, і становить від 20 до 45 мм/год;
• жінки, що приймають контрацептиви, мають підвищений показник;
• люди, які страждають анемією, мають високий показник ШОЕ;
• у ранковий час швидкість осідання еритроцитів дещо вище, ніж у денні та вечірні години (характерно для всіх людей);
• гострофазні білки призводять до прискорення швидкості осідання еритроцитів крові;
• при розвитку інфекційного та запального процесу результат аналізу змінюється через добу після початку гіпертермії і лейкоцитозу;
• при наявності хронічного вогнища запалення цей показник завжди дещо підвищений;
• при підвищеній в’язкості крові цей показник нижче фізіологічної норми;
• анізоціти і сфероціти (морфологічні варіанти еритроцитів) уповільнюють швидкість осідання еритроцитів, а макроціти, навпаки, прискорюють реакцію.

Якщо підвищена ШОЕ в крові у дитини – що це значить?

Підвищена ШОЕ в крові у дитини швидше за все вказує на інфекційно-запальний процес, який визначається не лише результатом аналізу. При цьому будуть змінені і інші показники загального аналізу крові, а також у дітей інфекційні захворювання завжди супроводжуються тривожними симптомами та погіршенням загального стану. Крім того, ШОЕ може збільшиться при неінфекційних захворюваннях у дітей:

• аутоімунні або системні захворювання – ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, системний червоний вовчак
• при порушенні обміну речовин – гипертериоз, цукровий діабет, гіпотиреоз
• при анемії, гемобластозах, захворюваннях крові
• захворюваннях, що супроводжуються розпадом тканин – онкологічні процеси, туберкульоз легенів і позалегеневі форми, інфаркти міокарда та ін.
• травми

Слід пам’ятати, що навіть після одужання підвищена швидкість осідання еритроцитів нормалізується досить повільно, приблизно через 4-6 тижнів після хвороби, і якщо є сумніви, щоб переконатися, що запальний процес купірувався, можна здати аналіз на С-реактивний білок (в платній клініці).

Якщо виявлено значне підвищене ШОЕ у дитини, причини, найімовірніше, полягають у розвитку запальної реакції, тому у випадку дитячої діагностики говорити про безпечне його підвищення не прийнято.

Найбільш нешкідливими факторами незначного підвищення цього показника у дитини можуть бути:

• якщо незначно підвищена ШОЕ у грудничка – це може бути наслідком порушення дієти годуючої мами (велика кількість жирної їжі)
• прийом лікарських засобів (парацетамол)
• час, коли у малюка ріжуться зуби
• дефіцит вітамінів
• гельмінтози (див. симптоми глистів у дітей, лікування гостриків у дітей, аскариди – симптоми, лікування)

Коли підвищення ШОЕ вважається безпечним?

Багатьом відомо, що підвищення цього показника, як правило, свідчить про якусь запальну реакцію. Але це не золоте правило. Якщо виявлена підвищена ШОЕ в крові, причини можуть бути цілком безпечними, і не вимагають якогось лікування:

• алергічні реакції, при яких коливання первісно підвищеній швидкості осідання еритроцитів дозволяють судити про правильну протиалергенну терапію – якщо препарат діє, то показник буде поступово знижуватися;
• щільний сніданок до дослідження;
• голодування, сувора дієта;
• менструація, вагітність і післяпологовий період у жінок.

Причини псевдопозитивних аналізів ШОЕ

Існує таке поняття, як псевдопозитивний аналіз. Тест на ШОЕ вважається псевдопозитивним і не свідчить про розвиток інфекції при наявності наступних причин і факторів:

• анемія, при якій не відбувається морфологічна зміна еритроцитів;
• збільшення концентрації всіх плазмових білків, крім фібриногену;
• ниркова недостатність;
• гиперхолистеринемія;
• сильне ожиріння;
• вагітність;
• літній вік пацієнта;
• технічні похибки діагностики (неправильний час витримки крові, температура вище 25 С, недостатнє змішування крові з антикоагулянтом тощо);
• введення декстрану;
• проведена вакцинація проти гепатиту В;
• прийом вітаміну А.

Що робити, якщо причини підвищеної ШОЕ не виявлено?

Нерідкі випадки, коли причини підвищеної швидкості осідання еритроцитів не виявлені, а аналіз стабільно показує високі показники ШОЕ у динаміці. У будь-якому випадку, буде проведена поглиблена діагностика, щоб виключити небезпечні процеси і стани (особливо онкологічну патологію). У ряді ж випадків у деяких людей спостерігається така особливість організму, коли ШОЕ підвищено незалежно від наявності хвороби.

В даному випадку достатньо раз в півріччя проходити профілактичну диспансеризацію у свого лікаря, але при виникненні будь-якої симптоматики слід найближчим часом відвідати медичний заклад. В даному випадку фраза «береженого бог береже» є чудовою мотивацією для уважного ставлення до власного здоров’я!

Про підвищенне ШОЕ також можна прочитати статтю російською мовою: “Причины повышенной СОЭ в крови у ребенка и взрослого”.