Уретритом прийнято називати запальний процес, який локалізується в сечовипускальному каналі. Захворювання зустрічається досить часто, незалежно від статевої належності й віку. Щоб чітко зрозуміти, що таке уретрит у чоловіків, лікування і симптоми цієї патології, слід мати уявлення про анатомію чоловічого сечівника.

Анатомічні особливості чоловічої уретри

Вихідний отвір сечового міхура служить початком сечового каналу, який на медичному мовою носить назву уретри. Вона являє собою тонку порожнисту трубку, довжиною від 16 до 24 см. До речі, жіноча уретра набагато коротше – всього лише 4 см. Такі порівняльні характеристики і пояснюють особливості проявів уретриту у осіб різної статі: якщо жінки можуть не помічати патологічних симптомів, то чоловіки найчастіше відчувають ознаки захворювання дуже інтенсивно і незабаром після інфікування і початку запального процесу.

Чоловіча уретра складається з наступних відділів:

Простатичний відділ. Так називається частина сечовипускального каналу, розташованого в передміхуровій залозі. Його довжина становить близько 4 см. Друга назва простатичного відділу – передміхуровий.

Мембранозний відділ. Друга назва – перетинчастий. Довжина цього відділу – близько 2 см. Починається за передміхурової залозою і закінчується біля основи статевого члена. Ця частина чоловічої уретри найвужча.

Спонгіозний відділ. Друга назва – губчастий. Найдовший відділ уретри, розташований усередині стовбура статевого члена. На відміну від простатичного і мембранозного, губчастий відділ є рухомим. Закінчується отвором, що носить назву меатус.

Класифікація уретритів

Симптоми і лікування уретриту у чоловіків залежать від інфекційного агента (збудника), від провокуючих факторів або супутніх захворювань, від інтенсивності, від стадії занедбаності запального процесу, тому для призначення адекватного, ефективного лікування лікар повинен визначити характер патології:

Симптоми уретриту

Найбільш типовими симптомами уретриту у чоловіків є:

• Біль, свербіж і печіння при сечовипусканні
• Наявність виділень із сечовивідного каналу

Інших симптомів, таких як гіпертермія, загальна слабкість при уретритах зазвичай не спостерігається. Залежно від збудника, який викликав захворювання, виділення з уретри можуть носити різний характер. Частіше виділення білого або зеленого кольору з’являються вранці, мають неприємний запах. Також з виділеннями може спостерігатися склеювання і почервоніння зовнішнього отвору уретри. Болі внизу живота можуть виникати при різних видах уретриту, але і вони не є постійним симптомом.

При переході гострого уретриту у хронічну форму симптоми хвороби можуть зовсім зникнути, нагадуючи про себе лише в періоди загострення. Якщо уретрит є первинним, швидше за все симптоми почнуть турбувати чоловіка через 3 – 7 днів після зараження, неспецифічні уретрити можуть мати більш тривалий прихований період.

У наведеній нижче таблиці – найбільш типові симптоми різних видів уретриту.

Терапія уретриту у чоловіків

Як і при будь-якому іншому захворюванні, вибір методу лікування уретриту у чоловіків ґрунтується на діагностиці. Першорядне значення надається результатам лабораторних досліджень. Враховуються показники загальних аналізів сечі і крові, бактеріологічного посіву сечі, дослідження мазків з уретри, даних уретроскопії.

Всі лікувальні процедури можна проводити амбулаторно, госпіталізація не є обов’язковою, при лікуванні важлива точність і систематичність у виконанні лікарських призначень. Якщо прийом антимікробних препаратів проводиться нерегулярно, пацієнт буде вживати алкоголь, переривати курс лікування, захворювання може перейти в хронічну форму.

Зрозуміло, що для медикаментозного лікування уретриту у чоловіків препарати підбирає лікар, сам пацієнт повинен на весь період дотримуватися певних правил: виключити статеве життя, не вживати алкогольні напої, прянощі, спеції, копченості та мариновані продукти, пити багато рідини і дотримуватись гігієнічних правил.

Лікарські препарати підбираються строго індивідуально. Будь-який інфекційний уретрит у чоловіків лікується антибіотиками. Найкращий ефект досягається при призначенні антибактеріального препарату після проведення аналізу на чутливість. Саме це дослідження дозволяє лікарю вибрати найбільш ефективний лікарський засіб.

• Лікування гонорейного, бактеріального уретриту

Хороший ефект при гонорейному уретриті досягається при застосуванні антибіотиків цефалоспоринової групи. Також можуть призначатися тетрациклін, еритроміцин, олететрин, канаміцин. Що стосується останнього, його слід використовувати дуже обережно, враховуючи високу токсичність препарату. Препарати пролонгованої дії, такі як біцилін-3, біцилін-5, призначаються короткими курсами. Іноді, при ускладненні гонорейного уретриту іншими інфекціями, можна застосовувати кілька антибактеріальних препаратів одночасно, краще всього Азитроміцин і Гентаміцин (див. симптоми і лікування гонореї у чоловіків).

Для профілактики кандидозів при тривалому застосуванні антибіотиків призначаються Пімафуцин, Ністатин, Флуконазол, Леворин та інші протигрибкові препарати в таблетках.

Дуже важливий аспект – індивідуальний вибір препаратів для терапії. Нерідко чоловіки, які страждають гонорейним уретритом, звертаються до знайомих із проханням «проколоти уколи», використовують антибіотики без консультації і контролю лікаря. Це не припустимо, самолікування сильними антибіотиками широкого спектра дії без чіткої схеми лікування, контролю вилікуваності може призводити до розвитку лікарської стійкості збудника і переходу захворювання в хронічну форму.

Крім антибіотиків пацієнту призначаються вітамінні препарати, а так само препарати, що стимулюють імунітет. Для того, щоб переконатися в повній відсутності гонокока в організмі пацієнта, після повного вилікування він повинен тричі здати контрольні мазки. Тільки при отриманні негативних результатів чоловіка можна вважати здоровим.

• Мікоплазмовий, уреаплазмовий, гарднерельозний уретрит

Лікування цих уретритів здійснюється з допомогою антибіотиків тетрациклінового ряду, макролідів, фторхінолонів, лінкозамінів. Найбільш ефективними вважаються доксициклін з тетрациклінової групи і кларитроміцин з групи макролідів. Імуностимулюючі препарати теж призначаються.

Будь-які специфічні уретрити припускають одночасне лікування обох статевих партнерів.

• Трихомонадний уретрит

При трихомонадному уретриті у чоловіків препаратами вибору є метронідазол, трихопол, метрогіл. Якщо перебіг трихомонадного уретриту є хронічним, до лікування приєднують терапію антибіотиками (див. трихомоніаз у чоловіків – симптоми, лікування).

При неадекватному лікуванні розвивається безплідність.

• Лікування кандидозного уретриту

Кандидозний уретрит у чоловіків вимагає лікування, яке багато в чому відрізняється від описаних вище способів. Головними препаратами, акі активно знищують кандиди, є системні протигрибкові препарати, такі як: Флуконазол, Клотримазол, Ністатин, Пімафуцин (див. кандидозний баланопостит – лікування молочниці у чоловіків). Велике значення надається кваліфікованому лікуванню основного захворювання, що спровокувало виникнення кандидозного уретриту.

• Хламідіозний уретрит

Єдиний антибіотик, який активно бореться з цією патологією – азитроміцин. При неправильному підборі препарату хламідіозний уретрит може призвести до серйозних ускладнень – безпліддю, синдрому Рейтера, епідидимітам, запальним захворюванням. При індивідуальній непереносимості азитроміцину альтернативу складають наступні антибіотики: кларитроміцин, офлоксацин, еритроміцин, левофлоксацин, доксициклін. Застосовуються вітамінні препарати, а так само імуностимулятори.

• Вірусний уретрит

Здійснюється в першу чергу противірусними препаратами. Чим раніше буде розпочато лікування, тим швидше настане одужання. З противірусних препаратів застосовуються: Ацикловір, Рибоверин, Фамцикловір, Герпевір та ін. При цій патології використання антибіотиків недоцільно, оскільки на віруси вони не впливають.

• Неспецифічний хронічний уретрит

Неспецифічний хронічний уретрит у чоловіків лікуванню піддається не так швидко, як інфекційні агенти. Хронічний перебіг хвороби часто обтяжений супутніми патологіями, а симптоми уретриту можуть бути слабо виражені або взагалі бути відсутніми. Терапія хронічної форми повинна починатися з застосування імуностимулюючих препаратів. Такий підхід дозволяє домогтися активізації захисних сил організму в боротьбі із захворюванням. Пізніше призначаються індивідуально підібрані антибіотики. Особливість лікування хронічного неспецифічного процесу полягає в тому, що лікувати статевого партнера не потрібно.

• Неінфекційні уретрити

При алергічних процесах використовуються антигістамінні препарати (див. список ліків від алергії), при конгестивному уретриті усуваються проблеми з застоєм крові в малому тазу. Травматичний уретрит, крім стандартної антимікробної терапії може зажадати хірургічного втручання.

Додаткові методи лікування

Крім базисного курсу антибактеріальних препаратів, які впливають на пригнічення гострої симптоматики хвороби, широко застосовуються і інші методи терапії, такі як місцеві і фізіотерапевтичні процедури.

Місцеві процедури передбачають введення лікарських засобів безпосередньо в уретру. Для уретральних інстиляцій використовують Мірамістин, Діоксидин, а так само препарати гідрокортизону. Місцеві лікувальні процедури дають добрі результати, будучи складовою комплексної терапії уретритів.

Фізіотерапевтичне лікування застосовується не тільки при хронічних уретритах, але і для усунення різних ускладнень. Призначають електрофорез, УВЧ, лазеротерапію, магнітотерапію. Але всі ці методи вимагають систематичності і грамотного медичного спостереження.

Як уникнути ускладнень

Згідно зі статистикою, кожен другий чоловік після 50 років страждає від простатиту. І не думаємо, що представники сильної статі пов’язують цю патологію з колись перенесеним уретритом. Однак простатит нерідко виникає на тлі наявної інфекції сечовидільної системи. Уретрит може сприяти розвитку везикуліту, орхіту, баланопоститу, коликуліту, приводячи до порушення статевої функції, безпліддю і синдрому Рейтера. Щоб уникнути ускладнень уретриту, чоловікам слід:

• Відмовитися від безладних статевих зв’язків, дотримуватися гігієни інтимного життя
• Своєчасно лікувати будь-які хронічні патології
• Уникати переохолодження
• Спорожняти сечовий міхур при будь-яких позивах до сечовипускання, не «терпіти»
• Не захоплюватися алкоголем, жирною, гострою, солоною їжею
• Виключити інтенсивні, надмірні фізичні навантаження

Про уретрит у чоловіків також можна прочитати статтю російською мовою: “Уретрит у мужчин, причины его возникновения, основные признаки, методы лечения и профилактики”.