Всі, хто отримав диплом будь-якого медичного інституту, твердо знають і пам’ятають, що антибіотики при застуді, ГРВІ і грипі не допомагають. Про це пам’ятають і лікарі в поліклініках, практикуючі лікарі в стаціонарах. Однак, антибіотики призначаються і не рідко просто профілактично. Тому що при зверненні до лікаря при грві пацієнт потребує лікування.

А у випадках з застудою, гострою респіраторною вірусною інфекцією, крім всім відомих правил – рясне пиття, постільний режим, вітамінізоване, обмежене (дієтичне) харчування, медикаментозні засоби і народні методи полоскання горла, промивання носа, інгаляцій, розтирань розігріваючими мазями – більше нічого не потрібно, цим все лікування застуди і обмежується. Але ні, людина чекає від лікаря ліків, найчастіше просто випрошуючи антибіотик.

Гірше того, хворий може самостійно почати прийом будь-якого антибіотика по своєму досвіду або чиєюсь порадою. Звернення до лікаря сьогодні займає багато часу, а ліки дуже просто придбати. Антибіотики повинні продаватися в аптеках за рецептом! У жодній цивілізованій країні такого немає відкритого доступу до лікарських засобів, як в Україні.

Що стосується лікування застуди чи грві у дитини, тут ситуація найчастіше затьмарюється тим, що педіатр просто перестраховується, призначає ефективний, хороший, «дитячий» антибіотик при застуді для профілактики, щоб інфекція не опустилася на нижні дихальні шляхи. Якщо вчасно рясно напувати дитину, зволожувати, провітрювати кімнату, дати жарознижуючі засоби для дітей, якщо дуже висока температура, застосовувати всі бабусині засоби і рецепти – організм повинен впоратися з будь-якою застудою і вірусом.

А чому ж тоді лікар-педіатр призначив антибіотики? Тому, що можливі ускладнення. Так, ризик розвитку ускладнень у дітей дошкільного віку дуже високий. Сьогодні не кожна мама може похвалитись міцним імунітетом і загальним хорошим здоров’ям своєї дитини. І лікар в цьому випадку виявляється винним – не помітив, не перевірив, не призначив. Страх звинувачень у некомпетентності, неуважністі, небезпека судових переслідувань штовхає педіатрів на призначення антибіотика для дітей при застуді в якості профілактики.

Слід пам’ятати, що застуда в 90% випадків буває вірусного походження, а віруси антибіотиками не лікують.

Навіть при застуді бактеріального походження у дорослих і дітей антибіотики не призначаються. Тільки у випадках, коли організм не впорався з вірусом і виникли ускладнення, приєдналася бактеріальна інфекція, локалізувалася в порожнині рота, носа, бронхів або легень – тільки в цьому разі показані антибіотики.

Лабораторних аналізів, 100% зовнішніх клінічних проявів, за результатом яких можливо було б відрізнити вірусне запалення в дихальній системі від бактеріального – не існує. Але відомо, що ангіни, гайморити, пневмонії найчастіше мають бактеріальне походження, а нежить і бронхіт – вірусне. Тому і методи їх лікування будуть різними.

Але відрізнити грип від грві чи від застуди по самопочуттю та тяжкості протікання можна. А також зрозуміти, що ускладнення виникли теж, можливо, за такими ознаками:

• Якщо після початку ГРВІ або застуди слідом за поліпшенням на 5-6 день знову підвищується температура до 38-39С
• Відбувається погіршення самопочуття, посилюється кашель, з’являється задишка
• Посилюються болі в горлі при високій температурі
• З’являється біль у вусі, особливо при натисканні, набряклість біля вуха
• Збільшуються лімфатичні вузли

Багато хто задає питання, які антибіотики пити при застуді, який антибіотик краще при застуді? Якщо виникли ускладнення, то вибір антибіотика залежить від локалізації ускладнення, віку дитини або дорослого, анамнезу хворого, переносимості лікарських препаратів. Призначення повинно здійснюватися тільки лікарем.

Коли антибіотики не показані при застуді або неускладненому ГРВІ

• Слизово-гнійний нежить (риніт), що триває менше 10-14 днів
• Назофарингіт
• Вірусний кон’юнктивіт
• Вірусний тонзиліт
• Трахеїт, бронхіт (в окремих випадках при високій температурі і гострому бронхіті антибактеріальні препарати потрібні)
• Приєднання герпетичної інфекції (герпес на губах)
• Ларингіт

Коли можливе застосування антибіотиків при неускладнених грві

• При виражених ознаках зниженого імунітету – постійна субфебрильна температура, понад 5 р/рік простудні та вірусні захворювання, хронічні грибкові та запальні захворювання, ВІЛ, будь-які онкологічні захворювання або вроджені порушення імунітету
• У дитини до 6 місяців – рахіт, різні вади розвитку, при нестачі ваги
• Якщо у дитини в анамнезі є хронічний рецидивуючий отит

Показанням до призначення антибіотиків є:

• Анаеробна, стрептококова ангіна – перед прийомом рекомендується здати бактеріальний посів на чутливість до антибіотиків
• Розвиток ускладнень – гнійні вогнища (гнійний лімфаденіт, ларинготрахеїт спадний)
• Гострий середній отит
• Пневмонії (див. перші ознаки пневмонії, лікування пневмонії у дитини)
• Запалення придаткових пазух носа (синусит, гайморит) – діагноз встановлюється за допомогою рентгенологічного дослідження і характерних клінічних ознак після застуди чи грві через 10-12 днів (див. ознаки гаймориту у дорослих)

Наведемо приклад дослідження, проведеного на підставі даних однієї дитячої поліклініки, при аналізі даних історії хвороби та амбулаторних карт 420 дітей 1-3 років. У 89% випадків у дітей реєструвалися грві та ГРЗ, в 16% – гострий бронхіт, 3% – отит, та лише 1% – пневмонія та інші інфекції.

І в 80% випадків тільки при запаленні верхніх дихальних шляхів при гострому респіраторному захворюванні та грві призначалися антибіотики, при пневмонії і бронхіті – у 100% випадків. Більшість лікарів з теорії знають про неприпустимість використання антибактеріальних засобів при застуді або вірусної інфекції, але з ряду причин:

• адміністративні установки
• ранній вік дітей
• профілактичні заходи зі зниження ускладнень

вони призначаються, іноді короткими 5-денними курсами і з зменшенням дози, що вкрай небажано. Також не враховувався спектр збудників грз у дітей. У 85-90% випадків це віруси, а серед бактеріальних агентів це в 40% – пневмокок, у 15% – гемофільна паличка, 10% – гриби і стафілокок, рідше атипові збудники – хламідії і мікоплазма.

Сьогодні лікарі ще не мають тестів для експрес-діагностики інфекцій, хоча б стрептококових, тому і перестраховуються. Іноді невиправдано призначається протимікробний препарат ко-тримоксазола – Бісептол, Бактрим (Бісептол – антибіотик чи ні?), за 65 років його застосування вже виробилася стійкість патогенних мікроорганізмів до нього (45% випадків), що нерідко вимагає його скасування та призначення другого курсу антибактеріальних засобів. У міжнародній практиці застосування його у дітей з ГРВІ та бронхітами не допускається.

Використання таких протимікробних засобів, як Лінкоміцин і Гентаміцин також не виправдано, оскільки Лінкоміцин має важкі побічні дії, а Гентаміцин – не активний проти пневмокока, стрептокока групи А та гемофільної палички.

Ще 10 років тому такий препарат як Сумамед (азитроміцин) використовувався у виняткових випадках, як препарат резерву. На сьогоднішній день його призначають набагато частіше. Серед пеніцилінових препаратів лікарі віддають перевагу «захищеним пеніцилінам» (амоксицилін +клавуланова кислота).

При розвитку ускладнень на фоні вірусу, тільки за призначенням лікаря, відповідно до тяжкості захворювання, віку, анамнезу пацієнта призначаються такі антибіотики:

• Пеніциліновий ряд – при відсутності алергічних реакцій на пеніциліни можливе використання захищеного амоксициліну – Амоксиклав, Екоклав, Аугментин, Флемоклав Солютаб.
• Цефалоспориновий ряд – Цефіксим (Супракс, Панцеф, Іксим Люпин), Цефуроксим аксетил (Зінацеф, Суперо, Аксетин, Зиннат) та ін.
• Макроліди – зазвичай призначаються при хламідійної, мікоплазменної пневмонії – Азитроміцин (Сумамед, Зетамакс, Зитролід, Хемоміцин, Зі-фактор, Азитрокс), Макропен.
• Фторхінолони – призначаються у випадках непереносимості інших антибіотиків, а також при стійкості бактерій до препаратів пеніцилінового ряду – Левофлоксацин (Таванік, Флорацид, Хайлефлокс, Глево, Флексид), Моксифлоксацин (Авелокс, Плевилокс, Моксимак).

Основні висновки:

• Антибіотики показані при бактеріальних інфекціях, а застуда в 80-90% має вірусне походження, тому їх прийом не тільки безглуздий, але й шкідливий.
• Антибіотики мають серйозні побічні дії, такі як: пригнічення функції печінки і нирок, алергічні реакції, вони знижують імунітет, викликають дисбаланс мікрофлори кишечника і слизових оболонок в організмі.
• Прийом антибіотиків в якості профілактики ускладнень вірусно-бактеріальних інфекцій неприпустимий. Завдання терапевта або педіатра, а також батьків дитини – вчасно виявити можливе погіршення самопочуття і тільки в цьому випадку приймати «важку артилерію» у вигляді антибіотиків.
• Основним критерієм ефективності антибактеріальної терапії є зниження протягом 1,5-2 доби температури тіла до 37 – 38° С, при відсутності цього антибіотик слід замінити іншим.
• Часте і безконтрольне застосування антибіотиків призводить до розвитку резистентності мікроорганізмів, і з кожним разом людині будуть потрібні все більше агресивні препарати, часто одночасне використання відразу 2 антибактеріальних засобів.

Про антибіотики при застуді у дітей або дорослих також можна прочитати статтю російською мовою: «Пить ли антибиотики при простуде у детей и взрослых?».