Зміст:
- Зв’язок гіперплазії з місячними
- Причини виникнення
- Класифікація гіперплазії
- Основні ознаки патології
- Діагностика гіперплазії
- Способи лікування
- Ймовірність переродження у рак
Гіперплазія ендометрія являє собою патологічне розростання внутрішнього шару матки. Сам по собі ендометрій складається з судин, сполучної тканини і функціонального і базального шару епітелію. Саме верхній, функціональний шар, відторгається під час менструації.
Останнім часом ознаки гіперплазії ендометрія зустрічаються набагато частіше. Це пов’язано з підвищенням тривалості життя жінок, поганою екологією і більш частим виникненням гормональних збоїв і порушень обміну речовин. Дана патологія частіше зустрічається у підлітків і жінок в період пременопаузи, коли гормональний фон нестабільний.
Зв’язок гіперплазії з місячними
При нормальному перебігу менструального циклу, ендометрій проходить через три фази розвитку. На першій починає наростати його функціональний шар (проліферація), на другій він дозріває (секреторна фаза), а на третій відторгається, провокуючи кров’янисті виділення.
Перша фаза починається з першого дня місячних. У середині циклу з фолікула виходить дозріла яйцеклітина (овуляція), у жінки з’являються в’язкі прозорі виділення, але якщо зачаття не було, верхній шар ендометрія відторгається під дією статевих гормонів і починаються місячні. Естрогени викликають наростання функціонального шару, а прогестерон провокує його дозрівання. Під час відторгнення ендометрію, клітини його функціонального шару гинуть, що і запобігає надмірне розростання.
Однак, при відсутності овуляції або недостатньому вмісті статевих гормонів, естрогени занадто сильно впливають на ендометрій, і він починає поступово товщати, що і називається гіперплазією.
Причини виникнення
Патологію провокує підвищене вироблення естрогенів, яка може виникнути з цілого ряду причин:
- Зміни синтезу статевих гормонів, пов’язані з віком (наприклад, у період пременопаузи);
- Гіпертонія, ожиріння, цукровий діабет, хвороби грудей і щитоподібної залози;
- Гормональні збої, зокрема недолік прогестерону і підвищений вміст естрогенів;
- Запалення органів репродуктивної системи;
- Полікістоз яєчників, гормонопродуктивні пухлини у яєчниках;
- Генетична схильність;
- Порушення роботи кори надниркових залоз;
- Часте проведення абортів (ускладнення) і діагностичних вискоблювання;
- Некоректний прийом гормональних контрацептивів.
Класифікація гіперплазії
Патологію прийнято ділити на декілька груп в залежності від масштабу, будови клітин і наявності аномальних утворень:
- Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія характеризується утворенням великої кількості кіст на залозах тканини, але при цьому структура тканин не порушується.
- Вогнищева форма (поліпи) може провокувати залізисті, залозисто-кістозні, аденоматозні і залозисто-фіброзні новоутворення.
- Атипова гіперплазія являє собою патологію, при якій змінюється будова клітин. Вони дуже швидко діляться і провокують швидке зростання залоз.
Основні ознаки патології
Гіперплазія ендометрію супроводжується характерними симптомами, які включають:
Маткова кровотеча
Є найбільш поширеним ознакою. Більш половини пацієнток скаржаться на відсутність менструацій протягом декількох місяців, після чого наступають тривалі кровотечі. Іноді виділення циклічні, і проявляються саме в період місячних, але вони стають занадто тривалими, рясними і хворобливими (див. хворобливі місячні).
Однак, найбільш поширеним ознакою все ж є нерегулярний менструальний цикл, а в деяких випадках – маткові кровотечі на тлі повного відсутність місячних.
Метаболічний синдром
Ця ознака дуже часто супроводжує кровотечі і виражається ожирінням, підвищеним виробленням інсуліну і виникненням чоловічих ознак (підвищений ріст волосся, огрубіння голосу).
Інші симптоми
Крім того, симптоми гіперплазії ендометрію, які вимагають негайного лікування патології, можуть включати вторинне безпліддя (вагітність не настає після року активного статевого життя без контрацепції), виникнення викиднів на ранніх термінах, хронічні запалення статевих органів, міоми і мастопатії.
У деяких жінок слабкі кров’янисті виділення спостерігаються також після сексу або гігієнічних процедур, і можуть супроводжуватися несильними переймоподібними болями у нижній частині живота.
Діагностика гіперплазії
Щоб визначити гіперплазію ендометрію і почати правильне лікування, потрібно точно діагностувати патологію. Для цього:
- Анамнез. Пацієнтка повинна розповісти лікарю всю інформацію про місячних: коли вони почалися, яка у них тривалість, характер виділень і чи бувають затримки.
- УЗД з вагінальним датчиком. Проводиться в першу фазу менструального циклу і дозволяє визначити основні характеристики ендометрію (його структуру, товщину і однорідність). При тривалих кровотечах УЗД проводять незалежно від фази циклу. Про гіперплазії свідчить потовщення ендометрія до 7 мм, а при товщині 20 мм говорять про злоякісний процес у матці.
- Аналіз рівня гормонів. Це обстеження проводять, якщо у пацієнтки є підозра на полікістоз яєчників або метаболічний синдром. Часто під час аналізу визначають рівень жіночих і чоловічих статевих гормонів, а також ЛГ, ФСГ і гормонів щитовидної залози і наднирників.
- Мамографія. Дане обстеження необхідно для виключення проліферативних процесів.
- Гістероскопія і діагностичне вишкрібання при гіперплазії ендометрію проводиться з метою проведення гістологічного аналізу та лікування. Саме гістероскопія є найбільш точним діагностичним методом.
Способи лікування
Лікування гіперплазії ендометрія грунтується на ступені розвитку патології, наявності інших захворювань і віком жінки. Існує кілька способів лікування кістозної та інших типів гіперплазії ендометрія:
- Прийом гормональних препаратів
До таких засобів відносять гестагени, агоністи, естроген-гестагенні препарати та інші ліки, здатні нормалізувати гормональний фон. Призначати такі засоби може тільки лікар з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки. Будь-яке захворювання, паління або вживання алкоголю можуть викликати небажані побічні ефекти. Під час лікування пацієнтка повинна постійно контролювати стан імунітету, судин, ендокринної системи і регулярно здавати аналізи крові.
- Консервативний, хірургічний метод
У даному випадку лікар видаляє обидва шару ендометрію. Але цей метод лікування викликає суперечливі думки, так як часто призводить до рецидивів.
- Оперативне втручання
Хірургічне лікування передбачає видалення матки або матки і яєчників. Подібний метод використовується лише при повній неефективності інших засобів терапії (якщо гіперплазія переходить у передракову форму), при наявності протипоказань до застосування гормональних препаратів, атипові гіперплазії у жінок у період пременопаузи і після її настання, а також при постійних рецидивах патології.
Хірургічне лікування гіперплазії ендометрія проводиться в кілька етапів:
Перший етап
Проводиться діагностичне вишкрібання порожнини матки, а отримані тканини відправляються на гістологічний аналіз. Процедура являє собою повне видалення патологічного ендометрію, яке проводиться під наркозом, а лікар спостерігає за проведення процедури з допомогою гістероскопа (це гарантує мінімальний травматизм і відсутність небажаних наслідків).
Залежно від результатів аналізу визначають спосіб подальшого лікування.
Другий етап
Після отримання результатів гістології, пацієнтці прописують медикаменти для запобігання рецидивів. У якості ліків використовуються гормональні препарати, які призначають за індивідуальною схемою, і в залежності від типу гіперплазії.
Лікування залозисто-кістозної гіперплазії передбачає:
- Дівчатам-підліткам і жінкам до 35 років призначають комбіновані оральні контрацептиви з естрогенами і гестагенами. Найбільш дієвими вважаються препарати з прогестероном, які постійно впливають на ендометрій і зупиняють його патологічний ріст. При правильному підборі препаратів та дотримання тривалості лікування (від трьох до шести місяців) рецидиви зазвичай не наступають.
- Жінкам після 35 років і до початку припинення місячних (період періменопаузи) прописують тільки гестагенні препарати. Їх потрібно приймати у другій фазі менструального циклу або через два тижні після вискоблювання. Найбільш поширеними препаратами є Дюфастон і Утрожестан.
- Лікування гіперплазії ендометрія під час менопаузи та у період постменопаузи проводиться лише після ретельної діагностики, оскільки у цьому віці патологія найчастіше викликається гормонопродуцюючими пухлинами яєчників. Якщо їх немає, призначають 17-оксипрогестерон капроат, а після лікування проводять гістологічний аналіз ендометрію.
Лікування атипові гіперплазії:
Більш складна із-за характеру патології. Терапію медикаментами проводять лише жінкам репродуктивного віку та у період періменопаузи. Призначають препарати-агоністи гонадотропін рилізинг-гормону. Прийом залежить від типу препарату (деякі потрібно пити щодня, але є і сильнодіючі засоби, які приймають лише раз в 28 днів).
Через півроку після початку лікування проводять вишкрібання ендометрія та його гістологічний аналіз. Також пацієнтці необхідно щомісяця робити УЗД для контролю за товщиною ендометрія.
Якщо атипова гіперплазія супроводжується міомою матки або метаболічним синдромом, проводять тільки хірургічне лікування. Також необхідно уважно стежити за станом грудей, щомісячно перевіряти стан ендометрію на УЗД, раз у три місяці проходити діагностичне вишкрібання в гістологічним аналізом і УЗД яєчників з доплером, а також робити УЗД і мамографію грудей кожні півроку. При наявності ознак метаболічного синдрому регулярно проводяться аналізи на глюкозу і холестерин.
У період постменопаузи проводять тільки хірургічне лікування з видаленням яєчників.
Можливі ускладнення та засоби профілактики
Навіть після лікування гіперплазії ендометрія можливі деякі негативні наслідки:
- Розвиток хронічного дефіциту заліза з-за постійних кровотеч;
- Хвороба може рецидивувати;
- Виникає безпліддя;
- Патологічне розростання ендометрію може переродитися в рак (зокрема, атипова форма).
Для профілактики пацієнткам необхідно:
- Займатися спортом і відмовитися від шкідливих звичок;
- Не робити аборти;
- Регулярно проходити огляд у гінеколога;
- Своєчасно лікувати хвороби статевих органів;
- Скоротити вплив провокуючих факторів: контролювати артеріальний тиск, рівень цукру в крові і вага.
Ймовірність переродження у рак
Будь-який тип гіперплазії ендометрія вимагає ретельної діагностики, контролю та лікування. Використання народних засобів для боротьби з патологією неприпустимо без консультації лікаря. Ризик переродження розрісся ендометрію в рак існує завжди, але для цього потрібні певні умови:
- Наявність антипічної форми гіперплазії незалежно від віку пацієнтки.
- Постійні рецидиви залозистої гіперплазії в період постменопаузи.
- Залозиста гіперплазія, яка супроводжується порушеннями роботи гіпоталамуса і метаболічним синдромом.
Метаболічний синдром являє собою патологічний стан організму, при якому підвищується схильність до розростання ендометрію, а імунна система не може ефективно боротися з раковими клітинами. Дуже часто пацієнтки з подібним синдромом страждають від ожиріння, діабету та безпліддя.
Статтю про гіперплазія ендометрію також можна прочитати російською мовою: «Гиперплазия эндометрия: симптомы, лечение, прогноз, возможность беременности».