Навколоплідні води є середовищем, що оточує плід під час його зростання в утробі матері. До складу навколоплідних вод входять сечовина, мінеральні речовини, білки, жири, глюкоза і вуглеводи. Також, в ній присутня велика кількість гормонів, бактерицидних речовин, імунних факторів. У міру перебігу вагітності у водах відбувається нагромадження шкірної луски і волосків плода.

Необхідність навколоплідних вод

Основне визначення навколоплідних вод свідчить, що вони є середовищем для життя дитини. Амніотична рідина виконує наступні функції:

• Попереджає механічні ушкодження плоду;
• Оберігає пуповину від здавлювання при пологах;
• Дозволяє дитині вільно рухатися в утробі;
• Бере активну участь в обмінних процесах;
• Має протимікробні властивості;
• Супроводжує розвиток легень (завдяки руху в них в обидва напрямки).

Утворення навколоплідних вод

Плід знаходиться в амніотичній рідині майже всю вагітність. У першому триместрі відбувається формування органів ембріона, і деяка частина крові матері проникає через навколоплідні оболонки, тим самим утворюючи певний об’єм рідини. Невелика кількість навколоплідних вод можна спостерігати вже на третьому тижні виношування плоду. Існує думка, що і плазма крові може проникати в порожнину матки.

У період протікання другого триместру вагітності головним джерелом рідкої середовища є безпосередньо плід. Рідина і сеча, яка виділяється легенями, потрапляє в навколишній простір дитини.

Навколоплідні води можуть заковтуватися плодом, і частина їх всмоктується в кров майбутньої мами. Наприклад, під час доношеній вагітності легені дитини виділяють 400 мл рідини протягом 1 доби, і обсяг сечі може досягати 1 л в день.

Дитина починає ковтати з 18-20 тижні, а до 40 тижня вагітності плід ковтає до 500 мл вод протягом одного дня. Кожні 3 години відбувається повне оновлення навколоплідних вод. Від балансу виробництва і виведення рідини залежить обсяг плодових оболонок.

Загальна інформації про маловоддя

Маловоддям при вагітності є знижений рівень навколоплідних вод до 0,3-0,5 л під час доношеної виношування плоду. Приблизно 0,3-5,5% всіх вагітностей, супроводжуються малою кількістю плодових вод.

Причини утворення маловоддя

Основною причиною виникнення маловоддя при вагітності вважається збій у роботі нирок малюка. Однак, присутня велика кількість факторів, які здатні вплинути на баланс навколоплідних вод. В першу чергу причиною маловоддя можуть бути різні вади самого плоду:

• Неправильний розвиток клоаки;
• Задні клапани уретри;
• Інфантильна форма полікістозу нирок;
• Уретра відсутня або звужена;
• Відсутність нирок або їх двостороння кістозна дисплазія;
• Двостороння закупорення сечоводів або інших органів сечовидільної системи;
• Синдром подрезанного живота.

Інші причини маловоддя, які можуть викликати важкі наслідки для плоду, включають:

• Хромосомні порушення у дитини;
• Підтікання амніотичної рідини до пологів;
• Наявність внутрішньоутробних інфекцій;
• Прийом жінкою препаратів простагладин-синтетази;
• Різні аномалії в роботі плаценти;
• Багатоплідна вагітність, яка супроводжується синдромом здавленого близнюка;
• Переношування вагітності;
• Внутрішньоутробна смерть дитини;
• Ідіопатичне маловоддя (не має медичного обгрунтування).

Полікістозна хвороба нирок інфантильної форми

Дана хвороба має спадковий характер, який проявляється в утворенні нирок більшого розміру та їх кістозним деформуванням (у вигляді величезних порожнин). Часто захворювання виявляється у другій половині вагітності за допомогою ультразвукового дослідження, супутнім ознакою служить маловоддя. Прогноз даної хвороби невтішний, більша частина дітей не доживають до 1 року. Під час діагностування захворювання необхідно пройти повне каріотипування (встановлення форми і кількості хромосом), оскільки є загроза повторення полікістоз печінки.

Відсутність двох нирок

Відхилення в розвитку дуже часто зустрічається у хлопчиків, виражається повною відсутністю двох нирок і явним маловоддем. Такі вади в підсумку призводять до летального результату, тобто плід гине в утробі матері або відразу після пологів. Причинами даної патології є вплив несприятливих факторів (вживання кокаїну, інфікування краснухою, куріння, діабет у матері) та хромосомні аномалії.

При проведенні ультразвукового дослідження лікарем виявляється малий рівень плодових вод, відсутність сечового міхура і нирок. Однак, при виявленні сечового міхура це свідчить про наявність хоча б однієї нирки у плода. Також, при односторонньому відсутності нирок (агенезії) стан дитини не є критичним і він зможе вести повноцінне життя.

Синдром підрізаного живота

Даний синдром вважається досить рідкісним патологічним явищем у розвитку дитини, який поєднує в собі 3 основні ознаки:

• Збій у роботі сечостатевої системи (занадто великий розмір сечового міхура);
• Недорозвиненість або відсутність м’язів передньої стінки очеревини;
• Неопускание яєчок в мошонку.

До описаних ознак при тяжкій формі перебігу синдрому можуть додатися інші аномалії: дисплазія нирок, розширення сечоводів і ниркових мисок. Часом синдром має схожість із синдромом Поттера, коли у дитини внаслідок закупорки сечоводу відбувається ураження нирок, не розвиваються легені і утворюється маловоддя.

Діагностування відбувається на закінчення другого триместру, при проведенні УЗД у плода виявляється великий сечовий міхур. Прогноз цього захворювання невтішний при зменшенні плодових вод (в таких випадках рекомендують переривання вагітності). Виявлення легкої форми синдрому є можливим спостереження і невідкладне внутрішньоутробне лікування хвороби, однак, і в цій формі захворювання у дитини маленькі шанси пережити перший рік.

Синдром задніх уретральних клапанів

Утворення клапанів в сечовидільній системі плодів чоловічої статі, наявність яких заважають відтоку сечі з сечового міхура. Через деякий час він розтягується. Прогресування захворювання впливає на збільшення нирок. Тому при ультразвуковому дослідженні у таких малюків виявляються великі нирки, маловоддя і розтягнутий сечовий міхур. Прогноз хвороби залежить від тривалості захворювання та ступеня розвитку легенів (часто вони недорозвинені).

Хромосомні аномалії плоду

Хромосомні збої плоду часто викликають збільшення об’єму навколоплідних вод, але може і не впливати на їх кількість. В певних випадках (синдром пов’язаний з патологією сечової системи) можливе зниження рівня рідкої середовища. Діагностувати хворобу можна за допомогою скринінгів в першому і другому триместрі, та іншими ультразвуковими методами, які дозволяють виявити ознаки хромосомних патологій.

Аномалії клоаки

Це дуже рідкісне поєднання порушень функцій травного тракту і сечостатевої системи дитини. Вади утворюються на етапі, коли обидві ці системи об’єднані в одну.

При проходженні ультразвукового дослідження діагностують кісти і рідина в животі у плода, неправильне розвиток або відсутність нирок, вади 12-палої кишки. Дуже часто зустрічаються випадки, коли кишечник і сечовий міхур знаходяться не в порожнині живота і не покриті тканинами шкіри. Наявність таких патологічних відхилень при проведенні скринінгу виявлено підвищений рівень АФП.

Не рідкісними є випадки загибелі дитини при таких відхиленнях, однак, сучасна хірургічна методика підвищує шанси на життя малюків

Особливості відхилень сечостатевої системи плода:

• Вираженість маловоддя у вагітних або повна відсутність плодових вод (ангидрамнион) є несприятливим прогнозом ознак захворювання. За таких випадках часто зустрічається недорозвиненість легенів – головна причина загибелі новонароджених з подібними відхиленнями.
• Велика кількість таких патологічних явищ супроводжуються скороченим об’ємом плодових вод (внаслідок малої кількості сечі, що виділяється).
• Деякі вади можна лікувати шляхом хірургічного втручання (шунтування) при вагітності.
• У плоду спостерігається ізольоване збільшення нирок, яке не викликає маловоддя і проходить самостійно протягом вагітності.

Фетоплацентарна недостатність

Незадовільний кровообіг дитини плацентою може утворитися з багатьох причин:

• Інфекції
• Хронічні хвороби і цукровий діабет у матері
• Генетичні патології розташування плаценти
• Гестоз
• Порушення функціонування яєчників і інші фактори.

Проте, не залежно від причини виникнення фетоплацентарної недостатності, підсумок завжди один – поетапне (в рідкісних випадках і різке) кисневе голодування плоду. Мозок є найбільш чутливим до гіпоксії, і щоб захистити його природою передбачено перерозподіл крові по судинах. В результаті інші органи дитини недоотримують потрібну норму кисню. До таких належать і легкі з нирками, які несуть відповідальність за об’єм навколоплідної рідини. Тому маловоддя при плацентарної недостатності є нерідким явищем.

Антенатальна загибель дитини

Внутрішньоутробна смерть плода завжди має тісний зв’язок з маловоддем. По-перше, дуже часто причиною смерті дитини є гостра фетоплацентарна недостатність. По-друге, після загибелі плоду легені та нирки одразу ж припиняють виробляти навколоплідну воду. Тому занепад рівня плодових вод може бути дуже швидким і обсяг живота значно скоротиться.

Внутрішньоутробні інфекції

Інфікування плодових вод зустрічається у 30-40 % характерно вираженого маловоддя. Плацента й навколоплідні води є посередниками при передачі інфекції від матері до дитини. Запальні процеси призводять до плацентарної недостатності, затримки розвитку плоду і до зниження рівня навколоплідних вод. Повна відсутність плодової рідини часто відбувається при інфікуванні в першому триместрі вагітності, в результаті виникають вроджені вади розвитку дитини.

Переношена вагітність

На сьогоднішній день відсутні встановлені причини маловоддя при переношеній вагітності. Ймовірною причиною є неможливість організму майбутньої матері забезпечувати потребами перезрілий плід, що в підсумку призводить до фетоплацентарної недостатності.

Ятрогенное маловоддя (виникло після прийому Індометацину)

Сеча, що продукуються плодом (рівень плодової рідини) контролюється багатьма гормонами і матеріалами. Простагландини є такими речовинами, і вони проводять регулювання діаметра ниркових артерій. Препарати, які пригнічують об’єднання простогландинов, тим самим скорочують кровообіг у нирках і обсяг виділюваної дитиною сечі.

Індометацин – популярний медикамент, який застосовується для зменшення об’єму навколоплідних вод і подальшого продовження вагітності. Використовувати його слід з крайньою обережністю, оскільки препарат може призвести до ниркової недостатності у дитини.

Синдром «здавленого близнюка»

Під час перебігу багатоплідної вагітності близнюками (результат запліднення однієї яйцеклітини, яка згодом розділилася) кількість ускладнень досить велике. Найбільш загрозливим і частим відхиленням є синдром фетафетальной гемотрансфузії.

Близько 70% є монохоріальної монозиготной двійнею, оскільки однояйцеві близнюки мають загальну плаценту. Нерідко відбувається утворення в товщі плаценти додаткових судин, які пов’язують близнюків. Якщо робота плаценти порушується, то кровопостачання від однієї дитини (донора) переходить другого близнюка (реципієнту). У результаті реципієнт починає виробляти більшу кількість сечі і в нього утворюється багатоводдя. У теж час, донор не доодержує необхідний кисень і кров, починає припинятися у зростанні і виникає маловоддя.

Відсутність лікування даної патології призводить до загибелі донора від нестачі кисню, а потім і реципієнта від вираженого отруєння і набряклості. Однак, сучасні медичні методи лікування дозволяють суттєво знизити смертність і болючість таких близнюків:

• Якнайшвидше проведення кесаревого розтину після загибелі донора (для збереження життя реципієнта).
• Коагуляція додаткових судин лазером.
• Загибель плода-донора на ранніх термінах вагітності – перекривання його пуповини (запобігання попадання продуктів розпаду до живого реципієнту).

Підтікання навколоплідних вод

Зазвичай пологи починаються з активізації переймів, а за ними відбувається прорив навколоплідної оболонки. Досить часто оболонка розривається перед сутичками. Під час доношеній вагітності слідом за проривом починаються пологи і не мають ніякого відмінності від класичного варіанту. Абсолютно інші підсумки та прогнози утворюються при розриві плодової оболонки до 36 тижня вагітності.

Причини раннього вилиття навколоплідних вод:

• Неповноцінність шийки матки (істміко-цервікальна недостатність)
• Медичні маніпуляції (кордоцентез, амніоцентез та інші)
• Багатоводдя
• Інфекція навколоплідних вод
• Вузький таз і неправильне положення плоду

Якщо прорив плодових оболонок стався знизу, то часто відбувається повне відходження рідини і починаються пологи. При розташуванні розриву зверху, то підтікання відбувається поступово, і практично не зменшує загальний об’єм навколоплідних вод. Комбінування помірного маловоддя з виділенням підозрілої рідини з піхви, може бути небезпечним для майбутньої мами і дитини, рекомендується провести додаткові дослідження. За допомогою тест-смужок можна виявити навколоплідну рідину в піхві і призначити відповідне лікування. До уваги беруть термін вагітності, стан дитини і матері, результати аналізів сечі і крові і виходячи з цього призначають лікування або стимулюють пологи.

Ідіопатичне маловоддя

Маловоддя, яке не супроводжується перерахованими вище патологіями, є ідіопатичним (безпричинним). Дуже часто індекс навколоплідних вод знижений не сильно, при якому стан вагітної та її дитини залишається стабільним. По мірі розвитку плода обсяг амніотичної рідини може нормалізуватися або залишатися маленьким до пологів, не надаючи впливу на здоров’я дитини.

Ознаки маловоддя

Маловоддя у вагітних може бути спровоковано безліччю факторів:

• Плід рухається менш активно;
• При гінекологічному огляді спостерігається відставання в обсязі живота і висоту дна матки;
• За розрив навколоплідного міхура може виділяти рідину з піхви.

При кожному відвідуванні жіночої консультації майбутній мамі вимірюють окружність живота, яка допомагає визначити кількість навколоплідних вод. До закінчення доношеній вагітності він досягає 90-100 см, однак може змінюватись при ожирінні у матері.

Головним методом діагностування маловоддя плода вважається визначення індексу плодової рідини за допомогою УЗД.

Визначення навколоплідних вод за допомогою УЗД

Основним способом встановлення рівня навколоплідної рідини – проведення ультразвукового дослідження. Є кілька методик, для визначення кількості амніотичної рідини з більшою точністю:

Встановлення індексу навколоплідних вод

В ході проведення даного методу всю порожнину матки у вагітної поділяють на 4 області за допомогою 2 перпендикулярних ліній, які проходять через пупок. Потім у кожному окремому квадранті обчислюють максимальний діаметр об’єму навколоплідних вод. Підсумувавши отримані дані в квадрантах, отримують у результаті індекс навколоплідної рідини.

Вимірювання вертикальної «кишені»

Якщо найбільша кишеня в двох порожнинах не більше сантиметра, то можна укласти діагноз маловоддя.

Для оцінювання даних в залежності від терміну гестації використовують особливі центильні таблиці, згідно яких лікарі ставлять діагноз. Діагностування індексу менше 5 процентилей дозволяє зробити висновок про наявність маловоддя. Хоча на практиці цей діагноз ставлять лише при досягненні показника в 2,5 процентиль.

Для встановлення рівня навколоплідних вод у першій половині вагітності, матку умовно ділять на дві частини по вертикалі.

Загроза маловоддя при вагітності

Чим небезпечне маловоддя для майбутньої мами і дитини? Дана патологія може викликати деякі ускладнення:

• Здавлення пуповини при пологах, яке може призвести до гіпоксії або внутрішньоутробної загибелі малюка.
• Неправильне розташування плода в матці.
• Утворення навколоплідних тяжів при різкому зниженні обсягу амніотичної рідини, внаслідок цього між оболонкою плоду і його шкірою можуть виникнути зрощення, які призводять до деформації або ампутації кінцівок.
• Неправильне протягом родового процесу, викликане плоским плодовим міхуром. В результаті у жінок можуть бути надто слабкі і непостійні перейми для природного розродження.

Лікування

При лікуванні маловоддя використовують патогенетичний принцип. Це означає, що зниження рівня амніотичної рідини без встановлення причини не є можливим. Щоб з’ясувати, який саме процес викликав маловоддя, жінці роблять УЗД і проводять гінекологічний огляд, генетичний скринінг, лабораторні дослідження і регулярно прослуховують серцебиття плоду.

Відсутність додаткових ознак при маловодді означає, що лікувати нічого не потрібно, так як процес не призведе до негативних наслідків, але контроль за станом жінки і малюка все одно необхідний. Є інформація, що зневоднення майбутньої матері може призвести до маловоддя. Існує думка, що знижене вживання рідини вагітної допомагає зняти набряки, але обмежувати себе в кількості води все ж таки не рекомендується.

При встановленні додаткових ознак маловоддя при вагітності і для того, щоб уникнути негативних наслідків, необхідно лікувати первинну хворобу:

• При вроджених патологій плоду – невідкладна терапія або переривання вагітності (залежно від показань). Ймовірно прийняття рішення вичікувальної тактики.
• Якщо існує внутрішньоутробне зараження плоду, призначається антибактеріальні або противірусні препарати, а лікарі ведуть ретельний контроль за станом дитини. Перед початком таких захворювань, необхідно провести всі потрібні дослідження.
• При аномалії хромосом – проводиться оцінювання життєздатності плоду, за підсумками – вичікувальна тактика або переривання вагітності.
• Якщо маловоддя було викликано перенашиванием вагітності, пацієнтці найчастіше стимулюють пологи, але можливо і застосування вичікувальної тактики, якщо стан малюка є нормальним.
• При розриві навколоплідних оболонок, а залежно від ситуації можуть стимулювати пологи або просто чекати, поки вони почнуться природним шляхом. Головне, не допустити зараження плода і надати можливість легким розвиватися (за допомогою гормонотерапії).
• Якщо була діагностована плацентарна недостатність, до 20 тижня гестації пацієнтці призначають судинні препарати (наприклад, Курантил). Після цього терміну перевага віддається вичікувальної тактики. Однак, якщо у плоду спостерігається сильна затримка в розвитку, вже після 33 тижня можуть провести стимуляцію пологів.

Ускладнення багатоплідної вагітності. В даному випадку кровоносні судини плаценти шунтують, щоб відкачати надлишок вод у плода-реципієнта. Якщо плід-донор гине, стимулюють пологи, щоб зберегти другу дитину.

Проведення пологів при характерному маловодді

Якщо проведення ультразвукового дослідження встановило значне маловоддя, то лікарями здійснюється раннє розкриття навколоплідного міхура, так як він може стати плоским. В результаті він не стимулює родову функцію, а в деяких випадках може і нашкодити їй. З цієї причини плоский плодовий міхур рекомендується розкрити.

Перебіг вкрай важкого маловоддя і наявність відповідних показань, може призвести до розродження методом кесаревого розтину.

Профілактичні засоби

Зменшити загрозу маловоддя (але не звести її до нуля) можна лише за допомогою коректної підготовки до вагітності, а також дотримуючись рекомендацій лікаря під час виношування малюка:

• Пройти лабораторні дослідження на сифіліс, ВІЛ та TORCH-інфекції;
• Вести здоровий спосіб життя;
• Регулярно приймати фолієву кислоту прописаної лікарем дозі;
• Пройти вакцинацію перед вагітністю. Особливо це стосується вітрянки і краснухи, якщо жінка не перенесла ці хвороби в дитинстві;
• Обмежити прийом медичних препаратів при вагітності без консультації з лікарем;
• Лікувати хронічні хвороби, особливо гіпертонію і цукровий діабет.

Cтаттю про маловоддя при вагітності також можна прочитати російською мовою: «Показатель уровня ХГЧ у беременных, причины повышенного или пониженного содержания гормона».