Під час внутрішньоутробного життя дитини отримані їм інфекції залишають відчутний внесок у дані статистики смертності новонароджених, хвороб або подальшого виникнення інвалідності. На сьогоднішній день почастішали випадки, коли у здорової жінки (без хронічних захворювань і шкідливих звичок) народжується не зовсім здоровий малюк.

Як можна пояснити це явище? Перебіг вагітності у жінок характеризується зниженням імунітету і активізацією певних прихованих (латентних) інфекцій, які себе не проявляли до вагітності (особливо небезпечно в 1 триместрі).

Важлива інформація про внутрішньоутробної інфекції (ВУІ)

Кожна жінка, яка готується стати матір’ю, повинна знати про потенційні небезпеки, які внутрішньоутробні інфекції несуть для плода:

• Своєчасний курс лікування вагітної може зменшити або усунути виникнення ризику для плоду.
• Близько 10 відсотків усіх вагітностей протікають передачею інфекції від матері до дитини.
• Інфікування плода часто відбувається, при виник вперше зараженні матері.
• Зараження матері інфекцією не завжди може закінчитися інфікуванням плода.
• Більшість інфекцій, небезпечних для плода, при виникненні у матері не виявляють своїх симптомів.
• 0,5 % новонароджених мають різні симптоми інфекції.

Як відбувається інфікування плода?

Є три основних шляху внутрішньоутробного зараження інфекцією при вагітності:

• Спадний – інфекція потрапляє до плоду через маткові труби при наявності оофориту або аднекситу у матері.

• Висхідний – внутрішньоутробні інфекції у дітей потрапляють до плоду через статеві шляхи матері. Часто даний процес відбувається в процесі пологів (при розрив навколоплідного міхура), але може статися і під час вагітності. Коли мікроорганізми потрапляють в амніотичну рідину, внутрішньоутробна інфекція може мати тяжкі наслідки для малюка – неправильне розвиток органів дихання і травлення, ураження шкіри. До таких інфекцій відносять герпес, хламідії і мікоплазму.

• Гематогенний (трансплацентарний) – сифіліс, лістеріоз, токсоплазмоз, віруси (герпесу, ЦМВ та ін). Проникнення збудника відбувається через плаценту з материнської крові. Інфікування плода у 1 триместрі дуже часто впливає на утворення дефектів у розвитку або потворності. Зараження в 3 триместрі новонародженого, супроводжується явним проявом ознак гострої інфекції. Пряме проникнення збудника в кров дитини веде до поширення інфекції.

Поширені збудники внутрішньоутробного трансплацентарного зараження

Багато віруси і бактерії, які знайомі сучасній медицині, здатні проникнути до плоду і завдати йому шкоди. Більшість інфекцій можуть бути дуже заразними або представляти велику небезпеку для здоров’я малюка. Деякі види вірусів не можуть інфікувати дитину (практично всі, які викликають ГРВІ), їх небезпека виникає лише при сильному підвищенні температури.

Результат дії внутрішньоутробного зараження на дитину

Інфікування плода може протікати в хронічній і гострій формі. Небезпека гострої форми зараження може викликати пневмонію, сепсис та шок. Наслідки внутрішньоутробної інфекції у новонароджених виявляються практично з народження, дитина погано їсть, багато часу спить, знижується активність малюка. Часті випадки, коли зараження в утробі матері протікає не активно, і відсутні явні симптоми. Такі малюки знаходяться в групі небезпеки з-за певних наслідків: затримки рухового і психічного розвитку, порушень зору і слуху.

Клініка внутрішньоутробних інфекцій

Під час інфікування через статеві органи матері (внутрішньоматкове проникнення) дуже часто відбуваються викидні, антенатальна загибель плода, завмирання вагітності та мертвонародження. Симптоми внутрішньоутробних інфекцій, які проявляються у тих, що вижили малюків:

• Лихоманка
• Затримка внутрішньоутробного розвитку
• Шкірний висип
• Мікро – і гідроцефалія
• Набряки у плода (водянка)
• Ураження серцевого м’яза (міокардит)
• Низький вміст у крові гемоглобіну (анемія)
• Хоріоретиніт, ураження очей (катаракта)
• Запалення легенів (пневмонія)
• Збільшення печінки і жовтяниця

Хто входить до групи ризику?

Існують певні групи жінок, у яких значно підвищується ризик розвитку внутрішньоутробних інфекцій. До них відносяться:

• Жінки, у яких вже були інфіковані новонароджені
• Працівники дошкільних установ і шкіл
• Працівники медичної сфери
• Матері зі старшими дітьми, які ходять в ясла, садки і школи
• Вагітні, які мають хронічні хвороби з запальним процесом
• Наявність неодноразових переривань вагітності в минулому
• Порушення в розвитку і антенатальна смерть плода
• Несвоєчасний розрив міхура з амніотичною рідиною

В який період протікання вагітності інфекція небезпечна?

Внутрішньоутробні інфекції у вагітних жінок небезпечні на будь-якому терміні. Певні інфекції становлять велику загрозу для здоров’я та життя у 1 триместрі вагітності (краснуха), однак є й інші захворювання зараження якими за кілька днів до пологів буде дуже небезпечним (вітряна віспа).

Зараження на ранньому терміні часто тягне за собою негативні наслідки (тяжкі порушення розвитку плода, викидень). Зараження в третьому триместрі свідчить про бурхливий перебіг інфекційного захворювання у новонародженого. Ступінь небезпеки та встановлення ризиків для плода визначає лікуючий лікар за результатами проведених аналізів на інфекції, які часто призначають вагітним, УЗД, терміну вагітності та симптомів інфекції.

Ознаки зараження

Існують певні симптоми, які можуть свідчити про наявність інфекції у вагітних:

• Підвищення температури
• Набряклість і болі в суглобах
• Збільшення і больові відчуття лімфатичних вузлів
• Висип
• Біль в грудях, кашель і задишка
• Кон’юнктивіт, нежить і сльозотеча

Подібні симптоми можуть свідчити і про інших хворобах, що не несуть небезпеку для малюка, але все ж при перших ознаках нездужання необхідно відразу ж звернутися до лікаря.

Поширені збудники внутрішньоутробної інфекції

У таблиці нижче наведені найбільш поширені носії внутрішньоутробних інфекцій, виявити які допоможе аналіз.

Віруси

Бактерії

Найпростіші

Цитомегаловірус (ЦМВ)

ЦМВ відноситься до групи герпесовирусов, передається через статевий акт, при переливанні крові та інших втручаннях, і при тісних побутових контактах. Близько половини жінок всієї Європи були інфіковані цим вірусом хоча б один раз у житті. Проникнення ЦМВ до плаценти найчастіше відбувається при першому зараженні матері.

Але і наявність ЦМВ при вагітності може викликати небажані наслідки для плода. Найвища небезпека заразитися інфекцією спостерігається у вагітних у третьому триместрі, але важкі наслідки викликає інфікування на початкових термінах.

Статистичні дані свідчать, що у групі ризику знаходиться приблизно 30-40 відсотків вагітних жінок, але лише 10 відсотків новонароджених з’являються на світ з ознаками внутрішньоутробної інфекції, а у інших вона є прихованою.

Наслідки ЦМВ для новонародженого включають:

• Затримка психічного розвитку та моторики;
• Мертвонародження, викидні;
• Сліпота через атрофії зорового нерва;
• Низький вага при народженні;
• Пневмонія;
• Поганий слух або глухота (нейросенсорна приглухуватість);
• Ушкодження та збільшення розмірів печінки та селезінки;
• Недостатній розвиток мозку;
• Скупчення рідини в порожнинах головного мозку.

Якщо не було проведено лікування інфекції у вагітних, а наслідки є комбінованими, третина новонароджених гине у перші кілька місяців життя. У решти розвиваються негативні наслідки: сліпота, глухота або розумова відсталість. Легке інфікування не несе практично ніяких наслідків для малюка.

В даний момент немає лікарського препарату, який би повністю усував прояви ЦМВ у новонароджених. Пом’якшити пневмонію і сліпоту можуть лише препарати ганцикловіру. Однак, наявність ЦМВ не є показанням до переривання вагітності, оскільки при коректному лікуванні негативних наслідків для плода вдається уникнути.

Вірус простого герпесу (ВПГ)

Зараження ВПГ при вагітності, особливо статевої формою герпесу, викликає вроджене інфікування дитини і проявляється протягом першого місяця життя. Найчастіше діти заражаються від матерів, у яких герпес проявився вперше. Дитина заражається герпесом при проході через родові шляхи, але в деяких випадках буває й зараження через плаценту.

Наслідки вродженого герпесу для немовляти включають:

• Порушення роботи мозку (судоми, апное, підвищений внутрішньочерепний тиск);
• Викидні і мертворожденность;
• Хвороби очей, зокрема хоріоретиніт;
• Поганий апетит і постійна млявість;
• Пневмонія;
• Сильне підвищення температури;
• Порушений процес згортання крові;
• Герпетична висипка на шкірі;
• Жовтяниця.

Найчастіше максимально негативні прояви вродженого герпесу з’являються в перший тиждень життя дитини. Саме в цей час хвороба вражає багато органів і малюк може просто загинути від шоку. Якщо вірус вражає головний мозок, підвищується ризик розвитку енцефаліту, менінгіту або атрофії речовини в корі півкуль. Саме вірус герпесу часто викликає ДЦП і розумову відсталість.

Незважаючи на високу небезпеку хвороби, дуже часто у новонароджених хвороба проявляється лише невеликими ураженнями очей або шкіри.

Вагітним, у яких був виявлений герпес, в третьому триместрі призначають курс антивірусних засобів (Ацикловір), а якщо хвороба супроводжується висипом на статевих органах, можуть порекомендувати провести кесарів розтин, щоб не допустити зараження під час пологів.

Краснуха

Вірус краснухи під час вагітності вважається одним з найбільш небезпечних, так як він може викликати фізичні вади у новонароджених. Найбільшу небезпеку представляє зараження в першому триместрі вагітності. Прояви краснухи безпосередньо залежать від терміну проникнення вірусу до плоду.

Вроджена краснуха у дітей викликає такі наслідки:

• Ураження шкіри;
• Викидні і народження мертвих дітей;
• Пневмонію;
• Маловесность;
• Гепатоспленомегалию;
• Мікроцефалія;
• Катаракту;
• Поразки головного мозку (зокрема енцефаліт і менинтгит);
• Глухоту у половини новонароджених;
• Пороки серця;
• Крововиливи під шкіру синього кольору.

Симптоми краснухи у вагітних жінок є традиційними. У пацієнтки підвищується температура і висип, спостерігається загальна слабкість, біль у суглобах і збільшення лімфовузлів. З-за небезпеки хвороби перед вагітністю всім жінкам призначають аналіз на наявність імуноглобулінів до збудника. Якщо імунітет відсутній, за три місяці до передбачуваного зачаття жінці роблять вакцинацію, оскільки краснуха не лікується ні у вагітних, ні у новонароджених.

Парвовірус В19

Найчастіше збудник інфекційної еритеми не проявляється у дорослих, а симптоми повністю відсутні. Але у вагітних подібна інфекція може викликати внутрішньоутробне зараження, викидні та народження мертвої дитини. Смертність дітей з таким захворюванням становить близько десяти відсотків. Найбільшу небезпеку представляє зараження з 13 по 28 тиждень вагітності.

Якщо дитина внутрішньоутробно інфіковані парвовирусом В19, у нього можуть з’явитися такі наслідки:

• Ураження мозку;
• Дефіцит заліза;
• Перитоніт;
• Набряклість;
• Міокардит;
• Гепатит.

Симптоми парвовируса у вагітних включають підвищення температури, висип та біль у суглобах. При виникненні таких ознак необхідно пройти лабораторні обстеження. Якщо наявність вірусу було підтверджено, пацієнтці внутриматково вводять еритроцитарну масу, щоб підвищити рівень еритроцитів і врятувати малюка.

Вітряна віспа

Вітрянка при вагітності також може спричинити за собою тяжкі наслідки, зокрема – вроджену вітрянку у плода. Якщо зараження відбулося за кілька днів до пологів, розвивається хвороба в гострій формі, яка дуже часто призводить до смерті. Згідно зі статистикою, заражаються приблизно 25 відсотків дітей, хоча далеко не у всіх хвороба проявляється.

Основними ознаками вродженої вітрянки є:

• Пневмонія;
• Висип і зигзагоподібні рубці;
• Недорозвиненість головного мозку;
• Укорочені або деформовані кінцівки;
• Недорозвинені очі, атрофія очного нерва.

ВІЛ

ВІЛ-інфекція в останній час стає все більш поширеною. Багато жінки заражаються ВІЛ при статевому контакті, тоді як більшість дітей отримують хвороба під час пологів або вагітності.

ВІЛ представляє величезну небезпеку при вагітності. Діти, народжені з цією інфекцією, рідко живуть довше двох років, оскільки їх організм не може пручатися навіть найпростішим хвороб. Найбільш дієвим методом діагностики ВІЛ є ПЛР, оскільки аналіз крові на антитіла не дає потрібного відсотка інформативності.

Важливо діагностувати ВІЛ у вагітних як можна раніше. У цьому випадку відмова від грудного вигодовування і прийом антиретровірусних препаратів дозволяє в більшості випадків народити здорового малюка. Але якщо інфекція все-таки була виявлена у новонародженого, прийом відповідних препаратів з самого народження дозволяє значно продовжити життя малюкові.

Лістеріоз

Збудником хвороби є бактерії лістерія, яка здатна проникати через плаценту. Заразитися можна при вживанні овочів, сиру та м’яса, а також при контакті з тваринами. У більшості випадків хвороба ніяк не проявляється, за винятком рідкісних нападів нудоти і блювання, незначного підйому температури або ознак застуди.

Внутрішньоутробне зараження лістеріозом може проявлятися наступним чином:

• Висип і множинні гнійники;
• Спонтанні аборти та мертвонароджені діти;
• Сепсис;
• Менінгіт;
• Відсутність апетиту;
• Лихоманка.

Ознаки лістеріозу в перший тиждень життя дитини в 60 відсотках випадків призводять до смерті дитини. Саме тому при підтвердженні діагнозу призначають пацієнткам двотижневих прийом ампіциліну. Аналогічне лікування призначають і новонародженим.

Сифіліс

Первинна форма хвороби з утворенням твердого шанкра без відповідного лікування практично завжди призводить до зараження дитини. В результаті розвивається вроджений сифіліс немовля, від якого гине шість з десяти дітей.

При прихованій фазі сифілісу при вагітності зараження все одно можливо, починаючи вже з четвертого місяця вагітності. Наслідки для плода включають:

• Затримку психічного розвитку;
• Народження мертвих дітей;
• Глухоту;
• Передчасні пологи;
• Ураження зубів, очей, кінцівок, вух;
• Жовтяниця, дефіцит заліза;
• Висип і тріщини на шкірі.

Якщо був виявлений сифіліс, вагітній призначають курс лікування пеніциліном. Це є обов’язковою умовою, оскільки тільки в цьому випадку є ймовірність не допустити зараження плода в процесі пологів. Якщо у новонародженого також був виявлений сифіліс, йому призначають курс пеніциліну. Саме завдяки якісній діагностиці та своєчасному лікуванню кількість дітей із сифілісом в даний момент незначно.

Токсоплазмоз

Джерелом токсоплазмозу є тварини, частіше усього домашні кішки. Інфікування жінки відбувається при збиранні за домашнім вихованцем, при вживанні недостатньо просмажене м’ясної продукції і овочів, які не пройшли термічну обробку. Велика кількість прихильниць домашніх кішок до вагітності стикалися з токсоплазмозом і при вагітності не ризикують заразити інфекцією плід.

При можливе зараження жінки під час вагітності, як свідчить статистика, в 50% випадків інфікування відбувається ураження плоду через плаценту.

Підсумок внутрішньоутробного ураження:

• Мікроцефалія, гідроцефалія;
• Викидень, мертвонародження;
• Призупинення в психомоторному розвитку;
• Хронічні захворювання сітківки, хоріоретиніт (ураження очей);
• Збільшення селезінки і печінки, жовтяниця;
• Судоми, енцефаліт, менінгіт.

Своєчасне виявлення і лікування захворювання на 60 відсотків знижує ризик інфікування дитини.

Гепатит В

Вірус гепатиту В і С під час вагітності в основному поширюється через статеві акти, що може проникнути до плоду через плаценту на будь-якому етапі вагітності. Однак велика небезпека для здоров’я дитини виникає при інфікуванні матері в третьому триместрі.

Результат внутрішньоутробного інфікування гепатитом:

• Гіпоксія, маленька вага дитини
• Мертвонародження, викидень
• Гостра форма гепатиту (печінкова недостатність), летальний результат
• Гальмування психомоторного розвитку
• Рак печінки
• Гепатит В з черговим одужанням
• Носійство хронічного гепатиту В

Діагностування гепатиту у матері проводиться шляхом визначення рівня HbsAg, який піднімається через 1-2 місяці після інфікування. При хронічному захворюванні або вони є носіями цього вірусу антиген не пропадає. Складні форми гепатиту лікують за допомогою інтерферону-А. Однак, при безсимптомному протіканні хвороби вагітна може передати його своїй дитині, з цієї причини за новонародженими необхідно особливе спостереження.

TORCH-інфекції

Краснуха, токсоплазмоз, герпес, ЦМВ та інші хвороби (туберкульоз, сифіліс тощо) з’єднані під терміном TORCH-інфекції не просто так. Вони дуже небезпечні при внутрішньоутробному інфікуванні, протікання деяких проходить з малим проявом симптомів або безсимптомно, тому необхідна ретельна діагностика і профілактика.

Під час планування вагітності

Перед зачаттям потрібно здати аналізи на імунітет до TORCH. Присутність IgG в результатах аналізів свідчить про хорошому імунітеті до перенесеного раніше захворювання. При відсутності таких – ознака незахищеності жінки перед інфікуванням. З цієї причини рекомендовано зробити щеплення від краснухи, мінімізувати контакти з кішками (для профілактики токсоплазмозу), а також перевірити партнера на наявність ЦМВ та герпесу. Високі титри IgM свідчать про гострої інфекції. У таких випадках рекомендовано відкласти планування вагітності

Виникнення при вагітності

В даному випадку TORCH-інфекції проявляються наявністю імуноглобуліну IgM, який лише теоретично може викликати зараження плода. Щоб точно встановити ризики, жінкам рекомендують здати додаткові аналізи і пройти обстеження для визначення подальших дій.

Методи діагностики

Для своєчасного виявлення інфекцій всім вагітним в обов’язковому порядку призначають здачу аналізу крові на сифіліс, гепатити В і С, а також регулярно беруть мазки на мікрофлору піхви і проводять ПЛР для виявлення вірусів у крові. Крім того, проводять додаткову діагностику, яка включає:

УЗД

Це один з найпростіших і безпечних методів діагностики, хоча він і не завжди є абсолютно достовірним. УЗД дозволяє вчасно помітити можливі вади розвитку, визначити затримки у формуванні плода через інфікування. Ознаками інфекційної хвороби на УЗД вважаються:

• Наявність вад розвитку;
• Збільшені шлуночки головного мозку;
• Мало – або багатоводдя;
• Відкладення кальцію в мозку, кишечнику і печінки;
• Амниотичні тяжі або набряклість плаценти;
• Збільшена печінка, селезінка і серце;
• Затримка внутрішньоутробного розвитку;
• Розширення ниркової зони і збільшений живіт.

Проте, варто враховувати, що в деяких випадках подібні зміни є варіантом норми або можуть викликати неінфекційними хворобами (див. скринінг першого триместру).

Амніоцентез і кордоцентез

Кордоцентез представляє собою прокол живота матері для забору пуповинної крові. Це дуже точний метод діагностування інфекції, оскільки в крові з пуповини можуть міститися ДНК інфекції або імунні клітини проти неї.

Амніоцентез є дослідження навколоплідних вод.

Сіроімунологічний метод

Даний аналіз необхідний в першу чергу жінкам, які входять до групи ризику. Наявність IgM говорить про гострий інфікуванні або активізації прихованої інфекції. Подібні дані можуть стати показанням до проведення кордоцентеза.

Сучасна медицина проводить обов’язковий сіроімунологічний аналіз на збудників сифілісу, краснухи, гепатиту і ВІЛ. Найчастіше вагітної рекомендують додатково здати аналіз на TORCH-інфекції. Крім того, якщо проводиться підготовка до вагітності, провести розшифровку отриманих даних буде набагато легше, якщо є результати таких аналізів до зачаття.

Імуноглобуліни визначаються наступним чином:

• Гостра інфекція діагностується при наявності IgM і відсутності IgG;
• Сформований імунітет проти інфекції показує наявність IgG і відсутність IgM;
• Відсутність IgM і IgG говорить про несформировавшемся імунітеті;
• Наявність IgG і IgM свідчить про наявність інфекції і процесі формування імунітету. В даному випадку плоду нічого не загрожує.

Проведення даного дослідження у новонародженого не є інформативним, оскільки в його крові ще присутні антитіла матері.

Аналіз слини, сечі, крові та спинномозковій рідині у новонародженого

Ці аналізи дозволяють виявити внутрішньоутробну інфекцію навіть при прихованих симптомах.

Методи лікування

Своєчасна діагностика і лікування внутрішньоутробних інфекцій дозволить значно скоротити ризик вад розвитку у плода.

Терапія ВУІ включає:

Прийом лікарських препаратів

Якщо у вагітної була діагностована інфекція бактеріального характеру, найчастіше призначають антибактеріальні препарати (найчастіше пеніциліни, як найбільш ефективні та безпечні). Новонародженим також вводять подібні медикаменти для профілактики ускладнень.

Вірусні захворювання набагато гірше піддаються лікуванню і у дітей, і у вагітних. Найчастіше призначають препарати ацикловіру, і якщо лікування подіє швидко, ризик розвитку вад у плода значно скорочується. Наслідки вірусних інфекцій (порушення роботи мозку, вади серця) не лікуються противірусними препаратами.

Метод розродження

Якщо у жінки є висипання на статевих органах (наприклад, при гострій формі герпесу), лікарі рекомендують провести кесарів розтин, щоб малюк не заразився при проходженні через родові шляхи. Але більшість інфекційних захворювань все ж не перешкоджають природним пологам.

Спостереження за новонародженими

При зараженні краснухою або ЦМВ навіть при відсутності симптомів, дітей слід регулярно оглядати і перевіряти рівень слуху приблизно до шести років.

Лікування наслідків

Деякі наслідки внутрішньоутробних інфекцій (наприклад, вада серця) усувають хірургічним методом. У цьому випадку підвищується шанс виростити здорову дитину. Однак, дуже часто через роки після операції дітям доводиться носити слуховий апарат з-за поширення приглухуватості.

Профілактичні засоби

Щоб не допустити розвитку внутрішньоутробних інфекцій, слід дотримуватися деяких рекомендацій лікарів:

• Своєчасно вакцинувати дітей і жінок на етапі планування зачаття;
• Проводити аналіз на TORCH-інфекції на етапі планування;
• Берегти здоров’я майбутньої матері, а саме обмежити її контакт з дітьми дошкільного віку, рідше бувати у місцях масового скупчення людей, звести до мінімуму контакт з домашніми тваринами та їх випорожненнями, харчуватися тільки якісними продуктами, що пройшли термічну обробку і використовувати презервативи під час статевих актів.

Дії при контакті з інфікованою людиною

Якщо під час вагітності жінка була вимушена тривалий час контактувати з хворою людиною, їй потрібно обов’язково пройти консультацію лікаря.

Cтаттю про причини внутрішньоутробної інфекції у новонароджених, при вагітності також можна прочитати російською мовою: «Причины внутриутробной инфекции у новорожденных, при беременности: симптомы, лечение, последствия».