У мене паморочиться голова – дуже поширена фраза. Чудово, коли цими словами супроводжується емоційне сприйняття радісної події. Але про запаморочення, як неприємний симптом, часто доводиться чути медикам – кожен другий пацієнт пред’являє подібну скаргу своєму лікареві. Про причини запаморочення піде мова в цій статті.

Що таке запаморочення

Під істинним запамороченням, інша назва якого вертиго, мають на увазі стан, що виявляється помилковим відчуттям руху навколишніх предметів або відчуттям руху і обертання власного тіла.

Справжнє запаморочення у багатьох випадках, особливо асоційованих з нудотою і блювотою, свідчить про захворювання, пов’язані з системою контролю просторового положення тіла та рівноваги. Ця система включає кілька органів і структур організму: очі, чутливі рецептори (пропріоцептивні системи) суглобів, м’язів і кісток, вестибулярний апарат внутрішнього вуха.

Справжнє запаморочення підрозділяють на 2 групи: периферичне і центральне. Якщо причиною запаморочення виступають захворювання головного мозку, воно носить назву центральне. При ураженні вестибулярного нерва або периферичних структур вестибулярного апарату внутрішнього вуха виникає запаморочення, яке називається периферичним.

Запаморочення не завжди є сигналом лиха в організмі:

• При обертанні на каруселях, на висоті виникає запаморочення, яке є нормальною реакцією нетренованого організму на стимуляцію органів і систем, відповідальних за рівновагу. Таке запаморочення згодом швидко проходить.
• Прийом деяких ліків може викликати запаморочення – зазвичай виробник вказує дану особливість в інструкції до препарату.
• Недостатній режим харчування також може привести до запаморочення внаслідок нестачі глюкози.
• Виділяють і так зване психогенне запаморочення, яке часто асоційоване з порушеннями діяльності вегетативної нервової системи, стресом, і описується хворими досить яскраво, у вигляді туману, сплутаності думок, предобморочного стану.

Різке запаморочення описують, як відчуття втрати орієнтації людини в просторі. Під словом запаморочення можуть матися на увазі абсолютно різноманітні суб’єктивні відчуття: відчуття нудоти, легка нестійкість, стан, схожий з сп’янінням, відчуття обертання тіла або предметів в оточенні. Якщо ж у людини спостерігається постійне запаморочення – це, безумовно, є вагомою причиною для обстеження у лікаря.

Терміново слід викликати швидку допомогу, якщо додаються наступні симптоми:

• Втрата свідомості при запамороченні
• Сильне запаморочення триває понад 1 години
• Слабкість в кінцівках, запаморочення, головний біль
• У людини з цукровим діабетом, гіпертонією з’явилося запаморочення
• Блювання і висока температура разом із запамороченням

Результати цікавого дослідження

Оскільки поняття запаморочення – це відчуття, яке може в побуті сприйматися за інші симптоми і стани (суб’єктивне поняття) і не багато оцінюють його правильно. Дуже часто за запаморочення розуміють такі симптоми і стани:

• Втрату рівноваги, нестійкість ходи
• Слабкість, нудоту
• Втрату свідомості
• Потемніння в очах після різкої зміни положення – різкий підйом з ліжка, зі стільця
• Пелена перед очима
• Переднепритомний стан

Проведене в Санкт-Петербурзі дослідження в одній з поліклінік міста за 3 місяці встановило, що 16% пацієнтів скаржилися на вестибулярні розлади. У дослідженні брали участь 650 осіб 18-78 років. Дані про тривалість, інтенсивність, характер нападів представлені в таблицях.

Дослідження підтверджує, що більшість пацієнтів сприймають деякі відчуття за запаморочення – поштовхи, «провалювання», порожнечі в голові, стан нестійкості. А ілюзія обертання тіла пацієнта, обертання зовнішнього середовища, предметів навколо зустрічається рідко. Тільки у 25% пацієнтів були виявлені ознаки істинного вестибулярного запаморочення в поєднанні з нудотою, гіпергідрозом (див. причини підвищеної пітливості), блювотою, відчуттям обертання тіла або предметів навколо.

Тобто 75% хворих, які скаржаться на те, що паморочиться голова, описують ознаки, які не відповідають критеріям істинного запаморочення (вестибулярного розладу). Подальша діагностика у пацієнтів встановила, що вестибулярні розлади були викликані наступними порушеннями:

– Анемія
– Захворювання ендокринної системи – гіпотиреоз, цукровий діабет, гіпертиреоз
– Порушення зору – міопія, пресбіопія
– Захворювання серцево-судинної системи – серцева недостатність, порушення ритму серця (див. симптоми брадикардії, причини тахікардії).
– Порушення діяльності нервової системи – дисциркуляторна енцефалопатія, поліневропатія, вертебрально-базилярна недостатність та ін.

Клінічний досвід, накопичений на сьогоднішній день показує, що при своєчасному адекватному лікуванні таких захворювань пом’якшуються, зменшуються або зникають і вестибулярні симптоми.

Діагностика

Для уточнення причини запаморочення і встановлення діагнозу пацієнту слід спочатку звернутися до терапевта, потім пройти комплексне обстеження у офтальмолога, невропатолога, отоларинголога, які можуть направити на наступне обстеження:

• КТ і МРТ
• Рентген шийного відділу хребта і черепа
• Загальний аналіз крові та аналіз на глюкозу
• Аудіографічне обстеження
• Ультразвукова доплерографія артерій головного мозку

Причини запаморочення і нудоти

Причини запаморочення і нудоти можуть полягати в збої роботи складного механізму людського організму, відповідаючого за рівновагу або просторове утримання положення тіла. Як вже згадувалося вище, ця система складається з декількох складових, і порушення роботи будь-якого з них призводить до порушення роботи всієї системи. Другою причиною запаморочення і нудоти виступають патологічні процеси та захворювання, що виникли в головному мозку.

Таким чином, сукупність двох симптомів – запаморочення і нудоти – може свідчити про такі патології:

• розлад кровообігу і кровопостачання головного мозку
• порушення кровообігу вестибулярного апарату
• шийний остеохондроз
• мігрень (див. що таке мігрень, ознаки, триптани від мігрені)
• патології спинного мозку;
• епілепсія (див. симптоми, лікування епілепсії, причини епілепсії)
• пухлина головного мозку – ознаки
• хвороба Меньєра
• травми вуха

Яскраво виражену симптоматику дають периферичні порушення (травми вуха, хвороба Меньєра, патологія кровообігу вестибулярного апарату) у вигляді сильного запаморочення і нудоти. Також може бути блювота, сильне серцебиття, підвищена пітливість і слабкість. В інших випадках, при центральному запамороченні нудота виражена слабо, а саме запаморочення характеризується поступовим початком і закінченням.

При будь-якій з перерахованих патологій обов’язковий лікарський контроль і грамотний терапевтичний підхід. Адже частина з них є загрозливими для життя, а запаморочення може бути лише початком важкого симптомокомплексу.

Причини слабкості і запаморочення

Запаморочення різного ступеня вираженості і слабкість, при якій кожен рух дається важко, зазнавали багато хто. Це частий дует симптомів, який змушує звернутися до лікаря, оскільки нормальна працездатність і життєдіяльність в цілому стають неможливими. Причини слабкості і запаморочення численні, і тільки медикам під силу їх встановити.

Подібні відчуття можуть бути варіантом норми стану людини в деяких випадках. Наприклад, такі скарги часто пред’являють підлітки, що пояснюється стрімкими фізіологічними перебудовами організму, що росте.

Але в більшості випадків симптоми свідчать про захворювання організму, серед яких можуть бути:

• залізодефіцитна анемія, призводить до низького рівня гемоглобіну і, як наслідок, до запаморочення і загального нездужання (див. препарати заліза при анемії);
• порушення мозкового кровообігу, що характеризується також відчуттям шуму у вухах, зниженою увагою і метушнею крапок перед очима;
• гіпертонічні атаки, які можуть буквально збити людину з ніг і в гіршому випадку закінчитися інсультом;
• нейроциркуляторна дистонія, поширена серед слабкої статі і асоційована зі стресами, психологічною напругою і емоційною нестабільністю жінок;
• онкологічна патологія, що при наявності симптомів запаморочення і слабкості з найбільшим ступенем ймовірності знаходиться ще в початковій стадії свого розвитку;
• функціональні порушення серцевої діяльності, що призводять до порушення нормального кровообігу у всьому організмі;
• підвищений внутрішньоочний тиск, який часто виступає логічним продовженням станів, пов’язаних зі слабкістю і запамороченням, але при цьому свідчить про більш серйозне захворювання (див. атеросклероз судин головного мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску тощо).

При більшості з перерахованих патологій, за винятком хіба що нейроциркуляторної дистонії, запаморочення і слабкість наростають паралельно прогресуванню основної патології, тому перші прояви вже повинні стати приводом для швидкого звернення до лікаря.

Причини запаморочення у жінок

Раптове запаморочення у жінок є частою проблемою. Ця симптоматика сильно погіршує якість професійного та особистого життя.

Причини запаморочення у жінок багатогранні, винуватцями цього явища прекрасні дами часом стають самі. З запамороченням по життю йдуть дівчата і жінки астенічної статури, а також ті, хто захоплюється дієтами.

Жінки, які захоплюються дієтами, часто відчувають запаморочення від нестачі глюкози в крові, це призводить не тільки до струнких форм, але і до гіпоглікемії, з-за якої страждає весь організм, а більше всього – головний мозок.

Запаморочення часто супроводжується іншими проявами – слабкістю, нездужанням, нудотою, а іноді і блювотою. За даними медичних досліджень, запаморочення у жінок викликається наступними факторами та причинами:

Вагітність

Організм вагітної жінки з самих перших днів після зачаття перетерплює величезні зміни, і запаморочення є частим явищем. Нормально це чи ні? Варіантом норми вважається запаморочення протягом перших тижнів вагітності, коли відбуваються значні зміни гормонального фону. Нормальним вважається і запаморочення протягом усього періоду вагітності, якщо у жінки знижений тиск. Часте запаморочення також може супроводжувати токсикоз вагітних – стан, який слід тримати під контролем. Низький рівень гемоглобіну і, відповідно, заліза крові також проявляється запамороченням. Вагітним категорично заборонено займатися самолікуванням, тому при появі запаморочення потрібно звернутися до лікаря.

Слабкість вестибулярного апарату

При такій особливості організму жінок захитує у транспорті: літаках, автобусах, поїздах, судах; вони не можуть собі дозволити покататися на каруселях і всіляко уникають місць, де ймовірна поява запаморочення.

Сильні хвилювання і стресові ситуації

Часто жінки нервують перед важливими і відповідальними заходами, публічними виступами та ін. Хвилювання призводить до погіршення кровообігу в головному мозку і кисневого голодування, яке негайно проявляється запамороченням.

Недосипання, перенапруження і хронічна втома

Прискорений темп життя, коли за 24 години в добу хочеться все встигнути, бере високу плату – доводиться економити на природних процесах, таких як сон. А наслідком цього є перенапруження нервової системи і кисневе голодування клітин, одним із симптомів яких є запаморочення.

Перепади артеріального тиску, магнітні бурі

Скачки артеріального тиску також несприятливо позначаються на роботі мозку, який сигналізує про неблагополуччя запамороченням і головним болем. У метеочутливих людей під час магнітних бур можливі головні болі, запаморочення, слабкість (див. вплив магнітних бур на здоров’я).

Захворювання в гострому і хронічному перебігу

Безліч хвороб можуть проявлятися цим симптомом, найбільш часто так поводяться: остеохондроз, патології судин, гіпертонія, захворювання серця, головного мозку, діабет, онкологічні процеси різної локалізації.

Постійне запаморочення у жінок є не тільки неприємним, але і небезпечним симптомом. На жаль, не всі відразу ж відправляються до лікаря за діагностикою, а починають приймати ліки за порадами друзів, провізорів в аптеці і доводять себе до критичних станів. Щоб зберегти своє здоров’я, необхідно своєчасно обстежуватися і лікуватися, оскільки запаморочення – симптом, про який слід повідомити лікаря.

Постійне, часте, сильне запаморочення – причини

Запаморочення запамороченню різниця – деякі люди лише зрідка відчувають дану симптоматику, а деякі, навпаки, засинають і прокидаються з запамороченням або часто відзначають загострення стану.

У разі, коли відзначається сильне запаморочення, яке ніколи раніше не виникало, слід негайно звернутися до лікаря. Якщо цей нестерпний симптом виникає в момент, коли нікого немає поруч, необхідно прийняти напівсидяче положення і викликати швидку. Грізними симптомами, крім запаморочення, є зникнення чутливості у кінцівках, м’язова слабкість з одного боку, сплутаність свідомості і мовлення, асиметрія обличчя – все це свідчить про порушення мозкового кровообігу. І тут рахунок йде на хвилини, оскільки інсульт загрожує смертю або довічною інвалідністю при несвоєчасно розпочатому лікуванні (див. перші ознаки інсульту у жінок).

Сильним запамороченням проявляються деякі захворювання органів слуху – гострий лабіринтит, вестибулярний неврит, пухлина слухового нерва.

Часте запаморочення свідчить про наявність хронічного захворювання, а також говорить про те, що відбувається прогресування патології. Несприятливими ознаками є посилення відчуттів, коли паморочиться голова, почастішання цих нападів, приєднання вторинних симптомів.

Причини частого запаморочення можна розділити за значимістю, серед яких перше місце посідає патологія судин речовини головного мозку: атеросклероз, звуження церебральних артерій, онкологічний процес, хронічна ішемія. Друге місце займає остеохондроз, відмітною ознакою якого є сезонне весняно-осіннє загострення і погіршення стану при зміні погодних умов.

Що робити, якщо паморочиться голова?

Отже, розібравшись у причинах і зрозумівши, що запаморочення – не просто неприємне відчуття, але і можлива ознака якогось захворювання, при спостереженні у себе такого явища потрібно звернутися до лікаря. Діагностичний комплекс заходів, призначений для виключення або підтвердження попереднього діагнозу, виставленого лікарем, дозволяє з’ясувати причину запаморочення.

Якщо запаморочення обумовлено особливістю нервової системи, вестибулярного апарату або пов’язано з гіпотензією, необхідно по максимуму виключити всі чинники, що викликають запаморочення, такі як:

• різкі рухи тіла і голови
• нахили
• різка зміна положення тіла та інші
• слід уникати різких підйомів на висоту
• намагатися не користуватися ескалатором і іншими небезпечними механізмами

оскільки напад запаморочення не тільки неприємне, але і небезпечне явище – втративши рівновагу, чоловік може впасти і травмувати собі.

У момент початку нападу запаморочення людина може спробувати його зупинити. Слід присісти або прилягти з піднесеним положенням голови, не закривати очі, постаратися сфокусувати погляд на одному предметі, відволіктися. Коли стане легше, вийти на свіже повітря. Існує ряд препаратів, які полегшують запаморочення, про що ми поговоримо нижче. Але приймати їх без призначення все ж не варто, оскільки за запамороченням може критися небезпечна патологія.

Лікування запаморочення

Симптоматичне лікування запаморочення проводиться препаратами, що призначаються лікарем, з груп:

• холінолітиків (скополамін)
• антигістамінних (меклизин)
• нейролептиків (метеразін)
• бензодіазепінів (діазепам – Реланіум, Седуксен, Сбазон, Апаурин)
• протиблювотних (Метоклопрамід, Церукал)
• вазодилататорів (Нікотинова кислота)

Серйозною помилкою є тривале і неправильне застосування цих лікарських засобів, оскільки вони уповільнюють реакції компенсації.

При виявленні певної патології призначається етіотропне лікування, яке, усуваючи основну причину, допомагає впоратися і з запамороченням.

У лікуванні неспецифічних запаморочень широко використовуються альтернативні методи:

• вакуумна терапія
• голкорефлексотерапія
• мануальна терапія
• фізіотерапія та ін.

Якщо лікарська діагностика не виявила будь-якої патології, з запамороченням можна впоратися самостійно і без ліків. Для початку потрібно змінити спосіб життя у бік здоров’я, виключити шкідливі звички та фактори, побільше часу проводити на повітрі і зайнятися яким-небудь видом спорту, головне, щоб це заняття стало довічним – добре допомагає плавання, гімнастика, біг підтюпцем, лижний спорт. Все це дуже тренує вестибулярний апарат і нервову систему, тонізує судини і зміцнює організм.

Не варто захоплюватися кавою і міцним чаєм, віддавши перевагу фіточаю, натуральним сокам і морсам, обмежити споживання солі. Взагалі організм повинен отримувати достатню кількість рідини – саме цей фактор відповідає за нормальне самопочуття, тонус і прилив життєвих сил, а не кофеїн у складі напоїв.