Запалення придатків матки займає провідну позицію серед усіх гінекологічних захворювань. Запальний процес, який був неадекватно і несвоєчасно пролікований, загрожує низкою ускладнень і наслідків, в тому числі і переходом у хронічну форму. Відомо, що близько 20% жінок, які перенесли аднексит, стають безплідними.

Запалення придатків матки: що це? До придатків матки відносяться фалопієва труби, яєчники і зв’язки. Запалення придатків називається аднексит або сальпінгоофорит. Виділяють гострий і хронічний аднексит. Також запальний процес може розвиватися як з одного боку – односторонній сальпінгоофорит, так і з обох – двосторонній аднексит. У цій статті ми опишемо причини, симптоми і лікування запалення придатків матки.

Причини запалення придатків

Збудником запального процесу в придатках матки є патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які при певних факторах стають хвороботворними. Розрізняють специфічний аднексит, спричинений гонококами, паличкою туберкульозу та дифтерійними бактеріями і неспецифічний сальпінгоофорит (хламідії, мікоплазми, стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, гриби, віруси та інші мікроорганізми). Нерідко захворювання викликає асоціація мікроорганізмів.

Інфекція в придатки матки може потрапляти різними шляхами:

• висхідний – з піхви і шийки матки;
• спадний – з інших запалених органів (апендикса, сигмовидної кишки);
• лімфогенний – по лімфатичних судинах;
• гематогенний – по кровоносних судинах (характерно для туберкульозу придатків матки).

Фактори, що сприяють розвитку захворювання:

• безладне статеве життя;
• недотримання правил інтимної гігієни;
• стреси, переохолодження;
• внутрішньоматкові процедури – аборти, вискоблювання порожнини матки, видалення і введення спіралі, метросальпінгографія, гістероскопія;
• ускладнені пологи;
• ослаблення захисних сил організму – ВІЛ-інфекція, цукровий діабет, нещодавно перенесене інфекційне захворювання;
• апендектомія.

Симптоми аднекситу

• Гострий аднексит

Клініка гострого сальпінгоофориту досить характерна. Захворювання починається гостро, з підвищення температури (до 38 – 39 градусів), при нагноєнні придатків з’являється озноб. Виникають гострі, різкі болі внизу живота. В залежності від того, однобічний або двосторонній процес, болі локалізуються в обох або в одній клубовій області. Болі віддають у пряму кишку, в крижову область, можуть віддавати в нижню кінцівку.

На початку захворювання при пальпації передньої черевної стінки визначається її напруга (симптом м’язового захисту), різка болючість, симптоми подразнення очеревини. Можлива поява ознак розладу сечовипускання (хворобливе, прискорене). Страждає загальний стан хворої: з’являється головний біль, відсутній апетит, виникає нудота і блювота.

При гінекологічному дослідженні виявляють серозно-гнійне або гнійне виділення з каналу шийки матки. Область придатків при прощупуванні болюча, чітко визначити їх розміри і контури важко, придатки пастозні, збільшені, рухливість їх обмежена. В загальному аналізі крові визначається лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Також в крові підвищується вміст С-реактивного білка.

• Хронічний аднексит

Хронізація процесу відбувається при неякісному лікуванні гострого запалення придатків матки або при відсутності терапії взагалі. Клініка хронічного сальпінгоофориту стерта, захворювання протікає з періодичними загостреннями (як правило, навесні і восени). Характерний больовий синдром, причому вираженість його не відповідає змінам у придатках. Симптоми запалення придатків хронічного характеру – тупі болі, ниючі, локалізуються в нижніх відділах живота, іррадіюють у поперек і в піхву. Пальпація живота помірно болюча.

Порушується менструальний цикл, що проявляється поліменореєю (рясними менструаціями), олигоменореєю (рідкими, короткими менструаціями, див. причини мізерних місячних), альгоменореєю (хворобливими менструаціями, див. причини хворобливих місячних). Порушення менструальної функції пов’язане зі структурними і функціональними змінами в яєчниках (гіпоестрогенія, відсутність овуляцій).

Хворі жінки також можуть скаржитися на зниження або відсутність статевого ваблення, болі під час статевого акту (диспареунія). При тривалому існуванні хронічного аднекситу страждають травна (симптоми ентероколіту, коліт), сечовидільна (симптоми циститу у жінок, пієлонефрит), ендокринна і нервова (неврози, депресії) системи. Працездатність таких хворих знижується, в сім’ї нерідкі конфлікти.

При загостренні процесу підвищується температура до субфебрильних цифр (не вище 38 градусів), болі посилюються. Під час гінекологічного огляду спостерігаються слизово-гнійні виділення з цервікального каналу, в області придатків визначається тяжістість (склеротичні зміни), болючість при пальпації, обмеження їх рухливості і болі при зміщенні матки через шийку (внаслідок розвитку спайкового процесу).

Ускладнення аднекситу

Сальпінгоофорит небезпечний наступними ускладненнями:

• перехід у хронічну форму;
• безпліддя – внаслідок розвитку спайкового процесу, непрохідності маткових труб, ановуляції;
• зростає ризик позаматкової вагітності;
• розвиток гнійного ускладнення – тубоовариального утворення (гнійне розплавлення труби і яєчника з формуванням абсцесу).

Приклад з практики:

Вперше у своїй практиці з тубоовариальним утворенням я зіткнулася на другому місяці самостійної роботи. Поступила молода жінка вночі, з ознаками подразнення очеревини (пельвіоперітонітом), з вираженим синдромом інтоксикації і сильними болями внизу живота. Попередній діагноз: гострий аднексит, ускладнений тубоовариальним утворенням, гострий пельвіоперитоніт. За правилами належить протягом 2-х годин лікувати (для зняття інтоксикації і болів внутрішньовенні інфузії розчинів з антибіотиками), а потім негайно оперувати. Через 2 години викликала чергового хірурга (лікарня маленька, лікарів мало), який був моїм однокурсником, і ми пішли на операцію. Коли розрізали живіт, я трохи не схопилася за голову. Спайки колом, масивний гнійний випіт у животі, придатки з одного боку не візуалізуються зовсім, а видно тільки якийсь конгломерат з передбачуваних придатків, сальника, товстого і тонкого кишечнику. Ми з молодим хірургом стали визначати, що є що і як це відрізати. Але, врешті-решт, операцію ми зробили, хоч і протягом 2,5 годин. Видалили, що треба, розсікли спайки, промили живіт і задренували. Згодом у жінки виявилася гонорея. Треба сказати, що операція дійсно була складною, і не всякий досвідчений лікар візьметься за таке. Надалі я оперувала масу тубоовариальних абсцесів, але більше, на щастя, таких запущених випадків не зустрічала.

Лікування сальпінгоофориту

Лікування запалення придатків проводиться в стаціонарі і починається з призначення дієти з обмеженням солі, перцю і вуглеводів і режиму (в перші дні постільний). При гострому аднекситі і загостренні хронічного хворим призначається холод на низ живота (знімає запалення і біль). Основним моментом в терапії запалення є антибіотики. Антибіотики підбираються з широким спектром дії і максимальним періодом напіврозпаду. Так як захворювання часто викликається суспільствами мікроорганізмів, в антибіотикотерапії використовуються 2 і більше препаратів:

• клафоран по 1,0 – 0,5 гр. 2 рази на добу в/м і гентаміцин 80 мг 3 рази на добу в/м;
• цефобід 1,0 гр. 2 рази на добу в/м в поєднанні з гентаміцином;
• кліндаміцин 2,0 гр. двічі на добу в поєднанні з гентаміцином;
• цефазолін 1,0 гр. 2 рази на добу в/м і ципрофлоксацин 100,0 мл 2 рази на день в/в;
• лінкоміцин 0,6 гр. 3 рази на день в/м;

Обов’язково призначення метронідазолу по 500 мг 3 рази на день перорально або метрогилу по 100,0 мл 2 рази на добу в/в (при підозрі на анаеробну інфекцію).

Крім того, проводиться дезінтоксикаційна терапія (внутрішньовенні інфузії сольових розчинів, глюкози, гемодезу, реополіглюкіну та інших в обсязі 2 – 3 літрів). Для купірування больового синдрому та зниження ознак запалення призначаються нестероїдні протизапальні препарати в таблетках (див. список таблеток і уколів від болю в спині) і ректальних свічках (парацетамол, індометацин, диклофенак). Також використовують вітаміни (вітамін С, групи В) і протиалергенні засоби (супрастин, піпольфен, цетрин та інші таблетки від алергії).

При знятті гострого процесу і в лікуванні хронічного запалення придатків поза загострення широко використовуються фізіопроцедури: електрофорез міді і цинку по фазах менструального циклу, електрофорез з лідазою або йодом, ультразвук, імпульсні струми високої частоти (СМС, ДДТ). Також у відновлювальному лікуванні використовують імуномодулятори, аутогемотерапію, ін’єкції алое, ФИБСу, Лонгидазу та інше. При хронічному аднекситі показано санаторно-курортне лікування – грязі, парафін, лікувальні ванни та спринцювання.

Cтаттю про запалення придатків також можна прочитати російською мовою: «Воспаление придатков (аднексит): симптомы и лечение, осложнения».