Коліт кишечника – симптоми, лікування, діагностика

Коліт – це запальний процес в товстій кишці, який виникає внаслідок ішемічного, лікарського або інфекційного ураження кишечника. Він буває як хронічним, так і гострим. При коліті кишечнику, симптоми характеризуються наявністю крові, слизу у випорожненнях, болями в животі, нудотою і помилковими позивами до дефекації. В більшості випадків розвивається його хронічна форма, а також неспецифічний виразковий коліт кишечника неясної етіології, при цьому слизова кишечника стає схильною до виразкування.

Причини та класифікація коліту кишечника

Причини виникнення коліту кишечника активно вивчаються, проводяться численні дослідження, але досі точних даних про походження цього захворювання немає, а є лише припущення про провокуючі фактори. В залежності від передбачуваних причин виникнення, коліт кишечника підрозділяють на:

  • Коліт кишечникаІнфекційний – харчові отруєння, кишкові інфекції, інші інфекційні агенти (туберкульозний коліт, коліт при сальмонельозі, шигеллезе, дизентерія, мікобактеріозі). Вважається, що неспецифічний виразковий коліт не заразний.
  • Аліментарні – порушення характеру і режиму харчування, незбалансоване харчування – зловживання фаст-фудом, нерегулярний прийом їжі, надмірне вживання алкоголю, бідний клітковиною раціон, стійка звичка вживання тільки шкідливої, але смачної їжі.
  • Вроджені – при вроджених патологіях кшечника, функціональної недостатності унаслідок генетичних мутацій
  • Стреси, зниження імунітету, погіршення загального стану здоров’я, наявність інших хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту – панкреатит, холецистит, гепатит, атрофічний гастрит, поверхневий гастрит.
  • Лікарські – тривалий прийом різних лікарських засобів, що впливають на кишкову мікрофлору і загальний стан організму – антибіотики, НПЗЗ, аміноглікозиди, контрацептиви, проносні засоби при запорах і інші препарати, що призводять до порушення кислотно-лужного балансу в кишечнику.
  • Токсичні – які в свою чергу поділяються на екзогенні (тривале отруєння миш’яком, фосфором, ртуттю) і ендогенні (інтоксикація уратами при подагрі).
  • Алергічні – при харчовій алергії, алергії на лікарські засоби або певні бактерії.
  • Механічні – зловживання клізмами при запорі, свічками при запорі, з причини постійного механічного подразнення слизової кишечника.

Найчастіше на виникнення коліту товстого кишечника, впливають відразу кілька етіологічних факторів, які призводять до запалення у товстому кишечнику, тоді мова йде про комбінований коліт.

Серед усіх видів коліту кишечника самим небезпечним і тим, що важко піддається консервативному лікуванню вважається неспецифічний виразковий коліт кишечника, коли відбувається деструктивно-виразкове запалення товстої кишки різної інтенсивності. Це захворювання вражає в основному городян, що живуть в розвинених країнах світу, частіше всього населення більш північних регіонів. З’явитись коліт може як в середньому віці, після 30 років, так і в літньому.

Прогресивні медичні технології, сучасне тех. оснащення медичних установ, полегшують діагностику пацієнтів з колітом кишечника. Але симптоми і лікування цього захворювання вимагають від лікаря і пацієнта спільних зусиль і взаєморозуміння, оскільки коліт – це хронічний недуг, який важко піддається лікуванню та іноді лікується роками.

Симптоми коліту кишечника

  • Больові відчуття

Біль при хронічному коліті кишечника зазвичай ниючий, тупий, локалізується в нижній частині живота, зазвичай зліва, іноді носить характер розлитої, без чіткої локалізації. Посилення болю спостерігається після очисної клізми, прийому їжі, трясіння, швидкої ходьби, а полегшення настає після дефекації, відходження газів. Багато пацієнтів також відчувають метеоризм, важкість у животі, здуття.

  • Розлад стільця

Цей симптом коліту кишечника не є основним, що вказує на це захворювання, оскільки розлад стільця у вигляді запорів, проносів, чергування проносу і запору властиве практично будь-якому захворюванню кишкового тракту. Єдиною відмітною ознакою коліту є те, що з’являється водянистий кал з прожилками крові і слизом.

  • Тенезми

Тенезми – це помилкові позиви до випорожнення, нерідко при колітах такий позив може закінчуватися лише виділенням слизу. Найчастіше запалення товстого кишечника відбувається за типом проктосигмоїдиту або проктиту, причинами яких бувають стійкі запори, зловживання проносними, очисними та лікувальними клізмами, а також гостра кишкова інфекція. Коли коліт розвивається у прямій та сигмовидній кишці, то біль локалізується з лівого боку, а помилкові позиви турбують хворих особливо часто ночами, при цьому стілець часто нагадує овечий кал зі слизом, гноєм і кров’ю.

Симптоми виразкового коліту кишечника

Будь-яке захворювання в кожному клінічному випадку протікає по-різному, всі ознаки та симптоми дуже індивідуальні і залежать від ступеня ураження кишечника, віку людини, супутніх захворювань. При виразковому коліті кишечнику, симптоми також можуть бути як яскраво, так і слабовираженими.

В одних пацієнтів довгий час коліт кишечника ніяк себе не проявляє, лише іноді загострення може проявлятися прихованою кров’ю або явною кров’ю в калі, при цьому людина може пов’язувати подібний симптом коліту кишечника як прояв геморою (див. як лікувати геморой в домашніх умовах) і затягує з відвідуванням лікаря і проведенням ретельного обстеження.

В інших ситуаціях при виразковому коліті, пацієнта терміново госпіталізують з симптомами нетримання калу, кривавими проносами, лихоманкою, загальною слабкістю, болем і тахікардією. При виразковому коліті кишечнику, симптоми можуть бути наступними:

  • Нетримання калових мас, особливо часті нічні позиви на дефекацію, необільние проноси у 60% пацієнтів, до 20 разів на день
  • Слиз, гній, кров у калі. Кров може бути як від незначної, виявленої тільки на туалетному папері, до кривавого калу
  • У 20% бувають запори, що вказує на запалення сигмовидної або прямої кишки
  • Також характерні несправжні позиви на випорожнення, при цьому часто відбувається тільки виділення слизу, гною, крові
  • Здуття живота, ознаки загальної інтоксикації, якщо запалення носить важкий характер або більшу площу ураження, то виникає тахікардія, зневоднення, висока температура, блювота, зниження апетиту.
  • У кожного 10 пацієнта можуть розвиватися і симптоми, не пов’язані з ШКТ – тромбоутворення, розлад зору, суглобові поразки, шкірні реакції у вигляді висипу або на слизових оболонках, порушення роботи печінки і жовчного міхура. Ці прояви можуть передувати симптомам коліту кишечника, а можуть бути і не пов’язаними з ураженням кишки.

Диференціальна діагностика коліту

Серед діагностичних методів можна виділити лабораторні та інструментальні:

Лабораторні методи діагностики коліту – це загальний аналіз крові, який може вказувати на запальний процес (високі цифри тромбоцитів, лейкоцитів, низький гемоглобін і висока ШОЕ), копрограма – у ній можуть визначити приховану кров, лейкоцити і еритроцити, бак-посіви калу на дизентерію, туберкульоз та ін. інфекції, ПЛР діагностика – визначення глистової інвазії або вірусного ураження, оцінка аутоантитіл або pANCA, а також такий параметр, як фекальний кальпротектін.

До інструментальних діагностичних маніпуляцій відносять: контрастна іригоскопія – це рентген з контрастною речовиною, який може виключити пухлини, звуження, фіброілеоколоноскопія – це ендоскопічний огляд, який дозволяє уточнити протяжність коліту, його характер, він також дозволяє взяти біопати для гістологічного дослідження. На підставі гістології при коліті кишечника важливо виявити або виключити наявність передракових або ракових змін. Також можливе проведення УЗД, яке може виявити розширення кишки або потовщення стінок кишечнику, або проведення гідро МРТ.

Диференціальна діагностика:

  • Проктолог для виключення парапроктиту, тріщин заднього проходу або геморою повинен провести пальцеве дослідження ануса і прямої кишки.
  • Симптоми хронічного коліту кишечника такі ж, що і при дискінезії товстого кишечника, ентериті.
  • УЗД органів черевної порожнини, печінкові проби визначають запалення підшлункової залози, жовчного міхура і печінки.
  • Коліт кишечника за симптомами і клінічній картині дуже схожі зі злоякісними новоутвореннями товстого кишечника, тому біопсія підозрілих ділянок кишечника повинна проводитись з метою визначення або виключення онкологічного характеру змін.

Лікування коліту кишечника

При загостренні хронічного коліту або гострому коліті кишечника, лікування слід проводити в умовах стаціонару в проктологічному відділенні, якщо з’ясовується інфекційна природа коліту, то в спеціалізованих відділеннях інфекційних лікарень.

  • Дієта

Дотримання дієти при будь-яких захворюваннях ШКТ є невід’ємною частиною лікування. І коліт кишечника не виняток. Самим головним правилом лікувального харчування є виключення механічних подразників, тобто грубої клітковини, а саме не можна їсти горіхи, насіння, сирі овочі, висівки, бобові, а також виключити з раціону всі хімічні подразники – солоні, гострі, кислі, мариновані, копчені продукти. Харчування 4-5 разів на день, дозволено готувати все на пару, варити овочі, бажано їсти перетерту їжу, слід повністю відмовитися від молока, капусти в будь-якому вигляді. Стежити за нормальним добовим споживанням рідини.

  • При інфекційній природі коліту показано лікування антимікробними засобами

Для придушення розмноження інфекційних агентів призначають короткі курси антибіотиків Рифаксимін, Ентерофурил, Цифра та ін., ці препарати призначаються тільки лікарем за показаннями.

  • При виявленні паразитів – призначають протигельмінтні засоби (див. ліки від глистів для дітей і дорослих)
  • При сильному больовому синдромі показани спазмолітичні засоби – Папаверин, Но-шпа, при сильних спазмах можуть бути призначені холінолітики.
  • При проктиті і проктосигмоїдиті проводять наступне місцеве лікування

Виробляють мікроклізми з лікарськими травами – календулою, ромашкою, проторголом, таніном. При проктиті показано свічки з анестезином, беладоною, в’яжучі засоби.

  • Якщо коліт супроводжується проносом або запором

Для зупинки діареї необхідно включити в схему лікування коліту кишечника обволікаючі, в’яжучі засоби всередину, такі як настої кори дуба, танальбін, біла глина, нітрат вісмуту та ін. При хронічних запорах може бути призначено проведення гідроколонотерапії.

  • Корекція мікрофлори кишечника

Після проведення основного курсу лікування коліту, призначаються ентеросорбенти – Полісорб, Ентеросгель, активоване вугілля, Поліфепан, також пробіотики для відновлення нормальної мікрофлори (див. список пробіотиків, аналогів Лінексу), ферментні препарати, якщо діагностована ферментна недостатність.

  • При виразковому коліті кишечника лікування більш потужне, важке, дороге

Призначається медикаментозне лікування тільки кваліфікованим лікарем, ці препарати мають безліч побічних дій, протипоказання і повинні прийматися під контролем спеціаліста в стаціонарі – це препарати у вигляді свічок, готових клізм, таблеток, що містять ацетилсаліцилову кислоту – Мезавант, Салофальк, Месакол, Пентаса. Можуть бути призначені засоби біологічної терапії – Адалімумаб (Хуміра), Інфліксімаб (Ремікейд). Строго за показаннями можливо використання препаратів кортикостероїдів у вигляді свічок, ректальних крапельниць, таблеток – Преднізолон, Гідрокортизон, Метилпреднізолон, а також імуносупресорів – Метотрексату, Циклоспорину, Азатіоприну.

  • При лікуванні хронічних колітів хороший ефект спостерігається від регулярного санаторно-курортного лікування.

Про коліт кишечника також можна прочитати статтю російською мовою: «Симптомы, диагностика и лечение колита кишечника».