Атопічний дерматит є запальним алергічним захворюванням шкірних покривів, яке викликане алергенами і токсинами, інша його назва – дитяча екзема. Атопічний дерматит у дітей перших років життя є скоріше вродженим захворюванням, ніж придбаним, оскільки визначальним у механізмі його виникнення є спадковий фактор і часто діти крім дерматиту страждають іншими алергічними проявами – харчової алергією, полінозом, алергійний ринітом, алергійним кон’юнктивітом, бронхіальною астмою. З урахуванням віку лікарі виділяють 3 форми захворювання:

• Малюкову з 0 до 3 років;
• Дитячу за 3-7 років;
• Підліткову

У малюків до 6 місяців, хвороба з’являється у 45% випадків. На першому році життя від алергії страждають 60 % дітей, після 5 років – 20 % дітей. Лікування атопічного дерматиту у дітей представляє серйозні труднощі для лікарів, оскільки він носить хронічний рецидивуючий характер і поєднується з іншими супутніми захворюваннями.

Причини атопічного дерматиту у дитини

Основною причиною виникнення атопічного дерматиту у дітей є сукупність генетичної схильності до алергічних проявів в комплексі з несприятливими факторами навколишнього середовища. Якщо у обох батьків спостерігаються ознаки гіперчутливості до будь-яких подразників, то у їх дітей ризик атопічного дерматиту становить 80%, при атопічному дерматиті у 1 з батьків, дитина може страждати атопією в 40% випадків.

Харчова алергія

Прояву атопічного дерматиту в перші дні (місяці) життя дитини сприяє в першу чергу харчова алергія. Вона може бути спровокована неправильним харчуванням жінки при вагітності та під час грудного вигодовування (зловживання високоалергенними продуктами), перегодовуванням малюка, відмовою жінки від грудного вигодовування, раннім введенням прикорму. А також з’являтися при порушенні функції травної системи у малюка, при вірусно-інфекційних захворюваннях.

Важке протікання вагітності

Проблеми зі здоров’ям у жінки при виношуванні дитини (загроза переривання вагітності, загострення хронічних захворювань, інфекційні захворювання, внутрішньоутробна інфекція плода, гіпоксія плода) – також можуть впливати на формування схильності дитини до алергії, атопії.

Супутні захворювання

Найчастіше атопічний дерматит виникає у дітей з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту:

– дисбактеріозом кишечника,

– ентероколітом (симптоми і лікування),

– гастритом,

– глистовими інвазіями (див. гострики у дітей – симптоми, лікування, глисти у дітей, аскариди – симптоми і лікування).

Інші алергени

Крім харчових продуктів, інші побутові алергени, такі як інгаляційні подразники (пилок рослин, пил, домашні кліщі, побутова хімія, особливо пральні порошки, ополіскувачі, хлорвмісні засоби, освіжувачі повітря), контактні алергени (засоби догляду за дитиною, деякі крему, вологі серветки викликають дерматит у малюків), лікарські препарати, виступають провокаторами атопічного дерматиту.

Цікавий факт: вчені з Італії провели масштабні дослідження в сім’ях США, Європи, Японії, та встановили, що при наявності в будинку собаки, ризик виникнення алергічних реакцій та атопічного дерматиту у дитини зменшується на 25%. Вважається, що відсутність у сучасної дитини максимального контакту з інфекційними агентами, призводить до порушення імунних процесів при дозріванні захисних функцій організму, у тому числі до розвитку алергічних реакцій. А наявність собак, які гуляють на вулиці і приносять інфекцію у житло, сприяє природному процесу знайомства з мікробами (див. статтю Собаки знижують ризик атопії у дітей).

Які ще чинники впливають на розвиток хвороби або її загострення?

• Рецидив дитячого атопічного дерматиту викликається стресом, психоемоційним перенапруженням, нервовим перезбудженням
• Пасивне куріння впливає на загальний стан здоров’я дитини і стан шкіри в тому числі
• Загальна несприятлива екологічна ситуація – великий вміст токсичних речовин у повітрі, що виділяються транспортом, об’єктами промисловості, велика кількість химизованої харчової продукції, підвищений радіаційний фон у деяких місцевостях, інтенсивне електромагнітне поле у великих містах
• Сезонні зміни погоди, що підвищують ризик виникнення інфекційних захворювань і напругу імунної системи
• Фізичні навантаження, що супроводжуються надмірним потовиділенням

Атопічні форми дерматитів виникають внаслідок будь-якої із зазначених вище причин або в сукупності одна з іншою, чим більше поєднань, тим складніша форма прояву.

При розвитку атопічного дерматиту у дітей, лікування повинно бути комплексним, тому потрібні консультації декількох фахівців – дерматолога, алерголога, дієтолога, гастроентеролога, Лор-лікаря, психоневролога.

Які ознаки атопічного дерматиту?

До ознак захворювання у дітей до року відносяться: сильний свербіж, екзема шкіри, що вражає багато ділянок тіла, в основному обличчя, шию, волосисту частину голови, розгинальні поверхні, сідниці. У дітей старшого віку і підлітків захворювання проявляється ураженням шкіри у паховій зоні, області пахв, на поверхні згинів ніг і рук, а також навколо рота, очей, на шиї – захворювання загострюється в холодну пору року.

Симптоми атопічного дерматиту у дитини з початку захворювання можуть проявлятися себорейними лусочками, що супроводжуються підвищеним саловиділенням, появою жовтих кірок і лущення в області брів, вух, джерельця, на голові, почервоніння на обличчі, в основному на щоках з появою ороговілої шкіри та тріщинами з постійною сверблячкою, печінням, розчухами.

Всі симптоми супроводжуються втратою ваги, неспокійним сном малюка. Часто хвороба дає про себе знати в перші тижні життя дитини. Іноді атопічний дерматит супроводжується піодермією (гнійничковими шкірними ураженнями). Основні симптоми захворювання наступні:

• Нестерпний свербіж, печіння посилюються вночі
• Вузлові висипання – мікровезикули і серозні папули
• Намокання почервонілого місця
• При розтині утворюються ерозії, кірочки, лущення шкіри
• Почервоніння деяких частин обличчя
• Хворобливі тріщини в районі почервоніння
• Сухість шкіри з безліччю висівковоподібних лусочок
• Діатез – червоні щоки, підборіддя, лоб
• Гнійничкові ураження шкірних покривів

Для хронічної форми атопічного дерматиту характерними проявами вважаються посилення шкірного малюнка, потовщення шкіри, поява тріщин, розчухувань, пігментація шкіри повік. При хронічному атопічному дерматиті розвиваються типові його симптоми:

• Почервоніння і одутлість стопи, лущення і тріщини на шкірі – це симптом зимової стопи
• Глибокі зморшки в великій кількості на нижніх повіках у дітей – це симптом Моргана
• Порідшання волосся на потилиці – це симптом хутряної шапки

Потрібно враховувати, аналізувати виникнення захворювання, його перебіг, ступінь ураження шкірних покривів, а так само спадковість. Зазвичай у дорослих атопічний дерматит ототожнюють з дифузним нейродермітом, іноді він може спостерігатися і у дітей. Клінічна картина залежить від вікової категорії дитини, і характеризується в кожний проміжок життя своєю особливістю.

Для дітей до року дерматит може протікати у вигляді:

• Себорейний тип – проявляється виникненням лусочок на голівці малюка на перших тижнях його життя.
• Нумулярний тип – характеризується появою цяток, покритих корочками, з’являється у віці 2-6 місяців. Локалізується цей тип на кінцівках, сідницях і щоках дитини.

До 2 років у 50% дітей прояви зникають. У решті половини дітей, ураження шкіри локалізується в складках.

Відзначають окрему форму ураження підошов (ювенільний долонно-підошовний дерматоз) і долонь.

При даній формі, важливу роль відіграє сезонність – повна відсутність симптомів захворювання у літній період, та загострення взимку.

Атопічний дерматит у немовлят і дітей старшого віку слід відрізняти від інших шкірних захворювань, таких як псоріаз (див. причини виникнення псоріазу у дітей), короста (див. симптоми і лікування корости), себорейний дерматит, мікробна екзема, рожевий лишай, контактний алергічний дерматит, імунодефіцитний стан.

Стадії розвитку атопічного дерматиту

Визначення стадії, фази і періоду виникнення захворювання є важливим у вирішенні питань про лікувальну тактику по короткостроковій або довгостроковій програмі. Існують 4 стадії захворювання:

• Початкова стадія – розвивається у дітей з ексудативно-катаральним типом конституції. На цій стадії характерні гіперемія, набряклість шкіри щік, лущення. Дана стадія, при вчасно початому лікуванні з дотриманням гіпоалергенної дієти, оборотна. При неадекватному та несвоєчасному лікуванні може перейти в наступну (виражену) стадію.
• Виражена стадія – проходить хронічну та гостру фазу розвитку. Хронічна фаза характеризується послідовністю шкірних висипань. Виявляється гостра фаза мікровезикуляцією з розвитком в подальшому лусочок і скоринок.
• Стадія ремісії – в період ремісії симптоми зменшуються або зникають зовсім. Ця стадія може тривати від декількох тижнів до декількох років.
• Стадія клінічного одужання – на даній стадії симптоми відсутні від 3-7 років, що залежить від ступеня тяжкості захворювання.

Лікування атопічного дерматиту

При тяжкому перебігу атопічного дерматиту у дітей, лікування вимагає застосування місцевих кортикостероїдних препаратів, спільно з пом’якшуючими засобами. Це послужить швидкому усуненню симптомів. Зволожуючі і пом’якшуючі засоби застосовують в будь-який період захворювання. Мета лікування полягає в наступному:

• Зміна перебігу хвороби
• Зниження ступеня загострення
• Контроль хвороби протягом тривалого часу

Показанням до госпіталізації дитини може служити загострення захворювання, у результаті якого порушується загальний стан, рецидивуючі інфекції, неефективність проведеної терапії.

Немедикаментозне лікування полягає у заходах, спрямованих на зведення до мінімуму або виключення дії чинників, що спровокували загострення захворювання: контактні, харчові, інгаляційні, хімічні подразники, підвищене потовиділення, стреси, фактори навколишнього середовища, інфекції і мікробне обсіменіння, порушення епідермісу (гідроліпідного шару).

Медикаментозне лікування атопічного дерматиту у дітей призначають з урахуванням періоду, стадії та форми захворювання. Важливий вік дитини, площа ураженої шкіри і залучення інших органів протягом хвороби. Розрізняють засоби для зовнішнього застосування і системної дії. Фармакологічні препарати системної дії застосовують в комплексі, або у вигляді монотерапії, включаючи наступні групи медикаментів:

Антигістамінні засоби

Доказів ефективності антигістамінних препаратів на сьогоднішній день для лікування атопічного дерматиту у дітей недостатньо. Препарати із седативною дією (супрастин, тавегіл) призначаються при значних проблемах зі сном через постійне свербіння, а також при поєднанні з кропив’янкою (див. симптоми і лікування кропив’янки) або супутнім алергічним ринокон’юнктивіті.

Серед антигістамінних засобів при алергії сьогодні найбільш переважними є препарати 2 і 3 покоління, такі як: Цетрин (інструкція до застосування), Зодак, Зіртек, Еріус. Ці ліки мають пролонговану дію, не викликають сонливості, звикання і вважаються найбільш ефективними і безпечними, випускаються як у вигляді таблеток, так і у вигляді сиропів, розчинів, крапель (див. список всіх таблеток від алергії). Клінічний ефект від застосування цих препаратів відчувається через місяць, тому курс лікування повинен бути не менше 3-4 міс.

Однак для лікування атопічного дерматиту ефективність антигістамінних препаратів без седативної дії поки не доведена, та  необхідність їх застосування визначається лікарем у кожному клінічному випадку. Також не доведена ефективність при атопічному дерматиті застосування всередину кромоглицієвої кислоти та кетотифену.

Антибіотики

Використання системних антибіотиків виправдано тільки при підтвердженні бактеріального інфікування шкіри, тривале застосування антибактеріальних препаратів не допустимо. Антибіотики можуть призначатися і зовнішньо, при інфікуванні шкіри стрептококами і стафілококами: мазь лінкоміцин, мазь еритроміцин, а також антисептиками – діамантовий зелений спиртовий розчин 1-2%, фукорцин. Застосовувати їх потрібно 1-2 рази на день. У разі вираженої піодермії, призначаються додатково системні антибіотики. Перед лікуванням антибіотиками рекомендується спочатку визначити чутливість мікрофлори до більшості відомих препаратів.

Системна імуномодулююча терапія

Неускладнений перебіг атопічного дерматиту не вимагає використання імуномодуляторів. Тільки після ретельної діагностики алегролог-імунолог може призначити імуномодулятори в комплексі зі стандартною терапією місцевими засобами у випадку, якщо симптоми дерматиту поєднуються з ознаками імунної недостатності.

Небезпека застосування імуностимуляторів та імуномодуляторів у дітей полягає в тому, що при наявності у найближчих родичів будь-яких аутоімунних захворювань (інсулінозалежний цукровий діабет, ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, дифузний токсичний зоб, розсіяний склероз, вітіліго, міастенія, системний червоний вовчак тощо) навіть одноразове застосування імуномодуляторів може викликати дебют аутоімунного захворювання у дитини. Тому при наявності спадкової схильності дитини до аутоімунних захворювань, не варто втручатися в імунні процеси, оскільки це може закінчиться гіперактивацією імунної системи з запуском імунної агресії на здорові органи і тканини.

Вітаміни і фітопрепарати

Вітаміни В15, В6, сприяють підвищенню ефективності лікування, завдяки чому прискорюється процес відновлення функцій, кори печінки та наднирників і прискорюються процеси репарації в шкірі. Підвищується стійкість мембран до токсичних речовин, регулюється окислення ліпідів, стимулюється імунна система. Проте у дитини зі схильністю до алергії деякі вітамінні комплекси або певні вітаміни, так само як і фітопрепарати (лікарські трави, відвари, настої) можуть викликати бурхливу алергічну реакцію, тому до застосування вітамінів і рослинних ліків слід ставитися з великою обережністю.

Лікарські засоби, що відновлюють роботу ШКТ

Препарати, що відновлюють або поліпшують діяльність шлунково-кишкового тракту, показані в підгострий та гострий періоди захворювання, з урахуванням виявлення змін у функціонуванні травної системи. Їх використовують з метою поліпшення травлення, корекції порушених функцій, це – Панзинорм, Панкреатин, Креон, Дигестал, Ензістал, Фестал, а так само жовчогінні препарати, гепатопротектори: Гепабене, екстракт плодів шипшини, Аллохол, екстракт кукурудзяних рилець, Хофитол, Ліф 52, Ессенціале Форте. Тривалість лікування – 2 тижні.

Протигрибкові та противірусні препарати

При ураженні шкіри грибковими інфекціями призначаються зовнішні протигрибкові засоби у вигляді кремів: клотримазол (Кандид), натаміцин (Пімафуцин, Пімафукорт), кетоконазол (Мікозорал, Нізорал), ізоконазол (Травокорт, Травоген). При приєднанні герпетичної інфекції показані противірусні препарати (див. список противірусних та протигрибкових мазей при стоматиті).

Санація вогнищ інфекції

Слід пам’ятати про лікування супутніх захворювань, метою якого є санація вогнищ інфекції – у сечостатевої системі, жовчних шляхах, кишечнику, ЛОР-органах, порожнині рота. Залежно від фази захворювання використовують антибактеріальні, кератопластичні, протизапальні, кератолітичні препарати по догляду за шкірою.

Протизапальні засоби зовнішнього застосування

Поділятюься на 2 групи: що містять глюкокортикоїди і негормональні засоби.

Глюкокортикоїди – ефективні при хронічних і гострих формах прояву захворювання у дітей. В якості профілактики такі креми не використовують, більш того, глюкокортикостероїдні мазі і креми повинні використовуватися суворо за призначенням лікаря, короткими курсами, з наступною поступовою відміною препарату (див. список всіх гормональних мазей у статті мазі від псоріазу).

Небезпека тривалого і безконтрольного використання таких засобів полягає в розвитку системних побічних дій, пригніченні функції кори надниркових залоз, зниженні місцевого і загального імунітету, розвитку атрофії шкіри, витонченні, сухості шкіри, появі вторинних інфекційних уражень шкіри та ін. Якщо без таких сильних засобів все ж не обійтися, слід знати правила їх застосування:

• Ці засоби поділяються на: сильної, середньої та слабкої активності. Для лікування атопічного дерматиту у дітей слід починати з найбільш слабко концентрованих гормональних препаратів. Підвищувати концентрацію можливо тільки при неефективності попереднього засобу і тільки за призначенням лікаря.
• Будь-які гормональні мазі використовуються короткими курсами, потім робиться перерва і зниження дози препарату.
• Різке припинення використання погіршує стан і викликає рецидив захворювання.
• Спочатку лікування використовується чистий крем, а при його плавному скасуванні необхідний обсяг крему або мазі змішується 1/1 з дитячим кремом, після 2 днів такого застосування ще знижується концентрація, вже 2 частини дитячого з 1 частиною гормонального крему, через 2 дні – 3 частини дитячого і 1 частина гормонального.
• Якщо доводиться використовувати місцеві гормональні засоби тривалий час, потрібна зміна препарату, до складу якого входить інший гормон.
• Щоб усунути набряклість – крем використовують на ніч, щоб усунути бляшки – вранці.

Негормональні – При незначних проявах дерматиту призначають антигістамінні засоби (Финистил гель 0,1%, Гистан, див. огляд кремів від алергії для дітей). Призначають також крем – Вітамін Ф 99, Елідел, Радевіт (див. креми і мазі від дерматиту у дітей).

Дієта при лікуванні атопічного дерматиту у дітей

Дотримання дієти під час лікування відіграє важливу роль, особливо у грудних дітей. Виходячи з прогнозу захворювання, потрібно виключити продукти, що містять алерген. На першому році життя діти можуть бути чутливі до білків коров’ячого молока, яєць, глютену, злакових, горіхів, цитрусових (див. симптоми алергії на цитрусові). У разі алергії на коров’яче молоко можна використовувати соєві суміші: Фрисосой, Нутрілак соя, Алсой.

При алергічних реакціях на білки сої і при важких формах харчової алергії, потрібно використовувати гіпоалергенні суміші: Прегестиміл, Нутрамиген, Альфаре (Нестле).

При алергії на глютен (25% дітей), рекомендовано використовувати гіпоалергенні каші на основі гречки, кукурудзи, рису промислового виробництва – Ремедіа, Хайнц, Істра-Нутриція, Хумана.

Введення в їжу кожного нового продукту повинно бути узгоджене з лікарем, не більше 1 продукту в день малими порціями. Виключати продукти, що викликають алергію у дітей, потрібно при підтвердженої їх непереносимості (можна здати аналіз крові на конкретний алерген).

Фізіотерапія

Вона показана в гострий і період ремісії захворювання і включає в себе:

• У гострий період – електросон, застосування магнітного поля, вуглецеві ванни;
• Під час ремісії – грязелікування, бальнеотерапію.

Повне одужання, виходячи з клінічних даних, настає у 17-30% хворих, інша частина дітей страждає цим захворюванням протягом усього життя.

Про атопічний дерматит у дітей також можна прочитати статтю російською мовою: “Атопический дерматит у детей: Причины, симптомы, лечение и препараты“.